Ухвала суду № 25377665, 09.07.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2012 р. Справа № 51391/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Заверухи О.Б., Ніколіна В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу судді Волинського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2012 року про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції, головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції Мацюха Дмитра Юрійовича про визнання незаконними та скасування постанов про накладення штрафу і про стягнення виконавчого збору,-

встановив:

20 лютого 2011 року позивачі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в суд із адміністративним позовом до відповідачів - ВДВС Ковельського міськрайонного управління юстиції, головного державного виконавця ВДВС Ковельського міськрайонного управління юстиції Мацюха Д.Ю. в якому просили визнати незаконними і скасувати постанови про накладення штрафів ВП № 19291906 від 12.01.2012 року, ВП № 19291883 від 12.01.2012 року, ВП № 19291906 від 24.01.2012 року, ВП № 19291883 від 24.01.2012 року, постанов про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 19291906 від 24.01.2012 року, ВП № 19291883 від 24.01.2012 року.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 24.02.2012 року вказану вище позовну заяву залишено без розгляду, у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Не погодившись з цією ухвалою, позивачі оскаржили її в апеляційному порядку. Вважають, що дана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права, а тому просить її скасувати, поновити строк звернення до суду і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на те, що суддя першої інстанції безпідставно не взяв до уваги те, що позивачі постанови про накладення штрафів та стягнення виконавчого збору, щодо яких виник спір, оскаржували в порядку ЦПК України до Ковельського міськрайонного суду, і тільки 13.02.2012 року та 16.02.2012 року судом було постановлено ухвали про закриття провадження у справах. Копії цих ухвал позивачами було долучено до позовної заяви, однак суддя їх до уваги не прийняв.

Відповідачі явку свої представників в судове засідання не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про його дату, час та місце. Не надійшло від них і обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи на іншу дату чи про розгляд справи за їх відсутності.

Позивачі в судове засідання не з'явилися, які також були належним чином повідомлені про його дату, час та місце, однак від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4, що діє на підставі довіреності, поступило клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи те, що усі особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про його дату, час і місце та не подали обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України апеляційний розгляд даної справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково.

Суддя першої інстанції постановляючи оскаржувану ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду виходив з того, що відповідно до ч. 2 ст. 181 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свої прав. Оскільки позивачами позов заявлено про скасування постанов державного виконавця від 12.01.2012 року та від 24.01.2012 року, а адміністративний позов подано лише 23.02.2012 року, тобто з пропуском строку звернення до адміністративного суду та не подано клопотання про його поновлення, суддя першої інстанції прийшов до висновку, що позовну заяву слід залишити без розгляду.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками судді першої інстанції, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 цієї статті, визначено загальний шестимісячний строк звернення до адміністративного суду для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи.

Разом з цим статтею 181 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби, відповідно до ч. 2 якої, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи викладені вище правові положення КАС України та те, що іншими законами України не визначено спеціальних строків звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що такий адміністративний позов може бути поданий у визначений ч. 2 ст. 181 КАС України десятиденний строк. При цьому, перебіг цього строку починається з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свої прав, свобод чи інтересів. Тобто, для визначення початку перебігу строку звернення до адміністративного суду з позовом розглядуваної категорії визначальним є встановлення моменту коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав.

Частиною 1 статті 100 КАС України визначено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Відповідно до ч. 2 цієї статті, позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Із матеріалів справи суд апеляційної інстанції вбачає, що позивачі на пошту розглядуваний позов здали 20.02.2011 року (а.с. 7), у якому просили суд визнати незаконними та скасувати постанови головного державного виконавця відділу ДВС Ковельського міськрайонного управління юстиції Мацюха Д.Ю. від 12.01.2012 року та 24.01.2012 року про накладення штрафів та стягнення виконавчого збору (а.с. 3-6, 15-18, 24-29).

Однак, у своєму адміністративному позові позивачі не зазначили коли вони дізналися про винесення державним виконавцем оскаржуваних ними постанов, а суд першої інстанції цього питання не дослідив, хоча без встановлення моменту коли позивачі дізналися про порушення своїх прав не можливо дійти висновку про початок перебігу строку звернення до адміністративного суду, а тим більше про пропуск позивачами цього строку.

При цьому, як вбачається із розглядуваного адміністративного позову позивачі в ньому зазначали, що постанови державного виконавця, які є предметом розглядуваного позову, ними у десятиденний строк оскаржувались в порядку ст. 383 ЦПК України до Ковельського міськрайонного суду, за результатами розгляду яких судом було постановлено ухвали про закриття проваджень у справі від 13.02.2012 року та від 16.02.2012 року, копії яких долучено до позовної заяви (а.с. 30-33).

Вказані вище обставини справи, суддя першої інстанції залишив поза своєю увагою та не надав їм належної правової оцінки, що як наслідок призвело до помилкового залишення позовної заяви без розгляду.

Також, суддя першої інстанції безпідставно вказав на те, що позивачами пропущено строк звернення до адміністративного суду та не подано клопотання про поновлення цього строку, оскільки у відповідності до ст. 100 КАС України редакції Закону України від 17.11.2011 р. N 4054-VI, яка набрала чинності 31.12.2011 року, наявність такого клопотання є не обов'язковим, якщо із позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що строк звернення до адміністративного суду пропущено з поважних причин.

Відповідно до ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Згідно з ст. 204 КАС України, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права є підставною для скасування ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Враховуючи те, що оскаржувана ухвала суддею першої інстанції постановлена з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального права, оскаржувана ухвала, яка перешкоджає подальшому провадженню справі підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу судді Волинського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2012 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 2а-491/12/0370 - скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Ухвала окремо від постанови суду касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.М. Гінда

Судді: О.Б. Заверуха

В.В. Ніколін