Рішення № 25382578, 19.07.2012, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2012 р.Справа № 5013/477/11 Господарський суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Т.В. Макаренко та суддів: Глушкова М.С., Цобенка Р.О., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 5013/477/11

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", м. Київ,

до відповідача 1: товариства з обмеженою відповідальністю "Ілан Агро", Маловисківський район, м. Мала Виска,

до відповідача 2: товариства з обмеженою відповідальністю "Априкот Плюс", м. Кіровоград

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, м. Кіровоград,

про стягнення 3 475 483,55 грн.

Представники сторін:

від позивача - участі не брали ;

від відповідача 1 -Медведенко Д.Ю., довіреність № 18/07/12 від 18.07.2012року

від відповідача 2 - участі не брали ;

від 3-ї особи- участі не брали.

Позивач, відповіда-2 та 3-тя особа повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи по суті, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення від 05.07.2012 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" звернулося до господарського суду з позовною заявою № 3780 від 29.03.2011 року про стягнення у солідарному порядку з фермерського господарства "Сінельник Валерій Дем'янович" та товариства з обмеженою відповідальністю "Априкот Плюс" заборгованості за кредитним договором № 620/К-05 від 22.11.2005 року у сумі 3 475 483,55 грн.

Ухвалою господарського суду від 06.04.2011 року порушено провадження у справі № 5013/477/11 за даним позовом. Ухвалою суду від 06.06.2011 року здійснено заміну фермерського господарства "Сінельник Валерій Дем'янович", його правонаступником товариством з обмеженою відповідальністю "Ілан Агро".

Господарським судом ухвалою від 14.06.2011 року зупинено провадження у справі № 5013/477/11 до розгляду пов'язаної з нею справи № 38/186, що розглядається господарським судом м. Києва.

Листом № 10346 від 15.11.2011 року позивач повідомив суд, що 30.08.2011 року ухвалою господарського суду м. Києва у справі № 38/186 позов ТОВ "Ілан Агро" залишено без розгляду. Ухвалою вказаного суду від 06.09.2011 року порушено провадження у справі № 33/200 за позовом ТОВ "Ілан Агро" до ТОВ "Український промисловий банк" про визнання недійсним правочину (повторно).

Рішенням від 10.10.2011 року господарського суду м. Києва у справі № 33/200 у задоволенні позову ТОВ "Ілан Агро" відмовлено повністю, вказане рішення було оскаржено до Київського апеляційного господарського суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2011 року у справі № 33/200 рішення господарського суду м. Києва від 10.10.2011 року залишено без змін. Відповідач-1 не погодившись із висновками апеляційної інстанції, оскаржив дане рішення та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2011 року у справі № 33/200 до Вищого господарського суду України.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.02.2012 року у справі № 33/200 рішення господарського суду м. Києва від 10.10.2011 року та постанова Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2011 року у даній справі залишено без змін.

Також позивач повідомляє суд (лист № 2675 від 05.06.2012 року), що рішенням господарського суду м. Києва розглянуто справу № 27/13 за позовом ТОВ "Ілан Агро" до ТОВ "Український промисловий банк" про визнання всіх додаткових угод до кредитного договору № 620/К-05 від 22.11.2005 року недійсними, за результатами чого винесено рішення від 27.02.2012 року у справі № 27/13 про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Як зазначає позивач, вказане рішення господарського суду м. Києва у справі № 27/13 переглянуто апеляційною інстанцією та постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2012 року рішення від 27.02.2012 року у справі № 27/13 залишено без змін.

Ухвалою господарського суду від 13.06.2012 року поновлено провадження у справі № 5013/477/11.

Відповідач-1 подав відзив на позов в якому вимоги позивача повністю заперечує та просить суд відмовити в задоволені позовних вимог ТОВ "Український промисловий банк".

Свої заперечення відповідач-1 мотивує тим, що матеріали справи не містять відповідних доказів на встановлення підстав виникнення зобов'язань у сторін; позивачем не доведено надання ТОВ «Український промисловий банк» ФГ «Сінельник В.Д.» кредитні кошти по всім траншах згідно умов Кредитного договору і в якій сумі, чи отримано ФГ «Сінельник В.Д.» кредитних коштів по усіх траншах, а отже, відповідачу не зрозуміло нарахування позивачем сум заборгованості та її розміру за Кредитним договором.

