Постанова № 25367302, 11.07.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2012 р.

Справа № 2-а-10881/10/1570

Категорія № 8.2.1

Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

секретар Пеха Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі (правонаступник Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби) за участю третьої особи Державної податкової адміністрації в Одеській області ( правонаступник –Державна податкова служба в Одеській області) про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови в прийнятті у позивача податкової звітність, а саме: уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість та визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у визнанні як податкової звітності уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість,-

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2010 року позивач, ВАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго", звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом у якому, з урахуванням уточнень, просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в прийнятті у позивача податкової звітності, а саме: уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість та визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у визнанні як податкової звітності уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач подав до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі податкові декларації з податку на додану вартість за звітні податкові періоди: березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2008 року та січень, лютий, березень 2009 року, разом з якими були подані відповідні "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" (додатки № 5 до податкових декларацій з ПДВ).

В липні 2010 року позивач подав до відповідача уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітні періоди березень-грудень 2008 року, січень-березень 2009 року, а саме: уточнюючі розрахунки з податку на додану вартість за березень 2008 року від 14.07.2010 року №9002500161 та розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за березень 2008 року від 14.07.2010 року №9002500157, за квітень 2008 року від 14.07.2010року №9002500174 та розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за квітень 2008року від 14.07.2010року №9002500154, за травень 2008року від 14.07.2010року №9002500167 та розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за травень 2008року від 14.07.2010року №9002500156, за червень 2008 року від 14.07.2010 року №9002500172 та розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за червень 2008року від 14.07.2010року №9002500155, за липень 2008року від 14.07.2010року №9002500159 та розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за липень 2008 року від 14.07.2010року №9002500152, за серпень 2008року від 14.07.2010року №9002500175 та розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за серпень 2008року від 14.07.2010року №9002500153, за вересень 2008року від 14.07.2010року №9002500169 та розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за вересень 2008року від 14.07.2010року №900250015, за жовтень 2008року від 14.07.2010року №9002500168 та розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за жовтень 2008року від 14.07.2010року №9002500162, за листопад 2008року від 14.07.2010року №9002500170 та розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за листопад 2008року від 14.07.2010року №9002500171, за грудень 2008 року від 14.07.2010 року №9002500166 та розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за грудень 2008 року від 14.07.2010 року №9002500178, за січень 2009 року від 20.07.2010 року №9002826146 та розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за січень 2009року від 20.07.2010 року №9002826679, за лютий 2009 року від 20.07.2010 року №9002831303та розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за лютий 2009 року від 20.07.2010 року №9002826177, за березень 2009 року від 20.07.2010 року №9002826152 та розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за березень 2009року від 20.07.2010 року №9002826383.

Листом від 28.07.2010 року № 23135/10/16-10 50 відповідач повідомив позивача про невизнання вказаних уточнюючих розрахунків як податкової звітності, з посиланням на п. 17.2. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки вони подані за податковий період, який вже перевірявся податковим органом.

Позивач уважав такі дії протиправними та просив задовольнити адміністративний позов.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21.04.2011 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

В апеляційній скарзі ВАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права, у зв’язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем подавалися на адресу відповідача податкові декларації з податку на додану вартість за звітні податкові періоди: березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2008 року та січень, лютий, березень 2009 року, разом з якими були подані відповідні "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" (додатки № 5 до податкових декларацій з ПДВ), які були належним чином прийняті відповідачем та зараховані як податкова звітність.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року, під час якої проводилося перевірка повноти визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, задекларованого податкового кредиту, повноти декларування та своєчасності сплати ПДВ, правомірності декларування сум податку, що підлягають бюджетному відшкодуванню за вказаний період по вище переліченим поданим податковим деклараціям з ПДВ. За результатами цієї перевірки був складений та підписаний податковим органом акт перевірки від 23.10.2009 року № 663/16-1/00131713/14.

В липні 2010 року позивач подав до відповідача уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітні періоди березень-грудень 2008 року, січень-березень 2009 року, а саме: уточнюючі розрахунки з податку на додану вартість за березень 2008року від 14.07.2010року №9002500161 та розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за березень 2008 року від 14.07.2010 року №9002500157, за квітень 2008 року від 14.07.2010року №9002500174 та розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за квітень 2008року від 14.07.2010року №9002500154, за травень 2008 року від 14.07.2010 року №9002500167 та розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за травень 2008 року від 14.07.2010 року №9002500156, за червень 2008 року від 14.07.2010 року №9002500172 та розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за червень 2008 року від 14.07.2010 року №9002500155, за липень 2008 року від 14.07.2010року №9002500159 та розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за липень 2008 року від 14.07.2010 року №9002500152, за серпень 2008року від 14.07.2010 року №9002500175 та розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за серпень 2008року від 14.07.2010року №9002500153, за вересень 2008року від 14.07.2010року №9002500169 та розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за вересень 2008року від 14.07.2010 року №900250015, за жовтень 2008року від 14.07.2010року №9002500168 та розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за жовтень 2008року від 14.07.2010року №9002500162, за листопад 2008 року від 14.07.2010року №9002500170 та розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за листопад 2008року від 14.07.2010року №9002500171, за грудень 2008 року від 14.07.2010року №9002500166 та розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за грудень 2008року від 14.07.2010року №9002500178, за січень 2009 року від 20.07.2010року №9002826146 та розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за січень 2009року від 20.07.2010року №9002826679, за лютий 2009року від 20.07.2010 року №9002831303 та розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за лютий 2009 року від 20.07.2010року №9002826177, за березень 2009 року від 20.07.2010року №9002826152 та розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за березень 2009року від 20.07.2010 року №9002826383.

Підставою для надання уточнюючих розрахунках було те, що в деяких розшифровках не співпадали індивідуальні податкові номери ПДВ контрагентів з дійсними, або замість записів у колонці 2 індивідуального податкового номеру контрагентів, інформація про такі операції з такими контрагентами була віднесена до рядка «Інші», про що стало відомо пізніше.

Листом від 28.07.2010 року № 23135/10/16-10 50 відповідач повідомив позивача про невизнання вказаних уточнюючих розрахунків як податкової звітності, з посиланням на п. 17.2. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки вони подані за податковий період, який вже перевірявся податковим органом.

Позивач подав скаргу на дії службової (посадової) особи щодо не визнання уточнюючих розрахунків. Для розгляду цієї скарги листом від 30.08.2010 року відповідачем було запропоновано позивачу надати документи в обґрунтування обставин, викладених у скарзі. Позивачем було надано відповідачу податкові декларації за спірний період, з уточнюючими розрахунками, докази отримання уточнюючих розрахунків відповідачем електронною поштою, податкові накладні, витяги з реєстру отриманих податкових накладних за спірний період.

Рішенням СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі про результати розгляду первинної скарги від 29.09.2010 року № 30020/10/25-021 скарга позивача залишена без задоволення.

Рішенням ДПА в Одеській області від 27.10.2010 року № 38950/10/15-0217 скарга також залишена без задоволення.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, підтверджуються матеріалами справи, а отже є встановленими.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача щодо відмови в прийнятті у позивача податкову звітність, а саме: уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість та відмови у визнанні як податкової звітності уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість, є законними та обґрунтованими, тому відсутні правові підстави для визнання їх протиправними та зобов'язання відповідача визнати вказані уточнюючі розрахунки як податкову звітність.

Проте з такими висновками погодитись не можна з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулювались Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Законом України «Про податок на доданку вартість», що були чинними на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно з пп. 4.1.1. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації. Згідно з п. 7.8.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковим періодом є один календарний місяць.

Відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові декларації подавалися за базовий податковий період, що дорівнює календарному місяцю протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем подавалися на адресу відповідача податкові декларації з податку на додану вартість за звітні податкові періоди: березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2008 року та січень, лютий, березень 2009 року, разом з якими були подані відповідні "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" (додатки № 5 до податкових декларацій з ПДВ), які були належним чином прийняті відповідачем та зараховані як податкова звітність.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 вищенаведеного Закону України податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку встановленому для податкових декларацій. Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166 була затверджена форма податкової декларації та порядок її заповнення і подання.

Згідно з п. 17.2 ст. 17 цього Закону України, платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми подання такого уточнюючого розрахунку, або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Дослідивши податкові декларації з додатками № 5 за спірний період та уточнюючих розрахунків суд першої інстанції встановив, що показники рядка 20 податкової декларації (позитивне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (від’ємне значення суми рядків 18 і 19) різняться з показниками, які зазначені в уточнюючих розрахунках, що впливає на інші показники податкової декларації, однак вказаний висновок не свідчить про зміну податкових зобов’язань позивача у спірний період.

