Ухвала суду № 25354878, 11.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" липня 2012 р. м. Київ К/9991/66320/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Подолянко Р.О.,

за участю:

представника позивача -Кибальник Я.М.,

представника відповідача-1 - Харченка Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2011 року

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року

у справі № 2а-10037/10/1070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколайф»

до 1. Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області,

2. Головного управління Державного казначейства України у Київській області

про стягнення заборгованості та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еколайф»(далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (далі -відповідач-1), Головного управління Державного казначейства України у Київській області (далі -відповідач-2) про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Еколайф»суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 3383466,00 грн.; зобов'язання Васильківської ОДПІ Київської області надати до ГУ ДКУ у Київській області висновок із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету; зобов'язання ГУ ДКУ у Київській області перерахувати на поточний рахунок ТОВ «Еколайф»бюджетне відшкодування податку на додану вартість .

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2011 року позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Еколайф»в якості бюджетного відшкодування податку на додану вартість суму коштів у розмірі 3383466,00 грн. Зобов'язано Васильківську ОДПІ Київської області надати до ГУ ДКУ у Київській області висновок із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Зобов'язано ГУ ДКУ у Київській області перерахувати на поточний рахунок позивача кошти з Державного бюджету України в якості бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Присуджено з Державного бюджету України на користь ТОВ «Еколайф»судові витрати у розмірі 1700,00 грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2011 року в частині зобов'язання Васильківської ОДПІ Київської області надати до ГУ ДКУ у Київській області висновок із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та зобов'язання ГУ ДКУ у Київській області перерахувати на поточний рахунок позивача кошти з Державного бюджету України в якості бюджетного відшкодування податку на додану вартість скасовано. Прийнято нову постанову в цій частині, якою в задоволенні позовних вимог про зобов'язання Васильківської ОДПІ Київської області надати до ГУ ДКУ у Київській області висновок із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та зобов'язання ГУ ДКУ у Київській області перерахувати на поточний рахунок позивача кошти з Державного бюджету України в якості бюджетного відшкодування податку на додану вартість - відмовлено. В решті постанову залишено без змін.

В касаційній скарзі Васильківська ОДПІ Київської області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2011 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року в частині задоволених позовних вимог і постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача-1, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Васильківська ОДПІ Київської області провела виїзну позапланову перевірку ТОВ «Еколайф»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку період січень, лютий 2008 року, за результатами якої була складена довідка № 1004/23-2/31856409 від 21 травня 2008 року.

Перевіркою було залишено без змін заявлену ТОВ «Еколайф»суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість, зокрема, за січень 2008 року у сумі 1342050,00 грн. та зазначено, що остаточні висновки щодо правомірності задекларованої суми до відшкодування будуть зроблені після отримання відповідей на направлені запити та проведення зустрічних перевірок по ланцюгу постачання до виробника.

Васильківська ОДПІ Київської області провела позапланову виїзну перевірку ТОВ «Еколайф»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2008 року, січень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01 листопада 2008 року по 31 грудня 2008 року, за результатами якої був складений акт № 1062/23-2/31856409 від 15 квітня 2009 року.

За результатами проведеної перевірки були підтверджені заявлені ТОВ «Еколайф»суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, у таких розмірах, зокрема: за січень 2008 року -1330050,00 грн., за січень 2009 року -1087771,00 грн. Також було зазначено, що остаточні висновки щодо правомірності задекларованої суми до відшкодування будуть зроблені після отримання відповідей на направлені запити та проведення зустрічних перевірок по ланцюгу постачання до виробника.

Васильківська ОДПІ Київської області провела позапланову виїзну перевірку ТОВ «Еколайф»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось за період: листопад 2008 року, грудень 2008 року, вересень 2009 року, жовтень 2009 року, листопад 2009 року, за результатами якої була складена довідка № 584/23-2/31856409 від 03 березня 2010 року.

За результатами проведеної перевірки була підтверджена заявлена ТОВ «Еколайф»сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2009 року у розмірі 965645,00 грн. Також було зазначено, що остаточні висновки щодо правомірності задекларованої суми до відшкодування будуть зроблені після отримання відповідей на направлені запити та проведення зустрічних перевірок по ланцюгу постачання до виробника.