Представник ТОВ "Ілан Агро" звернувся до суду із заявою про застосування строків позовної давності. У своїй заяві відповідач-1 посилаючись на норми ст.ст 257, 258 ЦК України просить суд застосувати позовну давність щодо заявлених позовних вимог в частині стягнення простроченої заборгованості за нараховані проценти за період з 22.11.2005 року по 07.02.2011 року; у зв'язку із спливом позовної давності відмовити позивачеві в задоволенні позову в зазначеній частині.

Також представник відповідача звернувся до суду із клопотанням про зупинення провадження у справі №5013/477/11 до розгляду господарським судом м. Києва пов'язаної справи № 5011-1/9450-2012 за позовом ТОВ "Ілан Агро" до ТОВ "Український промисловий банк" про визнання недійсними кредитного договору № 620/К-05 від 22.11.2005 року та набрання чинності рішення господарського суду м. Києва у справі № 5011-1/9450-2012.

ТОВ "Ілан Агро" повторно звернулося до господарського суду із клопотанням від 19.07.2012 року про витребування оригіналів документів, яке мотивує тим, що саме вказані вище документи необхідні для можливості встановлення підстав виникнення зобов'язань у сторін та з'ясування питання - чи фактично були надані ТОВ «Український промисловий банк» ФГ «Сінельник В.Д.» кредитні кошти по усіх траншах згідно умов Кредитного договору і в якій сумі, та чи отримано ФГ «Сінельник В.Д.» кредитні кошти по всім траншах згідно умов Кредитного договору, а також для можливості встановлення наявності чи відсутності суми заборгованості та її розміру за Кредитним договором.

У вказаному клопотанні від 19.07.2012 року відповідач-1 просить суд витребувати від позивача оригінали документів, перелік яких дублюється з переліком документів, які зазначено у клопотанні від 02.07.2012 року, яке розглянуто господарським судом в ухвалі від 03.07.2012 року та відхилено.

Відповідач-1 подав до суду клопотання від 19.07.2012 року про призначення судової бухгалтерської експертизи у справі № 5013/477/12.

Позивач звернувся до суду із клопотанням № 3007 від 20.06.2012 року про розгляд даного спору без участі представника ТОВ "Український промисловий банк" в якому вказує, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Також, позивач подав до матеріалів справи довідку № 3005 від 20.06.2012 року про те, що за період з 29.03.2011 року (дата звернення з позовом до суду) по 20.06.2012 року жодних грошових коштів на рахунки позивача в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 620/К-05 від 22.11.2005 року не надходило.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача-1, обговоривши усі обставини справи, оцінивши подані сторонами докази, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (Банк, позивач) та фермерським господарством "Сінельник", правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Ілан Агро" (позичальник, відповідач-1) укладено кредитний договір № 620/К-05 від 22.11.2005 року на відкриття відновлювальної кредитної лінії, з врахуванням Договору про внесення змін № 620/1 від 15.02.2006 року до кредитного договору № 620/К-05 від 22.11.2005 року, Додаткових договорів № 620/2 від 21.08.2006 року, № 620/3 від 05.04.2007 року, № 620/4 від 26.06.2007 року, № 620/5 від 31.07.2007 року; № 620/6 від 01.10.2008 року; № 620/7 від 19.12.2008 року; № 620/8 від 19.01.2009 року (далі - Кредитний договір).

За умовами Кредитного договору сторони погодили, що Банк зобов'язується відкрити позичальнику невідновлювальну відкличну кредитну лінію та в її межах надати кредитні кошти на наступних умовах (з врахуванням Додаткового договору № 620/3 від 05.04.2007 року): ліміт кредитування - 2933198,00 грн; строк кредитної лінії з 22.11.2005 року по 21.11.2010 року включно; процентна ставка - 17% річних; кредитні кошти призначені на придбання сільськогосподарської техніки (п. 1.1 Договору).

Сторони узгодили у п. 4.6 Кредитного договору у разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту позичальник зобов'язався сплатити проценти з розрахунку 35% річних у гривні, що нараховується на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення.

