Рішення № 25363786, 19.07.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.07.12р. Справа № 3/5005/5187/2012

За позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг

до Відділу освіти виконкому Центрально-Міської районної у місті ради, м. Кривий Ріг

про стягнення 75 084,98 грн. заборгованості за теплову енергію

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

позивача - Касьян І.В., представник за дов.

відповідача - Артеменко О.Ю., представник за дов.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 138 547,68 грн. -боргу за теплову енергію, 19 258,13 грн. - пені, 9 698,34 грн. - штрафу, 277,10 грн. -збитків від інфляції, 1 582,86 грн. - 3 % річних, а всього 169 364,11 грн. за договором № 406 від 28.01.11р. на постачання теплової енергії для потреб опалення вентиляції, гарячого водопостачання і пари.

19.07.12р. Позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з Відповідача 63 289,05 грн. -боргу за теплову енергію, 4 585,30 грн. -пені, 4 430,24 грн. -штрафу, 646,63 грн. -збитків від інфляції, 2 133,76 грн. -3 % річних, а всього 75 084,98 грн. за договором № 406 від 27.12.04р. на постачання теплової енергії для потреб опалення вентиляції, гарячого водопостачання і пари.

Позовні вимоги мотивовані порушенням Відповідачем зобов'язань за вказаним договором у частині розрахунків з Позивачем за отриману теплову енергію у період з жовтня по грудень 2010 року.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач у відзиві на позов повідомив, що має борг перед Позивачем за період з жовтня по грудень 2010 року у сумі 63289,04 грн., однак не зміг його сплатити у зв'язку з тим, що платіжні вимоги про його сплату Позивачем виставлені у 2011р., а бюджетним фінансуванням на 2011р. не передбачалось коштів на оплату послуг 2010р.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

27.12.04р. сторонами укладено договір № 406 на постачання теплової енергії для потреб опалення вентиляції, гарячого водопостачання і пари (далі Договір), за яким Постачальник (Позивач) відпускає Споживачеві (Відповідачеві) теплову енергію в гарячій воді на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та у вигляді пари на технологічні потреби, а Споживач оплачує отриману теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у строки, передбачені цим договором (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору оплата за подану теплову енергію проводиться Споживачем щомісяця, самостійно, у грошовій формі, та іншими формами розрахунку за погодженням сторін до 15-го числа місяця наступного за розрахунковим. В іншому випадку Постачальник має право без додаткового попередження припинити повністю або частково обмежити подачу теплової енергії.

Згідно з п. 3,4 Договору Споживач здійснює передплату у грошовій формі, в розмірі планового місячного споживання в термін до 20 числа кожного місяця.

Цей Договір діє з 01 січня 2005 року по 31 грудня 2005 і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну не надійде заява однієї із сторін про відмову від цього Договору або його перегляду. За заявою однієї із сторін про розірвання Договору за один місяці і відсутності заборгованості Споживача перед Постачальником договір може бути розірваний. При наявності боргу за Споживачем, нарахування за Договором припиняються, а Договір не розривається до повного погашення заборгованості (п. 6.1 Договору).

Свої договірні зобов'язання Позивач виконав, а саме: постачання теплоносія на протязі всього періоду, передбаченого договором, проводилось не порушуючи щорічні розпорядження Виконавчого комітету Криворізької міської Ради Дніпропетровської області "Про початок та закінчення опалювального періоду".

В уточненій позовній заяві про стягнення заборгованості за теплову енергію Позивач повідомив, що 18.07.12р. отримав лист Відповідача, з проханням доповнити призначення платежу у платіжному дорученні від 16.01.12р. в сумі 306 325,13 грн. "Згідно угоди 406/03.01.12р. Авансове нарахування за теплову енергію за січень 2012р." словами "+ погашення заборгованості за грудень 2011р. в сумі 75258,64 грн."

Позивач проти даного доповнення не заперечує, тому що станом на 16.01.12р. у Позивача виникла переплата в сумі 173 806,72 грн.

Таким чином заборгованість та період її виникнення змінилася (138 547,68 грн. -75 258,64 грн. = 63 289, 05 грн.)

Вказана заборгованість донарахована за період з 04.10.10р. по 25.10.10р. (21 день) на суму 19 414,45 грн., з 23.10.10р. по 29.10.10р.(7 днів) на суму 5 535,75 грн. та з 24.12.10р. по 31.12.10р. (8 днів) на суму 38 338,85 грн. Донарахування проведено у зв'язку з передачею приладів обліку споживача на налагоджувальні роботи.

Облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку чи розрахунковим способом за їх відсутності (п.2.1 Договору).

Тариф теплової енергії передбачений рішенням виконавчого комітету Криворізької міської Ради Дніпропетровської області "Про затвердження тарифів на послуги водо - теплопостачання в місті Кривому Розі для групи інших споживачів" №110 від 08.04.09р. - 605 грн. за 1 Гкал.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з п.6.2, п.6.3 Договору строком дії господарського договору є час, на протязі якого існують господарські зобов'язання сторін, які виникли на підставі цього Договору. Сплив строку дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії договору.

Згідно з п. 3.2 Договору за несвоєчасну оплату за теплову енергію Відповідач повинен сплатити пеню у розмірі 0,1 відсотка несплаченої суми за кожен день прострочення сплати. За прострочення сплати понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків від вказаної суми.

Розмір пені за розрахунком Позивача становить - 4 585,30 грн., розмір штрафу -4 430,24 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача збитків від інфляції з простроченої суми становлять -646,63 грн. (за період з квітня 2011 року по травень 2012 року), 3 % річних -2 133,76 грн. (за період з 16.03.11р. по 13.06.12р.).

Судом перевірено розрахунки Позивача та встановлено, що у розрахунку збитків від інфляції та 3% річних Позивачем допущено помилки, за перерахунком суду збитки від інфляції за період з квітня 2011 року по травень 2012 року становлять 642,50 грн., а 3 % річних за період з 16.03.2011р. по 13.06.2012р. - 2 111,42 грн.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач визнав, що має борг перед Позивачем за період з жовтня по грудень 2010 року у сумі 63289,04 грн., однак не зміг його сплатити у зв'язку з тим, що платіжні вимоги про його сплату Позивачем виставлені у 2011р., а бюджетним фінансуванням на 2011р. не передбачалось коштів на оплату послуг 2010р.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняльно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій, аналогічні положення містить ст. 551 ЦК України.

Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України).

Оскільки штрафні санкції надмірно великі порівняльно зі збитками кредитора, оплата за надані послуги здійснюється у межах бюджетних асигнувань та фактичних надходжень по спеціальному фонду, суд вважає за необхідне зменшити нараховані Відповідачеві пеню до 100,00 грн. та штраф до 100,00 грн.

З урахуванням викладеного, позов підлягає частковому задоволенню за уточненими позовними вимогами у розмірі 63 289,05 грн. -боргу за теплову енергію, 100,00 грн. -пені, 100,00 грн. -штрафу, 642,50 грн. -збитків від інфляції, 2 111,42 грн. - 3 % річних, решта вимог задоволенню не підлягає.

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відділу освіти виконкому Центрально-Міської районної у місті ради, 50099, м. Кривий Ріг, вул. Чкалова, 1 (код ЄДРПОУ 02142325) на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", 50000, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9 (код ЄДРПОУ 03342184) 63 289,05 грн. - боргу за теплову енергію, 100,00 грн. -пені, 100,00 грн. -штрафу, 642,50 грн. -збитків від інфляції, 2 111,42 грн. - 3 % річних, 3 386,09 грн. -судового збору.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту.

Суддя С.Г. Юзіков

Рішення підписане _______