Ухвала суду № 25366278, 05.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2012 року м. Київ К/9991/89875/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Федорова М.О., Степашка О.І.

розглянула в порядку попереднього судового засідання касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2011 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Відкрите акціонерне товариство «Укрнафта»звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення № 0002444120/0 від 22.07.2010 Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків.

Постановою Окружного суду м.Києва від 13 квітня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2011 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.07.2010 № 0002444120/0.

Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції, постановити нове рішення, поро відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.07.2010 Державною податковою інспекцією у Вишгородському районі Київської області проведено перевірку АЗС №09/017 Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»з дотримання проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торговельних патентів і ліцензій. За результатами перевірки складено акт №0194/2665/41/00135390 14.07.2010, в якому зазначено, що відповідачем встановлено наявність готівки в касі в сумі 5479,05 грн., у той час, як за даними звіту РРО реалізація за готівку становила 1478,40 грн., а тому податковим органом зроблено висновок, що невідповідність в касі готівкових коштів у сумі 4000,65 грн. є порушенням п.13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». На підставі акту перевірки прийнято рішення №000244120/0 від 22.07.2010 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яким позивачеві, визначено штрафні фінансові санкції у розмірі 20003,25 грн.

Рішення судів попередніх інстанцій, про задоволення позовних вимог, мотивовані тим, що фактичне непереміщення оператором АЗС до внутрішнього сейфу готівкових коштів, належним чином зафіксованих в касовій книзі та проведеної через РРО операцією «службове вилучення», не можна вважати сумою невідповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків, а тому рішення податкового органу підлягає скасуванню.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій зважаючи на наступне.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», передбачено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Підпунктом 2.7 пункту 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320 дозволено підприємствам, що здійснюють операції з готівкою в національній валюті, встановлювати ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) відповідно до вимог глави 5 цього Положення.

У підпункті 5.2 пункту 5 вказаного Положення зазначено, що установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі, що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі. Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства. Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється і доводиться до їх відома відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства - юридичної особи.

Відповідно до підпункту 5.1 пункту 5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, строки здавання підприємствами готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках визначаються підприємством і встановлюються за погодженням з відповідним банком (у якому відкрито рахунок підприємства, на який зараховуються кошти).

Пунктом 4.5 пункту 4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА № 614 від 01.12.2000 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 р. за № 107/5298, встановлено, що видача готівки з місця проведення розрахунків повинна реєструватися через реєстратор розрахункових операцій "службова видача", якщо така видача пов'язана з проведенням розрахункових операцій.

Отже, тільки в разі проведення через реєстратори розрахункових операцій таких операцій як «службове внесення»чи «службова видача»невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, що має забезпечуватись протягом усього часу здійснення операцій у готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг не може вважатися порушенням.

Судами також встановлено, що перевірка АЗС № 09/017 Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта», посадовими особами державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області розпочалась 06.07.2010. об 11 год. 08 хв.

А операція «Службове вилучення»на загальну суму 4000,00 грн. була проведена оператором об 11 год. 05 хв.

Таким чином, сума готівкових коштів, яка знаходилась на місці проведення розрахунків, повністю відповідала сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а різниця у сумі 4000,00 грн. була вилучена у встановленому законодавством порядку за операцією «службове вилучення»для подальшої інкасації, а тому Відкритим акціонерним товариством «Укрнафта»не було допущено невідповідності грошових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній в денному звіті РРО та підстави для нарахування фінансових санкцій згідно ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Отже, суди правомірно дійшли висновку про відсутність в діях позивача порушень п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а тому оскаржуване податкове рішення підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанції ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись ст.220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків відхилити, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2011 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає, крім, як з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович М.О. Федоров О.І. Степашко