Ухвала суду № 25366602, 21.06.2012, Вищий адміністративний суд України

Дата ухвалення
21.06.2012
Номер справи
к/9991/89415/11-с
Номер документу
25366602
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2012 року м. Київ К/9991/89415/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Островича С.Е., Федорова М.О., Рибченка А.О.

розглянула в порядку попереднього судового засідання касаційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Астер" до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2011 року, позов задоволено частково, визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Калуської ОДПІ №0001452302/1 від 04.07.2008 року та №0001462302/1 від 04.07.2008 року; стягнуто з державного бюджету України на користь ТОВ "Астер" 3,40 грн. судових витрат.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у справі, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що посадовими особами Калуської об'єднаної державної податкової інспекцією було проведено виїзну позапланову перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю "Астер" за період 01.07.2006 року по 31.12.2007 року.

За результатами перевірки виявлено порушення вимог п. 5.1, п.п.5.2.1, п.5.2 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств", ст.3, п.1 ст.9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі 72 798 грн. Виявлено також порушення вимог п.п. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 ЗУ "Про податок на додану вартість", п.2, 18 "Порядку заповнення податкової накладної" в результаті чого встановлено завищення суми податкового кредиту та відповідно заниження належної до сплати чистої суми податкових зобов'язань по податку на додану вартість в сумі 58239 грн. про що складено акт від 08.09.2008 року за №801/23-02/30848230.

На підставі вказаного акту були прийняті відповідні рішення, а за результатами апеляційного узгодження податкового зобов'язання Калуською оДПІ винесено оскаржувані рішення: за №0001452302/1 від 04.07.2008 року, яким визначено суму податкових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 72 798 грн. і на нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 24 454 грн. та за №0001462302/1 від 04.07.2008 року, яким донараховано податок на додану вартість в сумі 58 239 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 29 120 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій, мотивували рішення тим, що у діях позивача відсутні порушення пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, зважаючи на наступне.

Здійснюючи господарську діяльність ТОВ "Астер" уклало з ПП "Джоніо" договір №7 від 02.07.2007 року поставки товару, а саме мобільних телефонів. Відповідно до даного договору ПП "Джоніо" зобов'язувалось передати (поставити) у зумовлені строки ТОВ "Астер" товар, останній зобов'язувався прийняти товар та оплатити за нього кошти.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Астер" платіжними дорученнями, на виконання умов договору, здійснило оплату ПП "Джоніо" за поставлений товар. Останній в свою чергу видав позивачу видаткові накладні та податкові накладні, копії яких долучені до матеріалів справи.

Судом встановлено, що надані позивачу ПП "Джоніо" первинні документи бухгалтерського та податкового обліку містять всі необхідні реквізити передбачені вимогами ст.9 ЗУ "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність".

Підставою для прийняття оскаржуваних рішень були висновки перевіряючих викладені в акті перевірки про те, що товарно-матеріальні цінності придбані у ПП "Джоніо" не можуть бути включені до складу валових витрат на підставі того, що підписи від імені ОСОБА_6, як особи відповідальної за здійснення господарських операції зі сторони ПП "Джоніо", виконані не Опаріним, а іншою особою і це є порушенням п.5.1, п.5.3.9 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств".

Однак п.п.5.10 ст.5 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачає, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені в цьому Закону, не дозволяється.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджує висновки судів попередніх інстанцій, що посилання відповідача на порушення позивачем п.2 ст.9 ЗУ "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність" не можуть бути взяті до уваги, оскільки податкові накладні на товар видавалась не ТОВ "Астер", а ПП "Джоніо". Вказані накладні формально відповідали вимоги ст.9 Закону. При цьому позивач не був зобов'язаний та і не мав можливості перевірити достовірність підпису особи відповідальної за здійснення господарських операцій, оскільки господарський договір мав реальну товарну форму, при його укладенні та виконанні контрагентом ТОВ "Астер" були надані усі документи, що свідчили про законність господарської діяльності ПП "Джоніо".

Колегія суддів касаційної інстанції також погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ нараховані Товариством у зв'язку з придбанням товарно-матеріальних цінностей від ПП "Джоніо" та за проведення реклами з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач використовуючи торгову марку "Менс" та "МТС" проводив рекламну компанію щодо підключення до оператора мобільного зв'язку у приміщенні ТОВ "Астер" в м. Івано-Франкіську по вул. Краківського, 1 та вул. Франка, 56. При цьому, ТОВ "Астер" діяло на підставі дилерського договору доручення за №2002/35 від 01.02.2002 року. Відповідно до додатку 4 до даного договору ТзОВ «Менс»надало право позивачу використовувати встановлений торгівельний знак «Менс»при проведенні рекламних компаній та встановило винагороду за популяризацію назви та торгівельної марки.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з тим, що первинні документи (платіжні доручення, податкові накладні) пов'язані із вищевказаними господарськими операціями містять всі вимоги первинного документа, наведені у ст. 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Тобто, наявність договорів та інших документів свідчить про підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, а також про фактичне здійснення господарських операцій між ТОВ "Астер" та ПП "Джоніо", податковий кредит ТОВ "Астер" сформовано відповідно до вимог п.7.5.1 п.7.5 ст.7 ЗУ "Про податок на додану вартість".

Також, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, ПП "Джоніо" на момент укладення та виконання спірних господарських операцій перебувало в ЄДР юридичних осіб серії АВ за №559146, подавало декларації з податку на прибуток та з податку на додану вартість, його установчі документи та свідоцтво платника ПДВ недійсними не визнавались та не скасовувались.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій правомірно дійшли висновку, про безпідставність рішень відповідача №0001452302/1 від 04.07.2008 року та №0001462302/1 від 04.07.208 року та визнання їх недійсними.

Колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, оскільки, рішення судів першої та апеляційної інстанції ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області - відхилити, постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2011 року - залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді С.Е. Острович(підписи)А.О. Рибченко М.О. Федоров

Часті запитання

Який тип судового документу № 25366602 ?

Документ № 25366602 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 25366602 ?

Дата ухвалення - 21.06.2012

Яка форма судочинства по судовому документу № 25366602 ?

Форма судочинства - Адміністративне

В якому cуді було засідання по документу № 25366602 ?

В Вищий адміністративний суд України
Попередній документ : 25366594
Наступний документ : 25366629