Ухвала суду № 25366699, 05.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" липня 2012 р. м. Київ К-31315/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Федорова М.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 09 липня 2009р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2010р.

у справі №2а-4573/09/2670

за позовом Закритого акціонерного товариства «Українська технологічна компанія» (надалі -ЗАТ «Українська технологічна компанія»)

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (надалі -ДПІ у Голосіївському районі м. Києва)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У жовтні 2008р. позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом в якому поставлено питання про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 30.12.2008р. №0001542202/0.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 09 липня 2009р. залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2010р., позов було задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 30.12.2008р. №0001542202/0.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанції, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом проведено планову виїзну перевірку ЗАТ «Українська технологічна компанія»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2006р. по 30.06.2008р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006р. по 30.06.2008р., про що складено акт перевірки №572/1-23-07-24919883 від 18.12.2008р.

Висновками зазначеного акта встановлено, що в перевірений період, в порушення п.13.2 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підприємством не утримано податок з доходів іноземних юридичних осіб у розмірі 29138,50грн.

На підставі вище зазначено акту перевірки прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001542202/0 від 30.12.2008р., яким позивачеві визначено зобов'язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб у загальній сумі 87415, 50грн., в т. ч. 29138,50грн. основного платежу та 58277,00грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Матеріали справи свідчать, що між позивачем (позичальник) та компанією Holding Corporation»(Канада») (кредитор) було укладено кредитний договір №01-08/05-1 від 04.08.2005р., відповідно до якого кредитор надає позичальнику позику в розмірі 1000000,00 (один мільйон) доларів США.

Відповідно до п.4 Доповнення №1 від 28.12.2005р. до вказаного договору, відсотки за користування позикою, які сплачуються позичальником мають оподатковуватись за місцем реєстрації кредитора (Канада); кредитор зобов'язується щорічно надавати позичальнику довідку (або нотаріально засвідчену копію), яка підтверджує, що він є резидентом Канади та сплачує всі необхідні податки за місцем реєстрації.

Отже, в ході перевірки податковим органом встановлено, що за перевіряємий період позивачем було нараховано відсотки по кредиту у загальному розмірі 57700,00 дол. США (291385, 00 грн.) та сплачено кредитору відсотки за користування кредитом у загальній сумі 57700,00дол. США, що еквівалентно 291385,00 грн.

Відповідно до п.13.2 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Разом з тим, згідно п.18.1 ст.18 зазначеного Закону, якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Так, 04.03.1996р. підписано Конвенцію між Україною і Канадою про уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень від сплати податків стосовно доходів і майна, яка ратифікована Верховною Радою України 12.07.1996р. Законом України від 02.07.1996р.

Приписами п.1, п.2 ст.11 вказаної Конвенції проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі; однак такі проценти можуть також оподатковуватись у тій Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується, не повинен перевищувати 10 процентів від загальної суми процентів.

Порядок звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, які набрали чинності в установленому порядку, та відшкодування (повернення) сум податку, надміру сплачених на території України визначена у Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001р. №470.

Відповідно до п. 4 вищезазначеного Порядку, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором; довідка видається компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором, за формою згідно з додатком 1 або згідно із законодавством такої країни. Довідка, яка надається за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України та обов'язково містити таку інформацію: повну назву або прізвище нерезидента; підтвердження, що нерезидент є особою, на яку поширюється дія положення міжнародного договору, тобто відповідно до законодавства відповідної країни підлягає оподаткуванню в цій країні на підставі постійного місцеперебування (місця проживання) або на іншій підставі; назву компетентного органу, прізвище та підпис уповноваженої особи компетентного органу, яка засвідчує підтвердження; дату видачі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем надавались відповідні довідки про підтвердження статусу резидента Канади за 2007 та 2008 роки, копії яких долучені до матеріалів справи.

Таким чином, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість заявленого адміністративного позову.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 09 липня 2009р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2010р. -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ М.О. Федоров

Суддя Н.Є. Маринчак