Рішення № 25364373, 16.07.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2012 року справа № 5020-201/2012

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Трейд-ойл"

(вулиця Генерала Коломійця, буд. 7, кв. 35, місто Севастополь, 99040),

(вулиця Індустріальна, 28, місто Севастополь, 99040)

про стягнення 96 879,05 грн.

Суддя С.М. Альошина

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача -ОСОБА_2. -представник по довіреності від 01.11.2011 (копія довіреності у справі);

Від відповідача -Миргородський В.І. - представник, довіреність від 25.04.2012 (оригінал довіреності у справі).

Суть спору:

Фізична особа-підприємець Чернушенко Руслан Леонідович звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Трейд-ойл" про стягнення 96 879,05 грн. за договором поставки № ДГ-0709-05 від 20.07.2009, у тому числі основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції в розмірі 81 620,00 грн., 5% річних у сумі 8 064,39 грн. та 7 194,66 грн. пені.

Позовні вимоги, з посиланням на норми статей 525, 530, 625 Цивільного кодексу України та статей 193, 218, 232 Господарського кодексу України обґрунтовані тим, що відповідач належним чином не виконує умови договору поставки № ДГ-0709-05 від 20.07.2009, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість за видатковими накладними від 27.10.2009 у розмірі 70 000,00 грн.

Представник позивача у засіданні суду, яке відбулось 21.06.2012, надав клопотання, в якому просив суд деталізувати прохальну частину позовної заяви та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Трейд-ойл" на користь позивача 96 879,05 грн., у тому числі основного боргу в розмірі 70 000,00 грн., 11 620 грн. інфляційних втрат, 5% річних у розмірі 8 064,39 грн. та 7 194,66 грн. пені.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у засіданні суду надав суду відзив від 16.07.2012 на позов, в якому позовні вимоги у розмірі 96 879,05 грн. визнав повністю та вказав, що контррозрахунків на розрахунки позивача відповідач не має.

Також, представник відповідача додав до відзиву на позов акт звірки взаємних розрахунків між сторонами, підписаний ними без заперечень.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд -

В С Т А Н О В И В :

20.07.2009 між сторонами був укладений договір поставки № ДГ-0709-05.

Відповідно до пункту 1.1. цього договору постачальник (позивач) зобов'язувався поставити, а покупець (відповідач) прийняти котельне паливо ТУ У 322-00190443-042-97 (товар) та сплатити його вартість на умовах, визначених цим договором, відповідно до заявки покупця згідно з умовами даного договору.

Положеннями пункту 1.2. договору передбачено, що найменування, кількість, вартість, місце і дата поставки товару узгоджуються сторонами в наступному порядку: покупцем подається заявка, яка при її затвердженні постачальником (затвердження заявки означає згоду постачальника на поставку товару на умовах, зазначених у заявці), є невід'ємною частиною цього договору.

Постачальник вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки товару з моменту передачі товару покупцю (представнику покупця). Факт передачі товару підтверджується накладною (пункт 2.2. договору).

Згідно з пунктом 2.3. цього договору право власності на товар за даним договором переходить до покупця з дати прийому покупцем фактичного обсягу товару за кількістю та якістю. Датою поставки та прийому товару вважається дата, зазначена в накладній.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що оплата товару покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок, вказаний постачальником, відповідно до встановлених рахунків.

Покупець здійснює 100% передоплату вартості товару (пункт 3.4. договору).

На виконання умов вказаного договору, позивач свої зобов'язання виконав, поставивши відповідачу товар за видатковими накладними № РН-0000559 від 27.10.2009 та № РН-0000558 від 27.10.2009, належно завірені копії яких наявні у матеріалах справи.

Проте, відповідач, у порушення умов договору, свої зобов'язання перед позивачем виконував несвоєчасно та не у повному обсязі, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 70 000,00 грн.

Вказані обставини обумовили звернення позивача до господарського суду з даним позовом з відповідними вимогами про захист своїх прав.

Вищевикладене свідчить про наявність зобов'язання у відповідача перед позивачем.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статей 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

На підставі викладеного, суд вважає заборгованість відповідача у розмірі 70 000,00 грн. доведеною та обґрунтованою.

У випадку несвоєчасної оплати товару покупцем відповідно до пункту 3.4. даного договору покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на момент прострочення, від несплаченої суми за кожен день прострочення (пункт 4.2. договору).

При цьому, згідно зі статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»№ 543/96-ВР від 22.11.1996 платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»(із змінами) розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, перевіривши розрахунок пені, складений позивачем (арк. справи 33-40), вважає його вірним, а вимоги щодо стягнення пені такими, що заявлені відповідно до вимог чинного законодавства.

Так, згідно розрахунку позивача, відповідачу нараховано 7 194,66 грн. пені, яка і підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що покупець, який прострочив виконання зобов'язання по сплаті товару відповідно до пункту 3.4. даного договору, зобов'язаний сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також 5% річних від простроченої суми за весь період прострочення.

Суд, перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 5% річних, дійшов висновку, що вони здійснені вірно (арк. справи 16-32).

Таким чином відповідачу, згідно розрахунків позивача, нараховано 5 % річних у сумі 8 064,39 грн. та 11 620,00 грн. інфляційних втрат, які також підлягають стягненню з відповідача.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 96 879,05 грн., у тому числі основного боргу в розмірі 70 000,00 грн., 11 620 грн. інфляційних втрат, 5% річних у розмірі 8 064,39 грн. та 7 194,66 грн. пені, документально встановлений, підтверджений матеріалами справи та не оспорювався відповідачем, а визнаний ним у відзиві від 16.07.2012 на позов.

Контррозрахунків на розрахунки позивача відповідач не має, про що вказано у вищезазначеному відзиві на позов.

За таких обставин позов підлягає задоволенню повністю.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення, з повідомленням представників сторін про складення повного рішення 23.07.2012.

Керуючись статтями 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Трейд-ойл" (вулиця Генерала Коломійця, буд. 7, кв. 35, місто Севастополь, 99040, ідентифікаційний код 32611056, р/р 26002733403001 у СФ КБ „Приватбанк", МФО 324935, або з інших рахунків) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в АБ "Кредит-Днепр", МФО 306470, або на інші рахунки) 96 879,05 грн., у тому числі 70 000,00 грн. основного боргу, 11 620,00 грн. інфляційних втрат, 5% річних у розмірі 8 064,39 грн. та 7 194,66 грн. пені, а також 1 937,58 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено 23.07.2012.

Суддя С. М. Альошина