Ухвала суду № 25366594, 10.05.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2012 року м. Київ К-40157/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Федорова М.О., Степашка О.І.

розглянула в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Радомишльському районі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18 червня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2010 року у справі за позовом Вишевицького сільського споживчого товариства до Державної податкової інспекції у Радомишльському районі про скасування рішення про застосування штрафних санкцій, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 18 червня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2010 року, адміністративний позов Вишевицького сільського споживчого товариства до Державної податкової інспекції у Радомишльському районі про скасування рішення про застосування штрафних санкцій задоволено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції у справі, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено виїзну планову перевірку Вишевицького сільського споживчого товариства по питанню дотримання вимог положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні та порядку ведення розрахунків із споживачами за готівку, ліцензування та патентування за період з 01.08.2006 року по 30.11.2007 року, про що складено акт №1/2320/01749148 від 09.01.2008 року.

В акті перевірки зазначено, що при проведенні перевірки позивач в порушення вимог Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі Закон), проводив розрахунки із споживачами без застосування реєстратора розрахункових операцій. В господарській одиниці (магазині) розташованій в с. Вишевичі, що належить відповідачу, станом на 01.07.2007 року перевищено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів, у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим. Загальна сума розрахунків без використання РРО після перевищення граничного обсягу розрахункових операцій, з урахуванням місячного терміну на впровадження, складає 34530,15 гривень.

На підставі вказаного акта ДПІ в Радомишльському районі винесено рішення №000012320/0 від 15.01.2008 року про застосування до Вишевицького сільського споживчого товариства штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 172650,75 гривень.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст.10 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено, що перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України „Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" пунктом 1 затверджено перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Відповідно до п. 4 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій, з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, дозволена роздрібна торгівля та громадське харчування на території села, що здійснюється підприємствами споживчої кооперації.

Колегія суддів зазначає, що пунктом 2 зазначеної Постанови встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим для форм та умов проведення діяльності, визначених у пунктах 4 і 7 переліку, 75000 гривень на один структурний (відокремлений) підрозділ.

Зазначений період, при перевищенні якого є обов'язковим застосування реєстраторів розрахункових операцій, прямо визначений ст. 10 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та в п. 2 Постанови КМУ №1336 від 23.08.2000 року (з відповідними змінами), і становить річний обсяг розрахункових операцій з продажу товарів.

Таким чином, застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим при перевищення саме річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів понад 75000 гривень на один структурний (відокремлений) підрозділ, який складає календарний рік.

Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про безпідставність винесення відповідачем рішення №0000332302 від 15.01.2008 року про застосування штрафних санкцій в розмірі 1722650,72 гривень.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Керуючись ст.220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Радомишльському районі відхилити, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18 червня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович(підписи)О.І. Степашко М.О. Федоров