Постанова № 25367388, 11.07.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2012 р.Справа № 2-а-5355/10/1470

Категорія:Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді -Осіпова Ю.В.,

суддів -Золотнікова О.С., Кравця О.О.,

при секретарі Коваленоко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейніан Шугар компані»на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейніан Шугар компані»до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області (правонаступник Жовтнева МДПІ Миколаївської області ДПС) про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

19.08.2010 року ТОВ «Юкрейніан Шугар компані»звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області (правонаступник Жовтнева МДПІ Миколаївської області ДПС) про скасування податкових повідомлень-рішень №0000222301/0 від 06.05.2010 року та №0000222301/1 від 04.08.2010 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2009 року на суму 292 059 грн. та за січень 2010 року на суму 12 830 грн.

Обгрунтовуючи свій позов, позивач зазначив, що за результатами перевірки його діяльності відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення яким товариству зменшено суми бюджетного відшкодування на 835 871 грн., т.б. на 292 059 грн. - за листопад 2009 року та на 543 812 грн. - за січень 2010 року.

При чому, позивач частково погоджується з податковим повідомленням-рішенням ДПІ про зменшення товариству суми бюджетного відшкодування на суму 530 982 грн. та відповідно, в цій частині рішення відповідача не оскаржує.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року (на 2-х арк.) в задоволенні позову ТОВ «Юкрейніан Шугар компані»відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представник ТОВ «Юкрейніан Шугар компані» 30.12.2010р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права та просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.12.2010 року і прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, виступи сторін, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

17.12.2009 року ТОВ «Юкрейніан Шугар компані»подало до податкового органу податкову декларацію з ПДВ - за листопад 2009 року, в якій визначено до бюджетного відшкодування на рахунок підприємства 6 974 941 грн. (т.1 а.с.14 ).

18.02.2010 року ТОВ «Юкрейніан Шугар компані»подало до ДПІ ще одну податкову декларацію з ПДВ - за січень 2010 року, в якій визначено до бюджетного відшкодування на рахунок підприємства 24 786 227 грн. (т.1 а.с.23).

У зв'язку із подачею вказаних податкових декларацій, в період з 31.03.2010 року по 14.04.2010 року ДПІ у Жовтневому районі проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Юкрейніан Шугар компані»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2009 року та січень 2010 року, за результатами якої був складений акт №527/23-34539925 від 21.04.2010р. (т.1 а.с.30).

Так, даною перевіркою було підтверджено відображене ТОВ «Юкрейніан Шугар компані»бюджетне відшкодування за листопад 2009 року у сумі 451 059,62 грн. та за січень 2010 року -на суму 22 699 141,48 грн. Але, разом з тим, податковим органом було встановлено порушення позивачем вимог пп.7.7.2 п.7.7.ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та відповідно, не підтверджено суму бюджетного відшкодування за листопад 2009 року на суму 292 059 грн. та за січень 2010 року на суму 543 812 грн. (т.1 а.с.57)

За результатами вказаної перевірки та на підставі акту перевірки, 06.05.2010 року ДПІ у Жовтневому районі було прийнято податкове-повідомлення рішення №0000222301/0 про зменшення ТОВ «Юкрейніан Шугар компані»суми бюджетного відшкодування на 835 871 грн., т.б. 292 059 грн. - за листопад 2009 року та 543 812 грн. - за січень 2010 року (т.1 а.с.108).

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведена правомірність прийнятого ним рішення, у зв'язку з чим, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Однак, колегія суддів апеляційного суду не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції і вважає їх необґрунтованими та передчасними, тобто зробленими без урахування усіх обставин справи та первинних документів.

До такого висновку колегія суддів приходить з наступних підстав.

Так, частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.1. п.7.7. ст.7 зазначеного Закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності -зараховуються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2. зазначеного Закону передбачено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 5.12.2. п. 5.12. Наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання»№166 від 30.05.1997 року, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Сума податку, фактично сплачена у попередніх податкових періодах, визначається із сум, які були включені до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та не брали участі у розрахунках бюджетного відшкодування протягом попередніх податкових періодів або не погашали податкові зобов'язання наступних звітних періодів.

Таким чином, із зазначеного слідує, що законодавець напряму пов'язує право на бюджетне відшкодування ПДВ з тим, що він повинен бути фактично сплачений у попередніх податкових періодах.

