Ухвала суду № 25375027, 13.02.2012, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 22-ц-1486/12 Головуючий у 1 інстанції: Невойт П.С.

Провадження № 22-ц/1390/1486/12 Доповідач в 2-й інстанції: Монастирецький Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Монастирецького Д.І.,

суддів: Зубарєвої К.П., Бакуса В.Я.,

секретаря Мариняк О.І.,

з участю ОСОБА_2, представника Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» Ткаченко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 22 липня 2011 року у справі за заявою Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал»про видачу судового наказу щодо стягнення боргу в сумі 206,28 грн. з ОСОБА_2, -

в с т а н о в и л а:

Судовим наказом Шевченківського районного суду м. Львова від 22 червня 2011 року стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1) в користь Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» (м. Львів, вул. Зелена, 64) на р/р 26001000005120 у ЛОФ ПАТ «Укрсоцбанк»в м. Львові, МФО 300023, ЄДРПОУ 03348471 - заборгованість в сумі 206 (двісті шість) грн. 28 (двадцять вісім) коп.

Стягнуто з боржника в користь держави 25 (двадцять п»ять) грн. 50 (п»ятдесять) коп. судового збору.

Стягнуто з боржника в користь стягувача 30 (тридцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Оскаржуваною ухвалою заяву про скасування судового наказу від 22.06.2011 року, виданого суддею Шевченківського районного суду м. Львова про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення у сумі 206,28 грн., 25,50 судового збору та 30 грн. коштів за ІТЗ залишено без задоволення.

Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_2

В апеляційній скарзі зазначає, що така є незаконною та необґрунтованою, оскільки ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права, суд не надав йому можливості висловити свої пояснення з приводу недоплати боргу, а взято до уваги лише докази заявника, знехтувавши його доказами.

Просить скасувати ухвалу від 22 липня 2011 року.

Заявник ЛМКП «Львівводоканал»у своїх запереченнях на скаргу її доводи не визнало, вказавши на безпідставність скарги, законність і обґрунтованість наказу та ухвали суду першої інстанції.

Вислухавши суддю-доповідача, ОСОБА_2, представника Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал»Ткаченко А.С., перевіривши матеріали справи, межі і доводи скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підставна і підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 3 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 6, 8 ст. 105-1 ЦПК України заява про перегляд судового наказу розглядається судом протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття такої заяви до розгляду у відкритому судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце розгляду заяви про скасування судового наказу, не перешкоджає розгляду такої заяви.

За результатами розгляду заяви про скасування судового наказу суд має право:

1) залишити заяву про скасування судового наказу без задоволення; 2) скасувати судовий наказ та роз»яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред»явлення позову; 3) змінити судовий наказ.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 у встановлений ч. 1 ст. 105 ЦПК України строк - 06.07.2011 року подав заяву і письмові докази про скасування судового наказу Шевченківського районного суду м. Львова від 22 червня 2011 року про стягнення з нього 206,28 грн. заборгованості та 55 грн. судових витрат. Цього ж числа - 06.07.2011 р., суддя, який видав цей наказ, прийняв заяву, однак призначив справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, в порушення ч. 6 ст. 105-1 ЦПК України, аж на 22 липня 2011 року (а.с. 12-21).

Оскаржуваною ухвалою від 22 липня 2001 року заяву ОСОБА_2 про скасування судового наказу залишено без задоволення.

Залишаючи заяву без задоволення, районний суд послався на те, що відсутні підстави, передбачені ст. 105-1 ЦПК України, для скасування судового наказу, оскільки боржник не спростував суми заборгованості, а у заяві про скасування цього наказу визнав, що такий борг існував на час встановлення лічильника і частково оплатив борг.

Однак погодитись з такими висновками районного суду не можна, оскільки вони не відповідають поданій ОСОБА_4 заяві про скасування ухвали, фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на законі.

Так, у своїй заяві про скасування судового наказу, як і в доданих до неї письмових доказах про те, що вимоги стягувача мають спірний характер, ОСОБА_2 категорично заперечує проти зазначеного боргу (а.с. 12-21).

Крім того, ОСОБА_2 стверджує, що з 23.11.2000 року власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_5, а не він.

Також, при постановленні судового наказу від 22.06.2011 р. та оскаржуваної ухвали 22.07.2011 р., судом першої інстанції не взято до уваги що, оскільки наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, то заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право, що є підставою для скасування судового наказу.

За таких обставин у районного суду не було підстав для залишення заяви ОСОБА_2 про скасування судового наказу без задоволення.

Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції на підставі ч. 1 п. 2 ст. 312 ЦПК України, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права, підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали з цього питання про задоволення заяви ОСОБА_2

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 2 ч. 2 ст. 307, п. 2 ч. 1 ст. 312, 105-1, ст. ст. 313, 314 ч. 1 п. 6, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 22 липня 2011 року скасувати та ухвалити з цього питання нову ухвалу, якою:

Скасувати судовий наказ Шевченківського районного суду м. Львова від 22 червня 2011 року, яким стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1) в користь Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал»(м. Львів, вул. Зелена, 64) на р/р 26001000005120 в ЛОФ ПАТ «Укрсоцбанк» в м. Львові МФО 300023 ЄДРПОУ 03348471 заборгованість в сумі 206 (двісті шість) грн. 28 (двадцять вісім) коп., в користь держави 25 (двадцять п»ять) грн. 50 (п»ятдесять) коп. судового збору, в користь стягувача 30 (тридцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Роз»яснити Львівському міському комунальному підприємству «Львівводоканал», що заявлені ним вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред»явлення позову.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Головуючий: Монастирецький Д.І.

Судді: Зубарєва К.П.

Бакус В.Я.