Ухвала суду № 25366292, 05.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2012 року м. Київ К/9991/94866/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Островича С.Е., Федорова М.О., Степашка О.І.

розглянула в порядку попереднього судового засідання касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кварц Постач»до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2011 року, позовні вимоги задоволено. Скасовано податкове повідомлення - рішення №0001421540/0 від 08.09.2010 року про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Кварц Постач»податкового зобов'язання на суму 242362,90 грн., прийнятого Державною податковою інспекцією в Комінтернівському районі м. Харкова.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанції у справі, відповідачем подано до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова була проведена невиїзна документальна перевірка з питань правомірності формування податкового кредиту у березні, квітні 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ «Стар Лайтс», про що складено Акт №3903\15-409\35351613 від 18.08.2010р.

За результатами перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем вимог п.п7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 162951,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки щодо встановлених в діяльності позивача вищезазначених порушень, згідно підпункту «б»пп. 4.2.2 п. 4.2 та пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення №0001421540/0 від 08.09.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 242362,90 грн., у т.ч. за основним платежем -162951,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -79411,90 грн.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Частинами другою та третьою ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пп. 7.2.3. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Дата виникнення податкових зобов'язань платника ПДВ визначається згідно з нормами п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій позивачем надані всі необхідні документи та пояснення, які свідчать, що видобуток піску кварцового здійснюється в Старовірському кар'єрі, с. Старовіровка Харківської області. Дана обставина підтверджується також сертифікатами якості на пісок кварцовий, що є предметом поставки. Вищезазначені базисні умови поставки визначають, що зобов'язання ТОВ «Стар Лайтс»по поставці на умовах EXW є виконаним з моменту надання товару в розпорядження покупця в с. Старовіровка; на умовах СРТ -здійснення поставки на приймаючий засіб.

Позивачем доведено, що придбання піску кварцового для скляної промисловості обумовлено виконанням умов договору №1 (95\04\2008ком) від 24.04.2008 р., укладеного ТОВ «Кварц Постач»з ТОВ «Мерефянська скляна компанія»та №1 від 19.11.2007 р. укладеного позивачем з ТОВ «Малинівський склозавод».

Відповідно до умов договору №(95\04\2008ком) від 24.04.2008р. та специфікації №13 від 29.03.2010р. поставку піску кварцового на умова з СРТ, згідно базисних умов поставки визначених Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів ІНКОТЕРМС-2000, ст. призначення Мерефа, Південна залізниця, код станції 441108, код підприємства на станції 2964-ТОВ «Мерефянська скляна компанія». Код відвантажувала ТОВ «Кварц Постач»- 5651, станція Староверовка. На виконання зазначеного договору ТОВ «Кварц Постач»було відвантажено пісок кварцовий, що підтверджується наданими суду бухгалтерськими приходними накладними. Відповідно до умов договору №1 від 19.11.2007р. поставка товару здійснюється автотранспортом ТОВ «Малинівський склозавод»на умовах FCA с. Староверовка, згідно правил ІНКОТЕРМС-2000. На виконання зазначеного договору ТОВ «Кварц Постач»було відвантажено пісок кварцовий за вищезазначеними умовами, що підтверджується видатковими, податковими накладними. Лист ТОВ «Малинівський склозавод»також свідчить про факт поставки піску кварцового та перевезення його автотранспортом даного підприємства, тобто самовивіз.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджує висновок судів попередніх інстанцій про те, що зобов'язання по поставці товару ТОВ «Стар Лайтс»є виконаними з моменту надання товару в розпорядження ТОВ «Кварц Постач»в с. Староверовка за місцем його видобутку. Фактичні обставини свідчать, що товар -пісок кварцовий був наданий в розпорядження ТОВ «Кварц Постач»і в подальшому був реалізований третім особам, що підтверджується видатковими, податковими накладними.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подільними документами згідно з пунктом 7.2.6 цього пункту).

П. 10.1., 10.2. ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість», передбачають, що особами, відповідальними за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, та за повноту та своєчасність його внесення до бюджету є платники податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного платника податку окремо і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по послугах (роботах), отриманих від виконавця, податкова декларація якого не подана, за умови, що така особа зареєстрована платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Окрім такого порушення, допущені одним платником податку податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Таким чином недекларування податку продавцем ( у тому числі внаслідок ухилення від сплати) у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем.

Виходячи зі змісту положень пп. 7.2.3. пп. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що факт придбання Позивачем товару у березні, квітні 2010 року у ТОВ «Стар Лайтс»здійснювався саме в межах господарської діяльності, що підтверджено первинними документами.

Згідно ч.1, ч.2 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

На час складення податкових накладних ТОВ «Стар Лайтс»рахувалось в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, було зареєстроване за адресами, вказаними на виданих податкових накладних, було зареєстроване та стояло на обліку як платники податку на додану вартість, щодо нього не було внесено змін чи відомостей про відсутність за юридичною адресою до ЄДРПОУ.

За таких обставин покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону «Про податок на додану вартість»платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у пп. «а», «в», «г», «д»п.10.1 ст.10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п.10.2 ст.10 Закону «Про податок на додану вартість»).

Вірним є висновок судів попередніх інстанцій, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст. ст. 225 -229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Керуючись ст.220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова -відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович(підписи)О.І. Степашко М.О. Федоров