ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2012 року справа № 5020-517/2012
Суддя господарського суду міста Севастополя Кравченко В.Є., розглянувши позовну заяву
публічного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго»
(вул. Хрустальова, 44, м. Севастополь, 99040)
до приватного підприємства «Югжилсервис»
(вул. Вакуленчука, 53, корпус 6, офіс 6, м. Севастополь, 99053)
про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію в розмірі 132 551,44 грн,
за участю:
представника позивача -Бойко А.Ф., довіреність № 19/0/2-12 від 03.01.2012;
представника відповідача - Сукманової Н.О., довіреність № 27-198/12 від 20.06.2012;
суть справи:
14.05.2012 публічне акціонерне товариство «Енергетична компанія «Севастопольенерго»звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до приватного підприємства «Югжилсервис»про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію в розмірі 132 551,44 грн.
Позовні вимоги, з посиланням на статті 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, статті 193, 275-277 Господарського кодексу України, статтю 26 Закону України «Про електроенергетику», умови договору на поставку електричної енергії № 2242 від 25.02.2005, обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків щодо здійснення розрахунків за спожиту електричну енергію за період з 11.05.2011 по 10.04.2012, у зв'язку з чим за ним утворилась спірна сума заборгованості.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 16.05.2012 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та розгляд справи призначений на 06.06.2012.
Ухвалами суду від 06.06.2012, 18.06.2012 та 25.06.2012 відповідно до вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався на 18.06.2012, 25.06.2012 та 09.07.2012.
Ухвалою суду від 09.07.2012 строк розгляду справи продовжений на 15 днів -до 31.07.2012, розгляд справи відкладений на 19.07.2012, відповідно до вимог статей 69, 77 Господарського процесуального кодексу України
У судовому засіданні 19.07.2012 представник позивача підтримав предмет і підстави позову, наполягав на його задоволенні.
Представник відповідача у судовому засіданні 19.07.2012 позовні вимоги визнав повністю, не заперечував проти їх задоволення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд, -
ВСТАНОВИВ:
25.02.2005 між відкритим акціонерним товариством «Енергетична компанія «Севастопольенерго», назва якого змінена на публічне акціонерне товариство «Енергетична компанія «Севастопольенерго»(постачальник) та приватним підприємством «Югжилсервис»(споживач) укладено договір № 2242 на постачання електричної енергії (далі - договір) (а.с. 9-17), відповідно до розділу 1 якого постачальник поставляє електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику вартість електроенергії та здійснює інші платежі відповідно до умов договору та додатків до нього.
У розділі 2 договору сторони визначили власні обов'язки. Зокрема, постачальник зобов'язався постачати споживачу електричну енергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 договору та з урахуванням умов, передбачених розділами 6, 7, 8 договору, згідно з категорією струмоприймачів споживача та гарантованим рівнем надійності схем електропостачання, визначених у додатку «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін»(підпункт 2.1.2 пункту 2.1 договору).
В свою чергу, споживач зобов'язався: оплачувати постачальнику вартість електричної енергії відповідно до умов додатків № 3 «Перелік місць установок розрахункових приборів обліку та тарифів, по яким здійснюються розрахунки за поставлену електроенергію»та № 4 «Розрахунок втрат у мережах споживача…»відповідно до умов, передбачених в розділі 8 договору; здійснювати оплату за послуги з компенсації перетоків реактивної електричної енергії між електромережею постачальника електричної енергії та електроустановками споживача відповідно до додатку № 8 «Порядок розрахунків за перетоки реактивної електроенергії» згідно з виставленими рахунками (підпункти 2.2.4-2.2.5 пункту 2.2 договору).
Пунктом 7.3 договору передбачено, що облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, які приєднані до електричних мереж споживача, здійснюється відповідно до вимог Правил користування електричною енергією. У випадку порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів відносно влаштування та експлуатації засобів обліку, їх показники не використовуються для розрахунків за спожиту електроенергію, а обсяг споживання визначається постачальником шляхом розрахунків, згідно з вимогами Правил користування електричною енергією.
Відповідно до пункту 8.1 договору розрахунковим вважається період з 10 календарного числа попереднього місяця до такого ж календарного числа поточного місяця. Розрахунки за спожиту електроенергію здійснюються виключно грошовими коштами на поточний рахунок зі спеціальним режимом користування постачальника у повноважному банку. Усі рахунки на оплату електроенергії повинні сплачуватись споживачем протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня виписки рахунку.
Споживач щомісячно 10 числа надає постачальнику звіт про об'єми поставленої електроенергії за розрахунковий період за формою, передбаченою Додатком № 6 «Звіт про об'єми поставки електроенергії за розрахунковий період». У випадку, якщо дата надання звіту приходиться на вихідний або святковий день, звіт надається протягом першого робочого дня після встановленої дати (пункт 8.3 договору).
Відповідно до пункту 8.4 договору строк остаточного рахунку визначений 15 числом календарного місяця.
Споживач самостійно розраховує суму планового платежу шляхом множення діючого у рахунковому періоді рівня тарифу на об'єм електроенергії, заявлений на поточний розрахунковий період з урахуванням проценту планового платежу.
Згідно з фактичним об'ємом споживання електроенергії постачальник визначає величину необхідної доплати у випадку перевищення фактичного об'єму над заявленим та виписує споживачу рахунок для проведення остаточного розрахунку (пункт 8.5 договору).
Як вбачається з матеріалів справи, сторони дійшли згоди, що договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2005 (пункт 10.1 договору). Дія договору вважається продовженою на наступний календарний рік, якщо жодна із сторін не заявить про його розірвання або зміну не менше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору (пункт 10.4 договору).
Оскільки жодна зі сторін не заявила про припинення договору, він є продовженим на наступні періоди на тих самих умовах та діючим на час звернення до суду з позовом.
Судом встановлено, що позивачем виконано належним чином зобов'язання щодо постачання приватному підприємству «Югжилсервис», як споживачу, електричної енергії відповідно до умов розділу 2 договору, однак, виставлені рахунки за спожиту електричну енергію за період з 11.05.2011 по 10.04.2012 на загальну суму 132 551,44 грн останнім своєчасно сплачені не були.
Зазначені обставини стали причиною звернення позивача до суду з даним позовом.
Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних мотивів.
Спір між сторонами виник з приводу неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором № 2242 від 25.02.2005 щодо оплати поставленої позивачем (публічним акціонерним товариством «Енергетична компанія «Севастопольенерго») електричної енергії.
Правовідносини у сфері постачання електричної енергії регулюються положеннями Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, а також положеннями спеціальних нормативно-правових актів, зокрема, Законами України „Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією (далі ПКЕЕ), затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28, іншими нормативними актами.
Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (частина перша статті 175 Господарського кодексу України ).
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).
Згідно зі статтею 26 Закону України „Про електроенергетику" та пункту 1.3 Правил користування електричною енергією (далі ПКЕЕ), затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
Частиною першою статті 275 Господарського кодексу України унормовано, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі -енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (частина друга статті 714 Цивільного кодексу України).
Відповідно до розділу 1 договору постачальник поставляє електричну енергію споживачу, а споживач сплачує постачальнику вартість електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатків до нього.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України та статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Статтею 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
За умовами договору відповідач був зобов'язаний сплатити вартість спожитої електричної енергії не пізніше 15 числа поточного місяця.
Судом встановлено, що позивачем своєчасно виставлялись рахунки на сплату електроенергії відповідачу (а.с. 19-29, 68), проте останнім систематично не виконувалось належним чином зобов'язання щодо своєчасної оплати отриманої електроенергії.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач має заборгованість перед позивачем за спожиту електричну енергію за період з 11.05.2011 по 10.04.2012 у розмірі 132 551,44 грн (а.с. 19-29, 68), яка повністю визнана представником відповідача у судовому засіданні, що не суперечить законодавству та не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, та, відповідно до частини п'ятої статті 78 Цивільного процесуального кодексу України, є підставою для задоволення позову.
Обраний позивачем спосіб захисту відповідає статтям 16 Цивільного кодексу України та 20 Господарського кодексу України, вимоги позову знайшли своє підтвердження та підлягають задоволенню в силу вищенаведених норм чинного законодавства та умов договору на поставку електричної енергії № 2242 від 25.02.2005.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
На підставі наведеного, керуючись статтями 43, 49, 78, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного підприємства «Югжилсервис» (99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 53 корпус 6, офіс 6, ідентифікаційний код 24866313, р/р 26008000092181 в ПАТ «Укрсоцбанк»м. Севастополя, МФО 300023, або з будь -якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем) на користь публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, буд. 44, ідентифікаційний код 05471081, р/р зі спеціальним режимом використання № 26031303351907, МФО 324805, код ОКПО 05471081, в ТОБО № 10011/0267, філія -Кримське республіканське управління ПАТ «Державний ощадний банк», або на будь-який інший рахунок, зазначений стягувачем) заборгованість з активної електроенергії у розмірі 132 551, 44 грн (сто тридцять дві тисячі грн п'ятсот п'ятдесят одна грн 44 коп).
3. Стягнути з приватного підприємства «Югжилсервис» (99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 53 корпус 6, офіс 6, ідентифікаційний код 24866313, р/р 26008000092181 в ПАТ «Укрсоцбанк»м. Севастополя, МФО 300023, або з будь -якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем) на користь публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, буд. 44, ідентифікаційний код 05471081, р/р 260073537 в АБ "Перший інвестиційний банк" м. Києва, МФО 300506, або на будь-який інший рахунок, зазначений стягувачем) судовий збір у розмірі 2651, 03 грн (дві тисячі шістсот п'ятдесят одна грн. 03 коп).
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 23.07.2012.
Суддя В.Є. Кравченко
Судове рішення № 25364469, Господарський суд м. Севастополя було прийнято 19.07.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5020-517/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: