Ухвала суду № 25366424, 10.05.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" травня 2012 р. м. Київ К/9991/61244/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Федорова М.О., Степашка О.І.

розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2010 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Атіква»до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення та визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2010 року позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції від 10.09.2010 року №0001372304/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 2945720,50 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2011 року постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2010 року в частині задоволення позовних вимог на суму 690445,50грн. скасовано.

Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій скасувати в частині задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Тернопільською ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Атіква»з питань дотримання вимог податкового законодавства. Результати перевірки знайшли своє відображення в акті від 01.09.2010р. №8859/23-420/32736727.

На підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001372304/0 від 10 вересня 2010 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 2945720,50 грн., у тому числі 1550892, 00 грн. основного платежу та 1394 828, 50 грн. штрафних санкцій.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України перевіривши законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що порушення позивачем пп.5.6.1 п.5.6, пп.5.7.1, п.5.7, пп.5.2.5, п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не знайшло свого підтвердження.

Відповідно до п.5.2.7 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до валових витрат включаються суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

Помилкове не включення до валових витрат І кварталу 2009 року частини витрат сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) в сумі 186197грн. в рядок 04.6. Декларації за І квартал 2009 року та подальше їх виправлення у декларації за II квартал 2009 року підтверджується відповідними розрахунками нарахування та сплати податку з власників транспортних засобів, комунального податку, земельного податку, збору за забруднення навколишнього середовища за І квартал 2009 р.

Витрати в сумі 1651691грн. відображені в рядку 04.3. Декларації за II квартал 2009 року це частина нарахованої в І кварталі 2009 року заробітної плати, яка помилково не була включена в рядок 4.3 Декларації за І квартал 2009 року. Фонд оплати праці ТОВ Атіква»в І кварталі 2009 року становив 3477 581,26 грн. До показника рядка 04.3 Декларації з податку на прибуток підприємств «Витрати на оплату праці»у І кварталі 2009 року включено 1781972 грн. Таким чином, до складу валових витрат І кварталу товариство помилково включило тільки частину фонду оплати праці 1 кварталу, і така помилка була виправлена в декларації за II квартал.

Таким чином, помилкове не включення до валових витрат І кварталу 2009 року частини витрат на оплату праці спричинило відповідно не включення також витрат в сумі 693567 грн. в рядок 04.4. Декларації за І квартал 2009 року та подальше їх виправлення у декларації за II квартал 2009 року.

Крім того, колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що частково скасовуючи постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2010 року колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду не врахувала наступні факти.

Підпунктом 4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що до валових доходів платника податку включаються суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої таким платником податку в звітному періоді. При цьому, до безповоротної фінансової допомоги (пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств») відноситься сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»не містить норми з вимогою про нарахування умовних процентів. Механізм оподаткування поворотної фінансової допомоги, отриманої від платника податку на прибуток деталізовано в Узагальнюючому податковому роз'ясненні щодо застосування підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»стосовно відображення в податковому обліку операцій з одержання та повернення сум поворотної фінансової допомоги (позики), затвердженого наказом ДПА України від 24.01.2003 року №26 (надалі - по тексту Роз'яснення №26).

Відповідно до п.4.1 частини II Роз'яснення № 26: «Платник податку, який отримав таку допомогу від особи, що є платником податку з прибутку підприємств та сплачує податок за ставками, визначеними пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 Закону, і не має пільг із сплати цього податку, включає до валових доходів звітного періоду суму процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги. При цьому сума умовно нарахованих процентів, що були включені в попередньому податковому періоді до складу валового доходу не зменшується (не коригується), при розрахунку податку на прибуток наростаючим підсумком з початку року, у наступному звітному періоді».

Відповідно до п.3 частини II Роз'яснення №26: «Сума (частка суми) поворотної фінансової допомоги, яка повернута платником податку на кінець звітного періоду будь-якій особі, що надала таку допомогу, не враховується при визначенні податкових зобов'язань такого звітного періоду».

Колегією Львівського апеляційного адміністративного суду не надано належної оцінки матеріалам перевірки зокрема додатку №1 до акту перевірки ТОВ «Атіква»від 1 вересня 2010 року, який має назву: «Розрахунок умовно нарахованих процентів по ТОВ «Атіква». Не встановлено умов які є визначальними для нарахування умовних процентів у звітному періоді та включення їх позивачем до складу валових витрат.

Оскільки, відповідно до ч.2, 3 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу. Суд апеляційної інстанції може встановити нові обставини, якщо вони не встановлювалися судом першої інстанції у зв'язку із неправильним застосуванням норм матеріального права, колегія суддів вважає можливим направити справу до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Відповідно до частини 2 статті 227 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги та скасування рішення суду апеляційної інстанцій з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При новому розгляді справи, суду слід врахувати наведене і в залежності від встановленого вирішити справу.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 227 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2011 року скасувати в частині відмови у задоволенні позову та направити справу в зазначеній частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді С.Е. Острович(підписи)О.І. Степашко М.О. Федоров