Ухвала суду № 25354629, 11.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" липня 2012 р. м. Київ К-17335/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Подолянко Р.О.,

за участю:

представника відповідача-1 - Величка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Краматорську Донецької області Державної податкової служби

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 травня 2008 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2008 року

у справі № 2а-6660/08

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Енергомашспецсталь»

до 1. Державної податкової інспекції у місті Краматорську Донецької області

2. Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області

про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И Л А :

Відкрите акціонерне товариство «Енергомашспецсталь»(далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Краматорську Донецької області (далі -відповідач-1), Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області (далі -відповідач-2) про стягнення з Державного бюджету України на користь ВАТ «Енергомашспецсталь»суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2007 року у розмірі 1213927,00 грн. (в редакції заяви про зменшення позовних вимог).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 травня 2008 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ «Енергомашспецсталь»шляхом перерахування на розрахунковий рахунок бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 1213987,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ «Енергомашспецсталь»судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1700,00 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2008 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 травня 2008 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Краматорську Донецької області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 травня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2008 року і постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні відповідач-1 заявив усне клопотання про заміну ДПІ у м. Краматорську Донецької області її правонаступником -ДПІ у м. Краматорську Донецької області ДПС, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців серії ААВ № 773067 від 15 березня 2012 року.

Відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила замінити ДПІ у м. Краматорську Донецької області її правонаступником -ДПІ у м. Краматорську Донецької області ДПС.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача-1, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ВАТ «Енергомашспецсталь»подало до ДПІ у м. Краматорську Донецької області податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2007 року, у якій підприємство звітувало з наступними показниками: усього податкових зобов'язань 9904675,00 грн. (рядок 9), усього податкового кредиту -11629745,00 грн. (рядок 17), різниця між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту склала від'ємне значення -1725070,00 грн. (рядок 18.2), залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду -4901257,00 грн. (рядок 23). У рядку 25 податкової декларації позивач вказав суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню 2709658,00 грн., в тому числі на рахунок платника у банку -2709658,00 грн. (рядок 25.1). Разом з декларацією позивачем був поданий розрахунок суми бюджетного відшкодування і заява про повернення суми бюджетного відшкодування.

ДПІ у м. Краматорську Донецької області провела виїзну позапланову перевірку ВАТ «Енергомашспецсталь»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2007 року, за результатами якої був складений акт № 235/23-3-00210602 від 08 лютого 2008 року.

У висновках акта перевірки було вказано, сума податку на додану вартість, заявлена до бюджетного відшкодування за листопад 2007 року у розмірі 2709658,00 грн., буде відшкодована підприємству відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»у разі встановлення надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету.

В процесі розгляду справи на підставі висновків ДПІ у м. Краматорську Донецької області та згідно платіжних доручень № 2033 від 26 березня 2008 року, № 2018 від 19 березня 2008 року позивачу було частково відшкодовано податок на додану вартість по декларації за листопад 2007 року на загальну суму 1495731,00 грн. Сума податку на додану вартість 1213987,00 грн. залишилася невідшкодованою.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що законодавець не ставить відшкодування податку на додану вартість у залежність від проведення податковими органами зустрічних перевірок, з урахуванням того, що податковим органом не приймалися рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вказаний податковий період.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Саме нормами зазначеного пункту Закону регулюються всі питання, пов'язані із порядком визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Наявність у позивача бюджетного відшкодування у відповідній сумі відповідачем-1 не заперечується, спірним є факт підтвердження зазначених сум.

Відповідно до частини 1 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (частина 3 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону).

Згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За приписами підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Згідно з положеннями підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (підпункт 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин)).

ДПІ у м. Краматорську Донецької області була проведена виїзна позапланова перевірка ВАТ «Енергомашспецсталь»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2007 року, за результатами якої складений акт № 235/23-3-00210602 від 08 лютого 2008 року, який є засобом реалізації відповідачем владних управлінських функцій відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Вказаною перевіркою не було встановлено розбіжностей між даними платника податку та даними податкового щодо правильності визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту за листопад 2007 року, а також правильності визначення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість у листопаді 2007 року та у попередньому податковому періоді -жовтні 2007 року.

Колегія суддів відзначає, що нормами Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

В зв'язку з цим, посилання податкового органу на те, що право позивача на відшкодування не підтверджено результатами зустрічних перевірок постачальників позивача визнається колегією суддів необґрунтованим, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість»не передбачає отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування у якості обов'язкової умови відшкодування податку на додану вартість.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, податковим органом не приймалися рішення про зменшення позивачу заявленої суми бюджетного відшкодування або рішення про відмову у наданні бюджетного відшкодування в розумінні підпунктів «б», «в»підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Таким чином, відповідно до вищевикладених приписів Закону України «Про податок на додану вартість»ДПІ у м. Краматорську Донецької області мала подати відповідний висновок до органу державного казначейства із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства повинен був перерахувати цю суму коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Обов'язок, передбачений Законом України «Про податок на додану вартість», не був виконаний ДПІ у м. Краматорську Донецької області, чим були порушені права позивача.

При цьому колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на те, що позивач не мав права на віднесення сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредиту, в залежності від якого і визначається сума бюджетного відшкодування, з урахуванням того, що податковим органом отримані не всі відповіді на запити про проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача, оскільки право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту не залежить від сплати податку на додану вартість продавцем та його постачальниками. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит та відповідно бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у м. Краматорську Донецької області ДПС підлягає залишенню без задоволення, а постанова Донецького окружного адміністративного суду від 06 травня 2008 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2008 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 55, 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Краматорську Донецької області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 травня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна

Суддя Л.І. Бившева