Позичальник зобов'язався використовувати кредит на зазначені в Договорі цілі і забезпечити повернення отриманого кредиту та сплатити відсотки на умовах, передбачених цим Договором. Відсотки за кредит позичальник сплачує щомісячно на відповідний рахунок в строк з 28 числа до останнього робочого дня поточного місяця.

Відповідальність сторін передбачена у розділі 8 Кредитного договору.

Зокрема, відповідно до п. 8.1 Кредитного договору у випадку прострочення позичальником строків сплати відсотків, та/або прострочення строків повернення кредиту, визначених цим Договором, Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі 0,1 % від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення. Розмір пені не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ.

Згідно п. 10.1 вказаний Кредитний договір набирає чинності з дати укладення та діє до повного виконання сторонами взаємних зобов'язань.

Кредитний договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

Вказане свідчить, що сторони узгодили усі істотні умови для договорів про надання кредиту, передбачених главою 71 Цивільного кодексу України.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (стаття 1056-1 ЦК України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 78 Цивільного кодексу України, який регулює правовідносини позики, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отримання та користування відповідачем-1 кредитними коштами за вказаним Кредитним договором підтверджується банківськими виписками з особистого рахунку позичальника (а.с 50- 80 т. 1); платіжними дорученнями № 42 від 27.03.2006 року, № 9 від 15.03.2006 року, № 8 від 22.11.2005 року, якими здійснена проводка з перерахування кредитних коштів у сумі 2933198,00 грн з позичкового рахунку № 33578366 на рахунок № 21665011.

Факт надання позивачем відповідачу-1 кредитних коштів за Кредитним договором № 620/К-05, також підтверджується наданою позивачем до матеріалів справи копією рішення господарського суду м. Києва у справі № 27/13 від 27.02.2012 року за позовом ТОВ "Ілан Агро" до ТОВ "Український промисловий банк" про визнання усих додаткових угод до кредитного договору № 620/К-05 від 22.11.2005 року недійсними, яким у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі. Вказане рішення, набрало законної сили, оскільки постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2012 року № 27/13 дане рішення залишено без змін.

Господарський суд виходить з положень ст. 35 ГПК України та враховує, що рішенням у справі № 27/13 від 27.02.2012 року господарського суду м. Києва та постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2012 року № 27/13 (а.с 105-111 т. 2) встановлено факти надання позивачем відповідачу-1 кредитних коштів за Кредитним договором № 620/К-05, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, а також той факт, що додатковими угодами до Кредитного договору не збільшувався ліміт кредитування, а лише змінювалася процентна ставка за користування кредитом в сторону зменшення та графік погашення кредиту.

Вказані факти в свою чергу спростовують доводи відповідача-1 про те, що матеріали справи не містять, а позивачем не подано відповідних доказів на встановлення підстав виникнення зобов'язань у сторін; надання ТОВ «Український промисловий банк» ФГ «Сінельник В.Д.» кредитних коштів по всім траншах згідно умов Кредитного договору та отримання ФГ «Сінельник В.Д.» кредитних коштів за Кредитним договором № 620/К-05.

Як передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, відповідач-1 договірних зобов'язань належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 07.02.2011 року за відповідачем-1 рахується заборгованість за Кредитним договором, яка згідно розрахунку позивача (а.с 42 т. 1) складає 3 475 483,55 грн, з яких: заборгованість по кредиту - 2 177 555,72 грн; заборгованість по процентам - 1 079 720,54 грн; пеня по кредиту - 150 570,51 грн; пеня по процентам - 67 636,78 грн.

Відповідачами не подано господарському суду доказів погашення заборгованості по кредиту в сумі 2 177 555,72 грн. або свого розрахунку позовних вимог з наданням відповідних доказів сплати заборгованості, який би спростовував доводи позивача та його розрахунок.

Згідно довідки позивача № 3005 від 20.06.2012 року за період з 29.03.2011 року (дата звернення з позовом до суду) по 20.06.2012 року жодних грошових коштів на рахунки позивача в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 620/К-05 від 22.11.2005 року від позивача чи поручителів не надходило.

За таких обставин господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за кредитом в сумі 2 177 555,72 грн. та стягує вказану заборгованість з відповідача-1.

