Постанова № 25363579, 17.07.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2012 р. Справа № 5023/1669/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Коробенка Г.П., Куровського С.В. (доповідач), розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 07.05.2012та постановугосподарського суду Харківської області від 28.02.2012у справі№ 5023/1669/11 господарського суду Харківської областіза заявоюПублічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Холдінг"провизнання банкрутом,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.03.2011 у справі №5023/1669/11 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Авто-Холдинг" за заявою боржника на підставі ст.ст. 6, 7, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Харківської області від 28.02.2012 у справі №5023/1669/11 (суддя: Міньковський С.В.) визнано ТОВ "Авто-Холдинг" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Постановлено, що з дня прийняття постанови підприємницька діяльність банкрута припинена, строк виконання всіх грошових зобов'язань, та зобов'язань щодо сплати податків і обов'язкових платежів вважається таким, що настав, припинено нарахування неустойки, процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості, вимоги за зобов'язаннями банкрута, що виникли під час проведення процедур банкрутства, пред'являються в межах ліквідаційної процедури. Керівника банкрута звільнено з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що зробити запис у його трудовій книжці. Припинено повноваження органів управління банкрута і повноваження власників майна. Скасовано арешти, що накладені на майно боржника, і інші обмеження щодо розпорядження майном боржника у тому числі податкові застави. Накладання нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається. Призначено ліквідатором боржника Шевцова С.О. Зобов'язано ліквідатора відповідно до п.п. 3, 5 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в п'ятиденний строк опублікувати відомості в офіційних друкованих виданнях про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закрити всі рахунки банкрута в установах банку і відкрити або переоформити один основний рахунок для проведення розрахунків з кредиторами, виконати інші дії, передбачені ст.ст. 25-34 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", щомісячно надавати комітету кредиторів і суду звіти про хід ліквідаційної процедури, про фінансовий стан і рух майна та коштів боржника в ході ліквідаційної процедури. Зобов'язано ліквідатора в строк до 28.08.2012 виконати ліквідаційну процедуру та надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу, ліквідаційний баланс, а також всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.05.2012 (судді: Шутенко І.А., Камишева Л.М., Плахов О.В.) постанову господарського суду Харківської області залишено без змін.

В касаційній скарзі ПАТ "УкрСиббанк" просить скасувати постанови судів попередніх інстанцій, прийняти нове рішення, яким відмовити у визнанні боржника банкрутом, посилаючись на порушення судами попередніх судових інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи постанову про визнання боржника банкрутом по справі, порушеної за загальною процедурою на підставі ст.11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд першої інстанції виходив з того, що неплатоспроможність боржника підтверджується документально, боржник має незадовільне фінансове становище та неспроможний задовольнити кредиторські вимоги, то у суду є підстави для визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Харківський апеляційний господарський суд постановою від 07.05.2012 погодився з висновками господарського суду першої інстанції та залишив постанову господарського суду Харківської області від 28.02.2012 без змін.

Але з такими висновками судів попередніх судових інстанцій погодитись не можна.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувані постанови суду першої та апеляційної інстанції зазначеним вище вимогам не відповідають.

Частиною 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України визначено, що провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим Кодексом з урахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до абз. 4 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суб'єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Згідно ст. 22 Закону господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру у випадках, передбачених цим Законом. До таких випадків належить, зокрема, наявність клопотання комітету кредиторів про введення процедури ліквідації у процедурі розпорядженням майном боржника (частина 8 статті 16 Закону).

Відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", визнаючи боржника банкрутом, суд повинен встановити його неплатоспроможність для чого необхідно належним чином з'ясувати зазначені вище питання.

Згідно із затвердженим судом, в порядку ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", реєстру вимог кредиторів, визначенню підлягає розмір пасиву боржника.

Відомості про актив боржника, мають міститися у звіті арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією) про фінансово - майновий стан божника, що повинен бути наданий комітету кредиторів та на основі якого комітет кредиторів вирішує питання про введення наступної судової процедури. Фінансово-майновий стан боржника (актив) повинен бути предметом розгляду в судовому засіданні.

Якщо встановлення пасиву боржника відбувається на попередньому засіданні суду, то остаточна правова оцінка активу і пасиву боржника та можливість відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом надається у підсумковому засіданні суду з огляду на знаходження справи у процедурі розпорядження майном боржника. Завдання підсумкового засідання суду полягає в з'ясуванні ознак банкрутства для визначення наступної судової процедури, виходячи з клопотання комітету кредиторів, однак остаточна їх оцінка надається судом.

В постанові суду першої інстанції від 28.02.2012 відсутні посилання на розмір активу та пасиву боржника, наявну кредиторську чи дебіторську заборгованість, відсутній аудиторський висновок щодо фінансово-майнового стану ТОВ "Авто-Холдінг".