Як вже було вказано вище, відмовляючи у задоволенні даного позову, суд 1-ї інстанції необгурнтовано виходив з того, що позивачем під час перевірки не було підтверджено факт сплати ним ПДВ за листопад 2009 року на суму 292 059 грн. та за січень 2010 року на суму 12 830 грн.

Але, разом з тим, апеляційний суд, як зазначалося вище, категорично не погоджується з цими висновками окружного суду і вважає їх необґрунтованими та передчасними, тобто зробленими без урахування усіх обставин справи та без дослідження усіх необхідних первинних документів.

Так, позивачем до суду апеляційної інстанції через канцелярію було надано 4 томи первинних документів, а саме: договори купівлі-продажу товарів; реєстри отриманих та виданих податкових накладних; численні податкові, видаткові, расходні та товарно-транспортні накладні; банківські виписки; акти прийому-здачі виконаних робіт; довідки про вартість виконаних робіт, які, в свою чергу, повністю підтверджують реальність операцій та реальну сплату ТОВ «Юкрейніан Шугар компані»спірних сум ПДВ у ціні придбаних товарів (наданих послуг) за листопад 2009 року та січень 2010 року (т.5-8).

При цьому, також слід зазначити, що представники відповідача в судових засіданнях суду 2-ї інстанції, ознайомившись з наданими позивачем додатковими первинними документами, фактично не оспорювали їх дійсність та правильне оформлення, як і не висловлювали сумнівів щодо товарності здійсненних позивачем за спірні періоди господарських операцій (угод).

Разом з тим, представники відповідача вказували, що керівництвом товариства при проведенні перевірки представлені суду 2-ї інстанції первинні документи не надавалися.

Однак, ця позиція представника податкового органу не може бути прийнята судовою колегією, оскільки, вона, в порушення вимог ч.2 ст.71 КАС України, не доведена належними доказами.

Як видно з акту перевірки від 21.04.2010р., який фактично є єдиним доказом порушення позивачем податкового законодавства, в ньому відсутній перелік документів, що були відсутні при здійсненні перевірки, як і не відображено факту відмови представників товариства в наданні перевіряючим цих документів.

Представники ж позивача, в свою чергу, в судових засіданнях судів обох інстанцій послідовно наполягали на тому, що керівництвом товариства зазначені вище документи надавалися для огляду перевіряючим в період здійснення ними спірної перевірки, але останні чомусь до уваги їх не прийняли та при складанні акту перевірки не врахували.

До того ж, як видно з матеріалів справи, вказані первинні документи представниками позивача додавалися і до їх скарги в порядку адміністративного оскарження, яка була залишена без задоволення.

Що ж стосується безпосередньо питань бюджетного відшкодування та факту сплати позивачем ПДВ за спірні періоди -т.б. за листопад 2009 року на суму 292 059 грн. та за січень 2010 року на суму 12 830 грн., то судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, як встановлено колегією суддів 17.12.2009р. ТОВ «Юкрейніан Шугар компані»подало до ДПІ податкову декларацію з ПДВ за листопад 2009 року, в якій визначила суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів в розмірі 6 974 941 грн. Вказана сума, як видно з матеріалів справи та цієї п/декларації, виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ за жовтень 2009р.

Як вбачається з акту перевірки від 21.04.2010р., в додатках 8.2 та 8.2а перевіряючими наведено результати перевірки фактичної сплати товариством ПДВ постачальникам товарів (послуг) за операціями, які було віднесено позивачем до складу податкового кредиту в жовтні 2009р.

Так, в додатку 8.2 до акту, наведено реєстр операцій, що віднесені товариством до складу податкового кредиту у жовтні 2009р. з суб'єктами підприємницької діяльності, яким сплачено ПДВ у сумі менш ніж 5% від суми податкового кредиту. А відповідно до додатку 8.2а, загальна сума ПДВ складає 507 384,93грн., яка в свою чергу, і була реально сплачена товариством. Але, разом з тим, в цьому ж додатку 8.2а, ДПІ відображена інформація щодо фактичної сплати товариством ПДВ лише у сумі 215 325,73 грн. Тобто податковим органом, без будь-яких підстав і безмотивовано не відображена у додатку 8.2а інформація щодо фактичної сплати позивачем ПДВ у сумі 292 059,20 грн.

Разом з тим, факт реальної сплати вищевказаної суми ПДВ підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами і доказів зворотного представником відповідача суду не надано.

Також, як встановлено колегією суддів 18.02.2010 року ТОВ «Юкрейніан Шугар компані»подало до ДПІ податкову декларацію з ПДВ - за січень 2010 року, в якій визначена сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів в розмірі 24 786 227 грн. Дана сума складається з сум ПДВ, включених до складу податкового періоду в серпні 2007р. (557 702 грн.) та грудні 2009р. (24 228 525 грн.).

Як видно з акту перевірки від 21.04.2010р., на сторінці 26 цього акту перевіряючими була підтверджена фактична сплата позивачем залишку від'ємного значення ПДВ за грудень 2009р. в повному обсязі. Від'ємне ж значення ПДВ згідно податковою декларацією з ПДВ за серпень 2007р. склало 5 978 343 грн. Але, як встановлено з матеріалів справи та пояснень представників позивача, товариство при подачі податкової декларації з ПДВ за вересень 2009р. частково заявило до бюджетного відшкодування від'ємне значення з ПДВ, яке виникло ще у серпні 2007р. -в сумі 5 951 623 грн.

Таким чином, судовою колегією встановлено та даний факт підтверджено представниками позивача, що в розрахунку суми бюджетного відшкодування за січень 2010р. позивач помилково зазначив частину залишку від'ємного значення, фактично сплачену у попередніх податкових періодах - 557 812 грн. Разом з тим, залишок від'ємного значення ПДВ, який виник в серпні 2007р. та який, в свою чергу, не брав участь у розрахунках бюджетного відшкодування попередніх податкових періодів (відносно січня 2010р.) складає 26 720 грн.

Згідно із спірним рішенням, ДПІ зменшило суму бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2010р. на 543 812 грн.

Як вже було зазначено вище, товариство частково погодилося з цим рішенням податкового органу та його в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на суму 530 982 грн. не оскаржило, але, в свою чергу, позивач не погодився із безпідставним зменшенням суми бюджетного відшкодування на 12 830 грн. і таку позицію судова колегія вважає обґрунтованою, оскільки, як видно з матеріалів справи, товариство має право на бюджетне відшкодування ПДВ за січень 2010р. у сумі 26 720 грн.

Як вбачається з акту перевірки від 21.04.2010р., в додатках 8.1 та 8.1а перевіряючими наведено результати перевірки фактичної сплати товариством ПДВ постачальникам товарів (послуг) за операціями, які було віднесено позивачем до складу податкового кредиту в серпні 2007р.

Так, в додатку 8.1 до акту, наведено реєстр операцій, що віднесені товариством до складу податкового кредиту у серпні 2007р. з суб'єктами підприємницької діяльності, яким сплачено ПДВ у сумі менш ніж 5% від суми податкового кредиту. А відповідно до додатку 8.1а, загальна сума ПДВ складає 26 720,60 грн., яка в свою чергу, і була реально сплачена товариством. Але, разом з тим, в цьому ж додатку 8.1а, ДПІ відображена інформація щодо фактичної сплати товариством ПДВ лише у сумі 13 890,92 грн. Тобто податковим органом, без будь-яких підстав і безмотивовано не відображена у додатку 8.1а інформація щодо фактичної сплати позивачем ПДВ у сумі 12 829,68 грн.

Разом з тим, факт реальної сплати вищевказаної суми ПДВ підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами і доказів зворотного представником відповідача суду не надано.

При цьому, також слід зауважити, що згідно із приписами ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, у відповідності до ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

А у відповідності до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, що, в свою чергу, останнім належним чином зроблено не було.

Отже, за таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції дійшов до не правильного і необґрунтованого висновку про правомірність прийнятих відповідачем рішень.

Таким чином, судова колегія вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, до того ж, висновки суду не відповідають обставинам справи та ґрунтуються на невірному тлумаченні норм діючого у цій сфері законодавства.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Отже, враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, діючи в межах апеляційної скарги і відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст.202 КАС України, вважає за необхідне скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейніан Шугар компані»- задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року -скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейніан Шугар компані»- задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області №0000222301/0 від 06.05.2010 року та №0000222301/1 від 04.08.2010 року в частині зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Юкрейніан Шугар компані»суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2009 року - на суму 292 059 грн. та за січень 2010 року - на суму 12 830 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Осіпов Ю.В.

Судді: Золотніков О.С.

Кравець О.О.