При розгляді позовних вимог про стягнення заборгованість по процентах в сумі 1 079 720,54 грн за період з 22.11.2005 року по 07.02.2011 року, господарський суд враховує заяву відповідача-1 від 19.07.2012 року про застосування строків позовної давності, яка підлягає задоволенню, оскільки позивачем не подано господарському суду доказів поважності причин пропущення позовної давності.

Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною 3 ст. 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

З урахуванням заяви відповідача-1 , розділу 4 Кредитного договору № 620/К-05 від 22.11.2005р., в якому сторонами врегульовано умови повернення кредиту та сплати відсотків, розрахункупозивача, а також норм ст. 267 ЦК України, господарський суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості по процентах частково, на суму 83 825,99 грн за період з 04.04.2008 року по 07.02.2011 року.

В задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення процентів за період з 22.11.2005 року по 04.04.2008 року господарський суд відмовляє у зв'язку із спливом строку позовної давності, оскільки позов позивачем подано до господарського суду 04.04.2011 року.

Згідно зі ст. ст. 546, 547, ч.3. ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Неустойкою / штрафом, пенею / є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем-1 взятих на себе договірних зобов'язань в частині своєчасного повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом позивач направляв відповідачу-1 лист-повідомлення № 2187/0211 від08.04.2009 року; № 2674/0211 від 07.05.2009 року; вимогу № 4475/02-1 від 12.08.2009 року з вимогою про погашення боргу та повідомлення про дострокове повернення кредитних коштів від 12.08.2009 року за № 4480/021. Вказані вимоги про погашення боргу відповідачем-1 проігноровано, борг на даний час не сплачено.

Відповідач-1 не подав господарському суду доказів виконання своїх зобов'язань за вищевказаним Кредитним договором в частині своєчасного повернення позивачу кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом.

Враховуючи викладене та приписи вищезазначених законодавчих актів, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення з відповідача-1 ТОВ "Ілан Агро" пені за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 150 570,51 грн за період з 10.08.2010 року по 07.02.2011 року, пені за несвоєчасне погашення прострочених процентів в сумі 67 636,78 грн за період з 10.08.2010 року до 07.02.2011 року (відповідно розрахунку позивача а. с. 46 - 48 т. 1) у повному обсязі.

Позивач у своїй позовній заяві просив стягнути заборгованість за кредитом, відсотках тапеню солідарно з відповідача-1 та Відповідача-2 (ТОВ "Априкот Плюс") .

Господарський суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення вищезазначеної заборгованості не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

З метою забезпечення повного виконання зобов'язань за вище вказаним Кредитним договором, між позивачем, відповідачем-1 та відповідачем-2 (ТОВ "Априкот Плюс") було укладено договір поруки № 620/Zпор/05-1 від 22.11.2005 року. А також, договір поруки № 620/Zпор/05-1 від 22.11.2005 року, укладений між позивачем, відповідачем-1 та фізичною особою ОСОБА_1 (третя особа).

За умовами договору поруки № 620/Zпор/05-1 від 22.11.2005 року поручитель (ТОВ "Априкот Плюс") - зобов'язалося перед кредитором відповідати по зобов'язанням позичальника (відповідача-1), які виникають з умов Кредитного договору № 620/К-05 від 2.11.2005 року. Поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати у повному обсязі цих зобов'язань.

Відповідно до норм статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою визначені законодавцем у статті 554 ЦК України:

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як встановлено в ході розгляду спору відповідачем-1 порушено обов'язки, передбачені вищевказаним Кредитним договором.

Відповідно до умов договору поруки № 620/Zпор/05-1 від 22.11.2005 року, сторони передбачили, що у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником взятих на себе зобов'язання по кредиту договору, поручитель і позичальник несуть солідарну відповідальність перед кредитором на всю суму заборгованості. У випадку невиконання боржником зобов'язання за кредитним договором кредитор повідомляє про це поручителя шляхом направлення письмової претензії із зазначенням суми заборгованості та реквізити рахунків, на які поручитель зобов'язався сплатити заборгованість. Поручитель в свою чергу зобов'язався сплатити зазначену у претензії кредитора суму не пізніше 5 днів з моменту її отримання.

Пунктом 10 договору поруки № 620/Zпор/05-1 від 22.11.2005 року встановлено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов'язань по Кредитному договору боржником або поручителем.

У додатковому договорі № 620/1 від 05.04.2007 року до договору поруки № 620/Znop-05-1 від 22.11.2005 року сторони змінили умови п. 1, в якому зазначили кінцевий термін повернення кредиту, відсотків, штрафних санкцій (до 21.11.201 року) та ромір процентів за користування кредитом.

Усі інші умови договору поруки 620/Znop-05-1 від 22.11.2005 року залишено без змін, про що зазначено в п. 2 Додаткового договору.

Матеріали справи містять копію листа-вимоги № 4477/0211 від 12.08.2009 року, який адресовано ТОВ "Априкот Плюс" та ФГ "Сінельник В.Д." про дострокове повне виконання зобов'язань за Кредитним договором № 620/К-05 від 22.11.2005 року в термін протягом 30 днів з дня отримання даної вимоги сплатити кредитну заборгованість в сумі 2388664,98 грн. Вказана вимога не містить реквізитів розрахункового рахунку Банку на який необхідно здійснити сплату, відповідно до п. 4 Договору поруки.

Господарський суд також враховує приписи ч. 1 ст. 251 та ч. 1 ст 252 ЦК України, відповідно до яких строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення і визначається він роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а не посилання на подію, яка має настати. вказівкою на подію, яка має неминуче настати, визначається термін- певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення (ч. 2, ст. 251, ч. 2 ст. 252 ЦК України).

Таким чином, умова договору поруки про припинення поруки після повного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором не може вважатися встановленим сторонами договору поруки строком припинення поруки.

Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21.05.2012 року у справі № 6-68цс11.

За таких обставин, порука на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Позивач не подав до матеріалів справи доказів узгодження сторонами строку узгодження припинення договору поруки. У справі також відсутні докази звернення позивача до поручителя з позовом протягом одного року від дня укладення договору поруки . Лист-вимога № 4477/0211 від 12.08.2009 року була надіслана поручителю лише у серпні 2009 року.

Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу , господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем у справі не дотримано зазначені вище процесуальні вимоги.

За таких обставин господарський суд не вбачає підстав для стягнення суми заборгованості за кредитним договором № 620/К-05 від 22.11.2005 року в сумі 3 475 483,55 грн солідарно з відповідача-1 відповідача-2 ТОВ "Априкот Плюс", отже в задоволенні позовних вимог відносно відповідача-2 ТОВ "Априкот Плюс" господарський суд відмовляє повністю.

У судовому засіданні, яке відбулосяь 19.07.2012 року представник Відповідач-1 звернувся до суду із клопотанням про зупинення провадження у справі № 5013/477/11 до розгляду господарським судом м. Києва пов'язаної з нею справи № 5011-1/9450-2012 за позовом ТОВ "Ілан Агро" до ТОВ "Український промисловий банк" про визнання недійсними кредитного договору № 620/К-05 від 22.11.2005 року та набрання чинності рішенням господарського суду м. Києва у справі № 5011-1/9450-2012.

Як вбачається із вказаного клопотання відповідача-1 позовні вимоги у справі № 5011-1/9450-2012 ґрунтуються на тому, що умови кредитного договору № 620/К-05 від 22.11.2005 року суперечать законодавству, що є підставою для визнання такого договору недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Господарський суд відмовляє у задоволені вказаного клопотання відповідача-1 з наступних підстав.

Господарським судом провадження у дані справі 5013/477/11 вже зупинялось до розгляду пов'язаної з нею іншої справи за позовом ТОВ "Ілан Агро" до ТОВ "Український промисловий банк" про визнання недійсним кредитного договору № 620/К-05 від 22.11.2005 року господарським судом м. Києва.

Матеріали справи містять копію рішення від 10.10.2011 року господарського суду м. Києва у справі № 33/200 за позовом ТОВ "Ілан Агро" до ТОВ "Український промисловий банк" про визнання недійсним кредитного договору № 620/К-05 від 22.11.2005 року, яким у задоволенні позову ТОВ "Ілан Агро" відмовлено повністю, вказане рішення було переглянуто апеляційною та касаційною інстанціями та залишено без змін, а тому набрало законної сили.

Позовні вимоги у справі № 33/200 ґрунтувалися на тому, що кредитний договір № 620/К-05 від 22.11.2005 року підписано не уповноваженою на це невідомою особою.

Тобто, господарським судом м. Києва та апеляційною та касаційною інстанціями у справі № 33/200 було встановлено факт дотримання сторонами, під час укладення кредитного договору усіх вимог ст. 203 ЦК України, додержання яких є необхідними для чинності правочину.

Крім того, відповідачі також мали змогу подати зустрічний позов у даній справі (№ 5013/477/11) про визнання недійсним кредитного договору чи договору поруки із зазначенням підстав їх недійсності, але не скористалися таким правом.

Отже, при розгляді справи № 5013/477/11 господарському суду достатньо наявних доказів та встановлених фактів для прийняття рішення по суті у даному господарському спорі за наявними матеріалами, а повторне звернення відповідача із клопотанням про зупинення провадження у даній справі, суд розцінює як зловживання своїми процесуальними правами, що є недопустимим в розумінні норм ст. 22 ГПК України.

Крім того, ТОВ "Ілан Агро" повторно звернулося до господарського суду із клопотанням від 19.07.2012 року про витребування оригіналів документів, перелік яких дублюється з переліком документів, які зазначено у клопотанні від 02.07.2012 року, яке розглянуто господарським судом в ухвалі від 03.07.2012 року та відхилено.

Відповідно до норм ст. 38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

За правилами вказаної статті ГПК України у клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, що перешкоджають його наданню; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; обставини, які може підтвердити цей доказ.

Відповідачем-1 не обґрунтовано належним чином необхідність повторного звернення з вказаним клопотання та необхідність витребування перелічених оригіналів документів від позивача, а тому господарський суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача-1 від 19.07.2012 року про витребування оригіналів документів.

Господарський суд враховує приписи Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" стосовного того, що частиною третьою статті 22 ГПК сторони (так само як і інші учасники судового процесу) зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

А тому, зловживанням процесуальними правами слід вважати також і подання учасниками судового процесу: клопотань (заяв) про вчинення господарським судом не передбачених ГПК процесуальних дій; подання другого і наступних клопотань (заяв) з одного й того самого питання, яке вже вирішено господарським судом.

Слід вважати, що відповідна практика учасників судового процесу, спрямована на умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

При цьому під затягуванням судового процесу розуміються дії або бездіяльність учасника судового процесу, спрямовані на: неможливість початку розгляду судом порушеної провадженням справи; неможливість прийняття судом рішення в даному судовому засіданні; створення інших перешкод у вирішенні спору по суті з метою недосягнення результатів такого вирішення протягом установлених законом процесуальних строків.

Натомість, відповідач-1 подав до суду клопотання від 19.07.2012 року про призначення судової бухгалтерської експертизи у справі № 5013/477/12 для з'ясування питань чи відображено у бухгалтерському обліку ТОВ "Ілан Агро" операцій пов'язаних з отриманням та поверненням кредитних коштів.

Господарський суд, враховує при розгляді даного клопотання, що не відображення сторонами в бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій, може свідчити про порушення сторонами законодавства, яке регулює податковий та бухгалтерський облік, але не спростовуює наявності зобов'язань по поверненню кредитних коштів та дію кредитного договору № 620/К-05 від 22.11.2005 року.

За таких обставин господарський суд відхиляє клопотання відповідача-1 про призначення судової бухгалтерської експертизи .

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача-1 у справі покладаються судові витрати на державне мито та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст 33, 34, 44-49, 82-85, 116, 117 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково відносно відповідача-1 ТОВ "Ілан-Агро".

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ілан Агро", Маловисківський район, м. Мала Виска, с.Кіровка, вул.Карла Маркса,1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", м.Київ, вул.Лесі Українки,26, код ЄДРПОУ 19357325 заборгованість по кредиту в сумі 2 177 555,72 грн., заборгованість по процентах в сумі 83 825,99 грн., пеню за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 150 570,51 грн., пеню за несвоєчасне погашення прострочених процентів в сумі 67 636,78 грн., державне мито в сумі 25500,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 236 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

В задоволенні позовних вимог відносно відповідача-2 ТОВ "Априкот Плюс" відмовити повністю.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 24.07.2012 року.

Головуючий суддя Макаренко Т.В.

Суддя Глушков М.С.

Суддя Цобенко Р.О.