Прийняття рішення стосовно доцільності визнання боржника банкрутом, незважаючи на клопотання комітету кредиторів, є прерогативою господарського суду, як того вимагає ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Господарський суд першої інстанції, в порушення вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", належним чином не дослідив зазначені вище обставини щодо платоспроможності боржника.

В оскаржуваній постанові суду першої інстанції не зазначено вартості майнових активів боржника, не надано жодної оцінки фінансовому стану боржника, не з'ясовувалась можливість відновити платоспроможність боржника без застосування процедуру ліквідації, а також не була з'ясована можливість укладення мирової угоди між комітетом кредиторів і боржником, або введення процедури санації боржника.

За рішенням господарського суду Полтавської області від 16.04.2009 у справі № 13/33, яке стало підставою для звернення із заявою про визнання боржника банкрутом, з ТОВ "Кременчуцький автоскладальний завод", Корпорації "Автоінвестстрой", правонаступником якої є Корпорація "Співдружність Комп", ТОВ "Автосервіс-Т", ТОВ "ХК "Кременчуцький автоскладальний завод", ТОВ "Інтер-Авто", ТОВ "Авто-Холдінг" солідарно на користь ПАТ "Альфа-Банк" стягнуто заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 406-МВ/08 від 26.12.2008 у сумі 30 152 458,16 доларів США з них: заборгованість за кредитом - 29 243 496,68 доларів США; заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі - 862 683,16 доларів США; заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту - 37 096,66 доларів США; заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом - 9 181,66 доларів США та 3 311,69 дол. США витрат по сплати державного мита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

З метою забезпечення виконання зобов'язань перед Банком за договором про відкриття кредитної лінії №406-МВ/08 від 26.12.2008 між Обслуговуючим кооперативом малоповерхової забудови "ГРИФ" та Банком; Приватним підприємством "ІМПУЛЬС-В" та Банком; Товариством з обмеженою відповідальністю "Цент стратегічних інвестицій" та Банком, ОСОБА_5 та Баком; ОСОБА_6 та Банком; ОСОБА_7 та Баком укладені договори іпотеки №№ 1078/08, 1079/08, 1080/08, 1086/08, 1087/08, 1088/08, 1089/08, 1090/08 від 30.12.2008.

В забезпечення виконання зобов'язань перед Банком за Договором про відкриття кредитної лінії № 406-МВ/08 від 26.12.2008 між Банком та Приватним підприємством "АЗЧ-Сервіс" 30.12.2008 також укладено Договір застави товарів в обороті № 1082/08.

Однак, Законом про банкрутство виокремлено чотири категорії можливих кредиторів з різним правовим статусом.

Зважаючи на це судам у провадженні у справі про банкрутство слід враховувати особливості кожної з таких категорій у виявленні кредиторів, порядку і черговості задоволення їх вимог тощо. Кредитори, вимоги яких забезпечено заставою майна боржника. Вимоги цієї категорії задовольняються в межах порушеної справи про банкрутство, але не можуть бути підставою для порушення такої справи, оскільки відповідно до частини другої статті 8 Закону господарський суд відмовляє у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, якщо вимоги кредиторів повністю забезпечені заставою (п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство").

Крім того, в листі від 03.02.2011 №1135-0-26-11/25-3 Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, на який суди попередніх інстанцій посилаються, як на доказ неможливості виконання судового рішення,

вказано про те, що державним виконавцем будуть здійснюватися подальші виконавчі дії з виконання рішення (а.с. 113 т. 1).

Також, ПАТ "УкрСиббанк" в касаційній скарзі звернув увагу суду на те, що про засідання комітету кредиторів 28.02.2012, які відбулися о 12 год. 15 хв., його було повідомлено лише 27.02.2012 о 15 год. 00 хв., що не надало останньому можливості підготувати обгрутування щодо своєї позиції, відповідні документи та прийняти участь в їх проведенні.

Відповідно до вимог ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Залишаючи постанову суду першої інстанції без змін, Харківський апеляційний господарський суд на зазначені вимоги закону та обставини справи уваги не звернув та не надав їм належної оцінки.

За таких обставин, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.05.2012 та постанову господарського суду Харківської області від 28.02.2012 у справі про банкрутство ТОВ "Авто-Холдінг" не можна визнати як такі, що відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону, а тому вони підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд господарського суду Харківської області.

При новому розгляді справи суду слід врахувати вище викладене, більш повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону, постановити законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.05.2012 та постанову господарського суду Харківської області від 28.02.2012 у справі №5023/1669/11 скасувати.

Справу №5023/1669/11 направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Державному реєстратору відмінити державну реєстрацію припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Холдінг" код 32435764, зареєстровано Харківською райдержадміністрацією 06.11.2001 за №04058775Ю0020982, місцезнаходження: с. Тернова, Харківський р-н, Харківська обл.

Головуючий Ткаченко Н.Г.

Судді Коробенко Г.П.

Куровський С.В.