Рішення № 25363789, 19.07.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.07.12р. Справа № 11/5005/5470/2012

За позовом публічного акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод", м.Херсон

до товариства з обмеженою відповідальністю "Таїм", с. Жовтневе, Дніпропетровська область

про стягнення 410 636,55 грн. за договором купівлі-продажу

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

Від позивача:Шорстов О.Ю. - представник, довіреність № 759/70-21 від 29.05.12р.

Від відповідача: не з"явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути 328 267,20 грн. що складають суму неповерненої попередньї оплати, що була здійснена на підставі договору купівлі-продажу № 770/01-191 від 02.10.11р., 1313,07 грн. інфляції грошових коштів, 4397,88 грн. річних, 76 658,40 грн. штрафу.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, його представник в судове засідання не з'явився.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибув", „адресат відсутній", зокрема, "за зазначеною адресою не проживає" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення (див. Постанову Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

У матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення № 4994619986296, яке свідчить про отримання підприємством відповідача ухвали суду 02.07.12р., а отже, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Таким чином, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.10.2011 р. між публічним акціонерним товариством "Херсонський суднобудівний завод" (Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Таїм" (Продавець) шляхом обміну факсимільними копіями, було укладено договір купівлі-продажу № 770/01-19.

Згідно з п. 12.10. договору, факсимільні копії договору, додатки та додаткові угоди до нього є обов'язковими для сторін.

Згідно з п. 1.1. договору, Продавець (відповідач у даній справі) зобов'язався поставити Покупцю (позивачу) товар, зазначений у додатках до Договору, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до специфікації № 1 від 02.11.2011 р. (додаток № 1 до договору), строк поставки товару: проволоки порошкової Sиреrсогеd 71 ф-1,2 мм на котушках 5 кг в кількості 21 000 загальною вартістю 766.584,00 грн.

Строк поставки товару, згідно специфікації № 1 складає 60-65 календарних днів з дати надходження авансового платежу на рахунок продавця.

Умовами договору, п.4.1., сторонами передбачено, що Позивач зобов'язується здійснити авансовий платіж у розмірі 80 % від вартості товару, залишок суми в розмірі 20% сплачуються по факту поставки товару на протязі 5-ти банківських днів.

Виконуючи умови договору, позивач перерахував грошові кошти в сумі 613 267,20 грн., про що свідчить платіжне доручення № 95 від 04.11.11р., копія якого залучена до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач зобов'язання за договорам не виконав та частково повернув грошові кошти у розмірі 285 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких залучено до матеріалів справи.

Доказів повернення суми попередньої оплати у розмірі 328 267,20 грн. на момент розгляду спору, відповідач не надав.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги щодо стягнення інфляції грошових коштів та річних задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач, нараховуючи на суму попередньої оплати інфляцію та річні, передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на те, що за умовами спірного договору, відповідач не мав перед позивачем грошових зобов'язань, у суду відсутні підстави для стягнення нарахованих позивачем сум інфляції та річних.

Вимоги щодо стягнення штрафу підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором, або актом цивільного законодавства (ч.2.ст.551 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК штраф, як різновид неустойки може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В п.8.4. договору, сторони встановили, що за порушення строків поставки товару, вказаних у Специфікації, сплачується штраф у розмірі 0,5% від вартості непоставленого товару за кожен дань затримки, проте не більше ніж 10% від вартості не поставленого товару.

Зважаючи на те, що сторони в договорі встановили відповідальність у вигляді штрафу, який на відміну від пені є разовою, а не тривалою неустойкою, то встановлений його розмір 0,5% від вартості непоставленого товару складає суму 3832,92 грн., яка і підлягає до примусового стягнення з відповідача.

Керуючись ст. 526, 549, 551, 610, 611, 625, Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Тайм", ( 51 800, Дніпропетровська область, Петриківський р-н, с. Жовтневе, вул.Ватутіна,20А, р/р 26006107455 9000360001 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" м.Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 35101125) на користь публічного акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод", (73019, м.Херсон, Карантинний острів,1, п/р 260024721 в ПАТ ХОД "Райффайзен Банк Аваль", МФО 352093, код ЄДРПОУ ) 328 267,20 грн. (триста двадцять вісім тисяч двісті шістдесят сім гривень) 20 коп., що складають суму неповерненої попередньої оплати, 3832,92 грн. (три тисячі вісімсот тридцять дві гривні) 92 коп. штрафу, 6641,98 грн. (шість тисяч шістсот сорок одна гривня) 98 коп. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.Ф. Мельниченко

Повне рішення складено 23.07.12р.