ТОВ «Еколайф»подало скаргу на неправомірні дії (бездіяльність) посадових осіб Васильківської ОДПІ Київської області, які мали вираз у ненаданні до органу державного казначейства висновків із зазначенням сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню за періоди: січень 2008 року, січень, грудень 2009 року, за результатами розгляду якої Васильківська ОДПІ Київської області прийняла рішення від 16 листопада 2010 року за вих. № 3030/10/23-112, в якому вказала, що працівники, які були відповідальні за проведенням перевірок та формування висновків по відшкодуванню податку на додану вартість, на даний час звільнені, у зв'язку з чим з метою надання до ГУ ДКУ у Київській області висновків щодо бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень, грудень 2009 року надіслані повторні запити до податкових органів за місцем реєстрації контрагентів. Також у рішенні було вказано, що висновок на бюджетне відшкодування податку на додану вартість на рахунок ТОВ «Еколайф»за січень 2008 року був поданий до органу державного казначейства.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, виходив з того, що законодавець не ставить відшкодування податку на додану вартість у залежність від проведення податковими органами зустрічних перевірок, з урахуванням того, що податковим органом не приймалися рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вказані податкові періоди. Також суд виходив з того, що відповідачами не були дотримані вимоги підпунктів 7.7.5, 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим позовні вимоги про зобов'язання відповідачів вчинити визначені вказаними правовими нормами дії також підлягають задоволенню.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог про зобов'язання податкового органу надати висновок органу державного казначейства та зобов'язання органу державного казначейства перерахувати визначені у висновку суми на рахунок платника у банку та відмовляючи у задоволенні позовних вимог в цій частині, виходив з того, що вказані позовні вимоги не відповідають матеріально-правовому захисту порушеного права. В частині задоволених позовних вимог про стягнення суми бюджетного відшкодування суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Саме нормами зазначеного пункту Закону регулюються всі питання, пов'язані із порядком визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Наявність у позивача бюджетного відшкодування у відповідних сумах відповідачем-1 не заперечується, спірним є факт підтвердження зазначених сум.

Відповідно до частини 1 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (частина 3 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону).

Згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За приписами підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Згідно з положеннями підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (підпункт 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону).

Васильківської ОДПІ Київської області були проведені позапланові виїзні перевірки ТОВ «Еколайф»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за періоди: січень 2008 року, січень 2009 року та грудень 2009 року, за результатами яких були складені довідка № 1004/23-2/31856409 від 21 травня 2008 року, акт № 1062/23-2/31856409 від 15 квітня 2009 року та довідка № 584/23-2/31856409 від 03 березня 2010 року, якими були підтверджені заявлені ТОВ «Еколайф»суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вказані податкові періоди на загальну суму 3383466,00 грн., у тому числі: за січень 2008 року -1330050,00 грн., за січень 2009 року -1087771,00 грн., за грудень 2009 року -965645,00 грн.

Колегія суддів відзначає, що нормами Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

В зв'язку з цим, посилання податкового органу на те, що право позивача на відшкодування не підтверджено результатами зустрічних перевірок постачальників позивача визнається колегією суддів необґрунтованим, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість»не передбачає отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування у якості обов'язкової умови відшкодування податку на додану вартість.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, податковим органом не приймалися рішення про зменшення позивачу заявленої суми бюджетного відшкодування або рішення про відмову у наданні бюджетного відшкодування в розумінні підпунктів «б», «в»підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Таким чином, відповідно до вищевикладених приписів Закону України «Про податок на додану вартість»Васильківська ОДПІ Київської області мала подати відповідний висновок до органу державного казначейства із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства повинен був перерахувати цю суму коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Обов'язок, передбачений Законом України «Про податок на додану вартість», не був виконаний Васильківської ОДПІ Київської області, чим були порушені права позивача.

Посилання податкового органу в обґрунтування вимог касаційної скарги на те, що ним були подані висновки до органу державного казначейства із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню з бюджету згідно реєстру № 20 від 02 березня 2011 року (арк. справи 106), відхиляються судом касаційної інстанції, оскільки як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, зокрема, запереченнями відповідача-2 (арк. справи 108-109), такі висновки до органу державного казначейства не надходили.

З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшли правомірного висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з Державного бюджету України на користь позивача належної йому суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 3383466,00 грн.

При цьому колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на те, що позивач не мав права на віднесення сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредиту, в залежності від якого і визначається сума бюджетного відшкодування, з урахуванням того, що податковим органом отримані не всі відповіді на запити про проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача, оскільки право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту не залежить від сплати податку на додану вартість продавцем та його постачальниками. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит та відповідно бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Васильківської ОДПІ Київської області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна

Суддя Л.І. Бившева