Ухвала суду № 25377727, 24.07.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2012 р. № 124225/11

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Матковської З.М.

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.09.2011 року у справі за позовом Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про визнання протиправним та скасування рішення ,-

встановила:

У квітні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про визнання протиправним та скасування рішення №0006532304 від 20.12.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1004649,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами перевірки господарської одиниці магазину-складу, що належить позивачу по вул. Торгова,2 смт. Бурштино, Тячівський район, Закарпатська область, Державною податковою адміністрацією у Закарпатській області складено акт від 30.11.2010 року за №20279/09/15/23/00375409, в якому відображено виявлені порушення, а саме: п.п.1, 2 ст.3 п.1 ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», які полягали в реалізації позивачем горілчаних виробів власного виробництва на підставі прибуткових касових ордерів на загальну суму 200929,80 грн., без використання реєстратора розрахункових операцій та видачі відповідного розрахункового документа, внаслідок чого відповідачем винесено рішення №0006532304 від 20.12.2010 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1004649,00 грн. З висновками відповідача, що послужили підставою прийняття оскаржуваного рішення позивач не погоджується, оскільки оптова реалізація горілчаної продукції власного виробництва проводилась позивачем з окремого структурного підрозділу акцизного складу, який не був предметом перевірки згідно з актом перевірки і здійснював реалізацію вказаної продукції, в тому числі, частково в готівковій формі шляхом оформлення прибутково касових ордерів відповідно до норм Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ №637 від 15.12.2004 року. А тому у відповідності до вимог п.1. ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за наведених підстав, застосування реєстраторів розрахункових операцій при оптовому відпуску продукції власного виробництва з акцизного складу не вимагається.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.09.2011 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0006532304 від 20.12.2010 року.

Постанову суду першої інстанції оскаржила ДПІ в м. Івано-Франківську. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову постанову, якою в позові відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін,якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що у відповідності до вимог пункту 2 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» на підставі виданих направлень №23/1566 та №23/1567 від 19.11.2010 року старшими державними податковими ревізорами-інспекторами ДПА у Закарпатській області Маринцівським А.В. та Химинцем І.І. в період з 24.11.2010р. по 30.11.2010 р. проводилась перевірка господарської одиниці магазин-складу позивача, в результаті якої виявлено порушення вимог пунктів 1, 2 статті 3 пункту 1 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: реалізація товару (горілчаних виробів) проводилась бухгалтером даного підприємства з складу за вищевказаною адресою із оформленням розрахункових операцій прибутковими касовими ордерами та веденням листів касової книги без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі відповідного розрахункового документа оптовим покупцям продукції, про що складено акт від 30.11.2010 року №20279/09/15/23/00375409. Перевіркою встановлено, що за період з 01.11.2010 р. по 26.11.2010 р., згідно з прибутковими касовими ордерами з №1307 по №1469 бухгалтером касиром прийнято в касу позивача 200929,80 грн., за реалізовану горілчану продукцію, проте вказані готівкові кошти через реєстратор розрахункових операцій не проводились та розрахункові документи не видавались, в результаті чого відповідачем, у відповідності до вимог п.1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» прийнято рішення №0006532304 (форми «С») про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1004649,00 грн., що становить п'ятикратний розмір отриманої позивачем суми готівкових коштів на підставі прибутково-касових ордерів.

Колегією суддів встановлено, що згідно з наказом від 22.05.2009 року №197, у відповідності до наказу ДПА України від 14.05.2005 року №178, встановлено та забезпечено виконання Порядку роботи представників ДПІ у Тячівському районі на акцизному складі Івано-Франківського ОДОСЛП за адресою вул. Торгова, 2 с. Бурштино. Вказаний склад внесений до Єдиного державного реєстру місць зберігання оптових партій алкогольних напоїв, що підтверджується довідкою про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру Серія №015024 від 07.04.2009 року (запис № 07160109875).

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи позивачем 25.03.2009 року укладено первинний договір оренди основних засобів №2/ор з підприємством райспоживспілки Тячівський хлібокомбінат, згідно з яким позивач прийняв в строкове платне користування складське підвальне приміщення загальною площею 270 кв.м., та приміщення під офіс, загальною площею 9,8 кв.м. за адресою: вул.Торгова,2 в смт.Бурштино, Тячівський район Закарпатська область для оптової та роздрібної торгівлі лікеро-горілчаною продукцією.

В подальшому, позивачем укладено договір оренди нежитлових приміщень від 22.03.2010 року в новій редакції, згідно з яким Підприємство Тячівської райспоживспілки Тячівський хлібокомбінат передало, а позивач прийняв в строкове платне користування складське підвальне приміщення під акцизний склад корисною площею 270 кв.м.; приміщення під склад-магазин площею 50,1 кв.м., та приміщення під офіс площею 9,9 кв.м., розташовані на першому поверсі будівлі майнового комплексу за адресою: вул. Торгова,2 в смт. Бурштино, Тячівський район Закарпатська область. Загальна корисна площа орендованих приміщень складає 330 кв.м. Відповідність орендованих площ підтверджується копією технічного паспорту, виготовленого Тячівським районним підприємством БТІ 19.04.2009 р.

На виконання вимог Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України № 614, від 01.12.2000р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 р. за № 107/5298, із змінами та доповненнями, позивачем здійснено реєстрацію реєстратора розрахункових операцій ЕРА 202.01, заводський №ЕЛ 1000 2010 та отримано реєстраційне посвідчення №0915009453 з відміткою для використання в господарській одиниці: «Структурний підрозділ «Княгинин-Тячів», магазин-склад».

Крім вищевказаного, дана обставина підтверджується Довідкою №8651/10/23-447/3907 від 29.03.2010 року, виданою позивачу заступником начальника ДПІ в м. Івано-Франківську про реєстрацію ЕККА ЕРА 202.01, заводський №ЕЛ 10002010 за адресою Закарпатська обл., Тячівський район, смт. Бурштино, вул.Торгова,2 структурний підрозділ «Княгинин-Тячів»магазин - склад, торгова площа 50,00 кв.м.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі виданої довідки позивач виготовив ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями через магазин-склад (Серія АР№218932 від 14.04.2010 року).

Відповідно до пункту 4.2. Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги) затвердженого наказом ДПА України № 614, від 01.12.2000р., РРО може застосовуватись тільки в тій господарській одиниці, назва та адреса якої зазначені в реєстраційному посвідченні, та у сфері застосування, визначеній Державним реєстром реєстраторів розрахункових операцій.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось сторонами до початку перевірки перевіряючими через магазин-склад придбано у позивача сорок пляшок горілки на загальну суму 770,40 грн., вказана розрахункова операція проведена через реєстратор розрахункових операцій з видачею касового чеку, встановленого зразка, що підтверджує факт реалізації позивачем алкогольної продукції через магазин-склад виключно з використанням РРО.

Згідно із пунктом 1 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються: при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Відповідно до роз'яснень ДПА України («Вісник податкової служби України», серпень 2001 р., № 31) у разі реалізації підприємством підакцизних товарів, які є продукцією власного виробництва, розрахунки за них можуть провадитися у касі підприємства з оформленням прибуткових та видаткових касових ордерів за умови, якщо реалізація цих товарів здійснюється не через торговельну мережу чи об'єкти господарювання, які відносяться до підприємств торгівлі або громадського харчування.

Вищевказане тлумачення ДПА України пункту 1 статті 9 Закону та встановлені судом обставини спростовують доводи відповідача, в тому числі, про те, що позивач відноситься до підприємств торгівлі, оскільки посилання відповідача виключно на наявність серед інших видів економічної діяльності позивача (за КВЕД) «оптової та роздрібної торгівлі алкогольними та іншими напоями» не є тим доказом, який б заперечував встановлений судом факт спеціалізації позивача в галузі виробництва етилового спирту, горілчаних та лікеро-горілчаних виробів та їх подальшу оптову реалізацію через власну мережу акцизних складів.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства здійснювалась роздрібна реалізація алкогольних напоїв через магазин-склад з використанням РРО та оптова реалізація алкогольної продукції власного виробництва через акцизний склад на підставі прибутково-касових ордерів та товарно-транспортних накладних на переміщення алкогольних напоїв.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.09.2011 року у справі №2а-1345/11/0970- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: Р. Гулид

З. Матковська

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 26.07.2012 року