Постанова № 25368577, 10.07.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-12221/11/0170/11

10.07.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Щепанської О.А.,

суддів Кобаля М.І. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Міщенко М.М.

за участю сторін:

представника позивача, Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим- Дзебюк Оксани Олександрівни,

представник відповідача, Приватного підприємства "Крим-м`ясо"- не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А.) від 13.12.2011 у справі № 2а-12221/11/0170/11

за позовом Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим (вул. Сімферопольська, 3, м. Бахчисарай, 98403)

до Приватного підприємства "Крим-м`ясо" (вул. Ювілейна, 102-б, с. Фурмановка, Бахчисарайський район, Автономна Республіка Крим, 98451)

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Державна податкова інспекція у Бахчисарайському районі АР Крим, звернулась до суду із адміністративним позовом до Приватного підприємства «Крим-м'ясо»про стягнення заборгованості в сумі 885622,05грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем у строки встановлені законодавством не сплачено суму узгодженого податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.12.2011 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.12.2011 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального права.

У судовому засіданні, призначеному до розгляду на 10.07.2012, представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове. Позивач явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Судова колегія, вислухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що предметом розгляду справи судом першої інстанції стали позовні вимоги, які мотивовані тим, що відповідачем не погашено у встановлені законодавством строки узгоджені податкові зобов'язання.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що загальна сума заборгованості, що була визначена у податкових повідомленнях-рішеннях, складає - 885622,05 грн. і Приватним підприємством "Крим-м`ясо" не сплачена, що свідчить про невиконання вказаним суб'єктом господарювання зобов'язання перед бюджетом.

Органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень (пункт 41.5 статті 41 Податкового кодексу України).

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України належним є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб регулюється ст. ст. 95-99 Податкового кодексу України.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України).

Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового б'оргу виникає \ контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.

12.04.2011 позивачем надіслано на адресу відповідача податкову вимогу №122 від 31.03.2011, яка повернулася без вручення. ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим 24.05.2011 прийнято рішення №22/24 про опис майна у податкову заставу. Після направлення податкової вимоги, заборгованість платника податків не була сплаченою, крем того зобов'язання відповідача щодо сплати перед бюджетом податків , зборів та інших обов'язкових платежів поступово зростають.

Судова колегія вважає, що сума узгодженого грошового зобов'язання набуває якості податкового боргу у разі її несплати у встановлений цим Кодексом строк, з наступного дня. після граничного строку її сплати. Тому суд першої інстанції помилково пов'язує набуття грошовим зобов'язанням якості податкового боргу з моментом його узгодження чи з моментом направлення податковим органом податкової вимоги. З моментом узгодження грошового зобов'язання виникає обов'язок сплати такого зобов'язання до бюджету у встановлений податковим кодексом строк, а з моментом направлення податкової вимоги - право податкового органу, звернутися до суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом.

Слід зазначити, що ні Кодекс, ні наказ Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 №1037 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків»не містять норми про необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. Тому орган державної податкової служби не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню із скасуванням рішення суду першої інстанції.

Таким чином судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції в порушення вимог ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України не дослідив повно та всебічно обставини справи, не встановив характер спірних правовідносин та, як наслідок, невірно застосував норми матеріального права до вирішення вказаних правовідносин, а тому висновок суду першої інстанції про часткове задоволення адміністративного позову є помилковим.

Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись частиною першою статті 195, пунктом 3 частини першої статті 198, пунктом 3 частини першої статті 202, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим - задовольнити.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.12.2011 у справі № 2а-12221/11/0170/11 - скасувати.

3. Прийняти нову постанову:

"Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Крим-м`ясо" податковий борг у розмірі 885622,05 грн.: 11148,00 грн. з податку з доходів фізичних осіб (код платежу 11010101) у дохід місцевого бюджету м. Бахчисарая на р/р №33219800700049 ГУ ДКС України в АР Крим МФО 824026 ЗКПО 38051224; 329431,15 грн. з податку на прибуток (код платежу 11021000) у дохід державного бюджету України на р/р №31110009700048 ГУ ДКС України в АР Крим МФО 824026 ЗКПО 38051224; 545042,90 грн. з податку на додану вартість (код платежу 14010100) у дохід державного бюджету України на р/р №31112029700048 ГУ ДКС України в АР Крим МФО 824026 ЗКПО 38051224.".

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 16 липня 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська

Судді підпис М.І. Кобаль

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.А.Щепанська