Навпаки, як вбачається із матеріалів справи у липні 2010 року позивачем при видачі контрагентам податкових накладних, самостійно було виявлено, що при заповненні у 2008-2009 роках декларацій в додатках №5 інформація про зазначених контрагентів було неправильно відображена, а саме у розділі І «Податкові зобов’язання» у колонці 2 записи про індивідуальні податкові номери контрагентів , інформацію про операції з такими контрагентами було розміщено в розділі І «Податкові зобов’язання» в рядку «інші» без окремого зазначення індивідуального податкового номеру кожного з контрагентів.

При цьому у листі Державної податкової адміністрації України від 14.04.2008 № 7681/7/16-1117 "Щодо актуальних питань з податку на додану вартість" зазначено , що в колонках 3, 4 відображаються загальний обсяг поставки та загальна сума податку на додану вартість в розрізі кожного контрагента-платника податку. В колонці 2 проставляється тільки індивідуальний податковий номер платника податку, його назва не заповнюється.

В разі здійснення протягом звітного періоду поставки товарів (послуг) неплатникам податку та/або не ідентифікованим особам, такі операції відображаються в рядку "Інші". В колонці 3 відображається загальний обсяг поставки таким особам, в колонці 4 - загальна сума податку.

В Розділі II "Податковий кредит" в рядках 4 та 5 відображаються обсяги придбання товарів (послуг) та сума податку в розрізі постачальників (із зазначенням в колонці 2 тільки індивідуального податкового номера постачальника).

В колонці 3 додатка 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" зазначається період виписки податкових накладних, так як податковий кредит звітного періоду може складатися не тільки із сум податку, віднесених до податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних та одержаних у звітному періоді, а і податкових накладних, одержаних із запізненням та виписаних у попередніх податкових періодах. Таким чином кількість записів по окремому контрагенту буде дорівнювати кількості податкових періодів, в яких такі податкові накладні були виписані.

Таким чином, для виправлення помилок, у липні 2010 року позивач подав уточнюючі розрахунки, яким у додатку №5 в розділі І «Податкові зобов’язання» з колонки «Інші» переселено податкове зобов’язання у в колонку №2 з додаванням індивідуальних податкових номерів.

Вирішуючи спірне питання суд першої інстанції , застосувавши приписи статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", залишив поза увагою те, що платник податку подав уточнення які не змінюють розмір податкових зобов’язань не під час проведення перевірки податкового органу, внаслідок чого він позбавлений права скористатися правилами та гарантіями, встановленими пунктом 17.2 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а після проведення перевірки.

При цьому колегія суддів зазначає, що у випадку, коли у платника було проведено документальну перевірку і за її результатами було донараховано чи зменшено суму податку, визначену платником до сплати в бюджет чи до відшкодування з бюджету, то за ті звітні періоди, за які проведено перевірку, уточнена декларація подаватися не повинна, оскільки всі помилки уже виявлено і виправлено в результаті перевірки.

Проте проведеною перевіркою позивача не встановлено зазначених помилок, а відтак позивач вправі подати вказані уточнюючи розрахунки з відповідним обов’язком податкового органу їх прийняти.

Наведене свідчить про ґрунтовність позовних вимог ВАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго".

Суд першої інстанції наведеного не врахував та помилково дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи, неправильно застосовані норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також висновки суду не відповідають обставинам справи, тому, керуючись п. 3, 4 ч.1 ст. 202 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою адміністративний позов слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 195, 196; 198; 202; 205; ст.207; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" задовольнити, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2011 року у справі № 2-а-10881/10/1570 – скасувати.

Ухвалити у справі нову постанову, якою адміністративний позов відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" задовольнити.

Визнати протиправними відмову Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі (правонаступник Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби) щодо не визнання та неприйняття у відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго"податкової звітності, а саме: уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість, у зв’язку з виправленими самостійно вт явлених помилок за звітні періоди березень-грудень 2008 року та січень-березень 2009 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Дата складення та підписання рішення в повному обсязі – 16 липня 2012 року.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян