Ухвала суду № 25369423, 23.07.2012, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 212/9560/2012

Провадження №10/0290/290/2012 Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції Олійник О.М.

Доповідач : Олексієнко

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2012 року

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого-судді: Олексієнка Ю.Г.

суддів: Нешик Р.І., Дедик В.П.

прокурора: Вознюка Д.В.

слідчого: Безносюка А.М.

адвоката: ОСОБА_2

розглянула 23 липня 2012 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу за апеляцією з доповненнями захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 13 липня 2012 року, згідно якої відносно

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше не судимого,

обвинуваченого за ч. 3 ст. 286 КК України,

обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

В С Т А Н О В И Л А :

Згідно подання слідчого та постанови суду ОСОБА_3 пред'явлено обвинувачення в тому, що він 03.07.2012 року біля 03:00, керуючи автомобілем «Mercedes-Benz Vito», д.н.з. НОМЕР_4, рухаючись автодорогою Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка біля c. Озеро Немирівського району зі сторони м. Вінниці, порушуючи вимоги п.п. 10.1, 11.1-11.3, 12.1 Правил дорожнього руху України, перед початком обгону не переконався, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатню для обгону відстань та його маневр не створить небезпеки іншим учасникам руху, не обрав безпечної швидкості, у зв'язку з чим не зміг контролювати рух автомобіля та безпечно ним керувати.

Здійснюючи обгін, ОСОБА_3 не впорався з керуванням, що призвело до виїзду його автомобіля на смугу зустрічного руху та зіткнення з автомобілем «ВАЗ 2115», д.н.з. НОМЕР_5, під керуванням ОСОБА_4 та автомобілем «Форд Фокус», д.н.з. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_5, які рухались у зустрічному напрямку по належній смузі руху.

Внаслідок зіткнення автомобіля «ВАЗ-21150» виїхав за межі смуги дорожнього руху, зіткнувся з деревом та загорівся.

У результаті ДТП водій та пасажири автомобіля «ВАЗ-2115» ОСОБА_4, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 отримали тілесні ушкодження, від яких загинули на місці події. Пасажир автомобіля «Mercedes-Benz Vito» ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження, від яких помер під час надання медичної допомоги.

Пасажир автомобіля «ВАЗ-2115» ОСОБА_9, пасажири автомобіля «Mercedes-Benz Vito» ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, а також пасажири автомобіля «Ford Focus» ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 отримали тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості та госпіталізовані до Немирівської ЦРЛ.

Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 13 липня 2012 року відносно ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді утримання під вартою.

Захисник ОСОБА_2 в своїй апеляції з доповненнями просив постанову місцевого суду скасувати, як незаконну, та обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання, мотивуючи тим, що суд не достатньо врахував особу обвинуваченого та відсутність об'єктивних даних, які б свідчили про наміри ОСОБА_3 продовжувати злочинну діяльність, ухилятись від слідства та суду.

В клопотанні, яке надійшло до початку судового розгляду, від адвоката ОСОБА_2, міститься заява від ОСОБА_17, який просить обрати відносно його товариша ОСОБА_3 в якості запобіжного заходу заставу, яку він готовий внести, в сумі 17 000 гривень.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, виступ захисника ОСОБА_2, який змінив свої апеляційні вимоги та просив постанову скасувати, обравши ОСОБА_3 запобіжний захід не пов'язаний з утриманням під вартою, а саме - у вигляді застави, пояснення слідчого Безносюка А.М. та думку прокурора Вознюка Д.В., який заперечив проти апеляції та вважає постанову законною і обґрунтованою, дослідивши доводи поданої апеляції та перевіривши матеріали кримінальної і судової справ, колегія суддів дійшла висновку про зміну постанови місцевого суду із наступних підстав.

Суд, приймаючи до уваги те, що ОСОБА_3 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі до 10 років, скоєний злочин має тяжкі наслідки та привів до загибелі чотирьох осіб, дійшов висновку, що ОСОБА_3 перебуваючи на волі, буде ухилятися від виконання процесуальних рішень, уникати від слідства та суду, а тому обрав обвинуваченому найсуворіший запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

Разом з тим, суд посилаючись на положення ст.ст. 148-150 КПК України та ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод залишив їх вимоги поза увагою.

Розглядаючи подання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суд дійшов неправильного висновку про наявність доказів, які б свідчили, що ОСОБА_3 буде намагатись ухилятись від слідства та суду, перешкоджати виконанню процесуальних рішень та продовжувати злочину діяльність, оскільки такі дані у справі відсутні, а в поданні та постанові наведені лише припущення.

Крім того, суд першої інстанції не достатньо врахував особу обвинуваченого, не враховано, що на утриманні ОСОБА_3 перебуває двоє малолітніх дітей, донька - інвалід дитинства, яка самостійно не може пересуватися і потребує сторонньої допомоги, та дружина, яка внаслідок отриманих нею тілесних ушкоджень після аварії, перебуває в комі.

За таких обставин спростовується твердження слідчого та суду про можливість ОСОБА_3 переховуватись та ухилятись від слідства та суду.

Взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, а його застосування лише з мотивів тяжкості скоєного злочину чи невизнання особою вини не допускається.

Враховуючи наведене, обставини справи, дані про особу обвинуваченого, колегія суддів вважає, що у постанові районного суду не наведено переконливих доводів і обґрунтувань того, що ОСОБА_3 опинившись на волі, буде ухилятися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини по справі, виконанню процесуальних рішень.

На думку колегії суддів, найбільш дійовим і ефективним запобіжним заходом в даному випадку для ОСОБА_3 має бути застава в розмірі 17 000 грн., враховуючи обставини справи, майновий стан обвинуваченого, особливу тяжкість злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, положення ст. 154-1 КПК України, з одночасним покладенням на обвинуваченого певних обов'язків, передбачених ст. 149-1 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, судова колегія

ухвалила:

Апеляцію захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 13 липня 2012 року про обрання щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту - скасувати.

Обрати стосовно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 17 000 (сімнадцяти тисяч) гривень.

Відповідно до ст. 149-1 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 наступні обов'язки:

- з'являтися на виклики до органу дізнання, досудового слідства, прокурора або суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно про це повідомляти посадову особу або орган, що здійснив виклик;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого або органу, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа;

- повідомляти службову особу або орган, у провадженні якого перебуває кримінальна справа, про зміну місця проживання або роботи.

Внесення коштів на депозитний рахунок (одержувач Апеляційний суд Вінницької області, код ЄДРПОУ - 02890328, р/р №37315012000500 в ГУ ДКС України у Вінницькій області, МФО 802015) здійснюється не пізніше 5-ти денного строку з дня обрання стосовно особи запобіжного заходу у вигляді застави.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти звільнити.

Судді:

З оригіналом вірно: