Ухвала суду № 25366317, 05.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" липня 2012 р. м. Київ К-33729/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Федорова М.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2010р.

у справі №А-8/150

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Карпатське управління геофізичних робіт»(надалі -ВАТ «Карпатське управління геофізичних робіт»)

до Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську (надалі -ДПІ в м.Івано-Франківську)

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У липні 2007р. позивач звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з адміністративним позовом, в якому поставлено питання про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Івано-Франківську №0000472301/0 від 17.07.2007р. в частині визначення зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 465000,00грн. за основним платежем та за штрафними санкціями -232500,00грн.

Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 30 вересня 2009р., у задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2010р. рішення суду першої інстанції було скасовано та прийнято у справі нове, яким позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Івано-Франківську №0000472301/0 від 17.07.2007р. в частині визначення зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 465000,00грн. за основним платежем та за штрафними санкціями -232500,00грн. Судовий збір в сумі 3,40грн. стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі постанови господарського суду Івано-Франківської області від 30 вересня 2009р.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом на підставі направлення №00003891 від 04.06.2007р. була проведена планова виїзна документальна перевірка ВАТ «Карпатське управління геофізичних робіт»" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006р. по 31.03.2007р., про що складено акт №323/23-1-00138827 від 10.07.2007р.

Висновками зазначеного акта перевірки, зокрема, встановлено порушення вимог п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». А саме, вказано на безпідставність включення позивачем коштів в сумі 465000,00грн. до податкового кредиту ПДВ, що пов'язано із виплатою винагороди повіреного (ТОВ «Дельта-98») за договором доручення від 10.01.2005р., в результаті чого, за твердженням податкового органу занижено податок на додану вартість в лютому-березні 2006р.

За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000472301/0 від 17.07.2007р., яким позивачеві визначено зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 709830,00грн. у т.ч. 473220,00грн. за основним платежем та 236610,00грн. за фінансовими санкціями.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.01.2005р. між позивачем та ТОВ «Дельта-98»укладено договір доручення, згідно умов якого ВАТ «Карпатське управління геофізичних робіт»доручило ТОВ «Дельта-98»здійснювати в інтересах та за рахунок позивача дії спрямовані на підготовку та організацію процесу виробництва, проведення переговорів про забезпечення замовлень на виконання, промислово-геофізичних робіт.

За вказані послуги, згідно актів прийому передачі та звітів повіреного, позивач виплачував ТОВ «Дельта-98»винагороду, яку відносив до валових витрат та податок на додану вартість з цих операцій включав до податкового кредиту з ПДВ.

Відповідно до додаткової угоди №6 від 21.02.2005р. до договору доручення повірений, сприяв укладенню договору на виконання геофізичних робіт на 2005р. між позивачем та структурною одиницею ВАТ «Укрнафта»- НГВУ «Чернігівнафтогаз», забезпечив надходження протягом січня-березня 2006р. грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, про що оформлено звіт повіреного №5 від 28.02.2006р. та акт приймання виконаних робіт №5 від 28.02.2006р. Винагорода повіреного за вказаною угодою становила 700000,00грн. у т.ч. ПДВ - 116666,67грн.

В подальшому, 21.02.2005р. між ВАТ «Карпатське управління геофізичних робіт»та ТОВ «Дельта-98»укладено додаткову угоду №7, згідно до якої повірений зобов'язався виконати завдання щодо укладення договору між поручителем та ВАТ «Укрнафта»в особі Охтирського УБР та забезпечення надходження грошових коштів за виконані промислово-геофізичні роботи. Контрагентами по вказаній угоді, 28.02.2006р. оформлено акт приймання виконаних робіт та затверджено звіт повіреного №6. Винагорода повіреного за угодою становила 700000,00грн. у т. ч. ПДВ - 116666,67грн.

Відповідно до додаткової угоди від 01.03.2005р. до договору поруки повірений - ТОВ «Дельта-98»виконує завдання щодо укладення договору між ВАТ «Карпатське управління геофізичних робіт»та НГВУ «Бориславнафтогаз»та забезпечення надходження грошових коштів за виконані промислово-геофізичні роботи. За наслідками виконання умов угоди позивач та ТОВ «Дельта-98»оформлено звіт повіреного №6 та акт прийому-передачі №6 від 31.03.2006р., згідно яких винагорода повіреного становить 190000,00грн. (ПДВ - 31666,67грн.).

По всіх вказаних договорах ТОВ «Дельта-98» видало позивачеві податкові накладні №330, №331 від 28.02.06, №381, №382 від 31.03.2006р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Матеріали справи свідчать, що висновок податкового органу щодо порушення позивачем формування податкового кредиту ґрунтується на тому, що позивач збільшив суму податкового кредиту на суму витрат, понесених за договором доручення, яке не пов'язано з господарською діяльністю позивача. Такий висновок ґрунтується на тому, що крім договірних документів позивачем до перевірки не було надано документів, які б засвідчували виконання ТОВ «Дельта-98»взятих по договору зобов'язань. Крім того, податковий орган вказав, що при укладанні цього договору доручення у сторін був відсутній намір створити правові наслідки, які обумовлені таким договором, а отже, він є нікчемним.

Стосовно порушень, виявлених в ході проведення перевірки, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що під час судового розгляду справи висновки акту перевірки не знайшли свого підтвердження та спростовуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Так, судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що обумовлені договором доручення послуги від ТОВ «Дельта-98»були реально надані позивачеві і використані останнім у своїй діяльності із отриманням прибутку за фінансовим результатом діяльності у відповідному періоді. Твердження податкового органу про порушення ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»щодо оформлення первинних бухгалтерських документів за вказаними операціями також спростовуються наявними у справі доказами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні облікові документи та регістри бухгалтерського обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, відповідно до ст. 9 зазначеного Закону, є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Стосовно посилань податкового органу на нікчемність укладеного договору доручення між позивачем та ТОВ «Дельта-98», судова колегія касаційної інстанції зазначає наступне.

Так, на підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Дельта-98», до матеріалів справи надано первинні бухгалтерські документи у т.ч. податкові накладні.

При цьому, згідно приписів п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»- податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до ч. 1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини та громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Між тим, під час судового розгляду справи посилання податкового органу на вимоги статті 203 ЦК України, стосовно невідповідності укладеного правочину діючому законодавству, та не спрямовання правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, судом не встановлені факти, які свідчили б про те, що зміст договору не відповідає дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених господарських відносин.

Згідно приписам п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Натомість, в матеріалах справи містяться податкові накладні, отримані позивачем, які свідчать про сплату виконавцю отриманих послуг, які підвереджують право позивача на формування податкового кредиту у відповідності до підпункту 7.5.1. пункту 7.5. Закону України «Про податок на додану вартість».

За таких обставин, з урахуванням вимог ч.2 ст.71 КАС України, якою саме на відповідача покладено обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах у разі, якщо відповідач заперечує проти позову, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції стосовно наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську -залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2010 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ М.О. Федоров

Суддя Н.Є. Маринчак