Ухвала суду № 25352021, 16.07.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Давиденко Т.В.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2012 року справа №2а/0570/4085/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів :

головуючий: Яковенка М.М.

судді: Ханова Р.Ф., Гайдар А.В.

при секретарі судового засідання Марциновському А.К.

за участю представників:

від позивача: Мясников А.М.

від відповідача: Черкашин І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Шахта Металіст» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 червня 2012 року по адміністративній справі № 2а/0570/4085/2012 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області до Дочірнього підприємства «Шахта Металіст» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 25.12.2011 року по 25.03.2012 року в сумі 28175 грн. 92 коп.,-

ВСТАНОВИВ :

Управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області (надалі - позивач, УПФ України в Амвросіївському районі) звернулось до суду з позовною заявою до Дочірнього підприємства «Шахта «Металіст» (надалі - відповідач, ДП «Шахта «Металіст») про стягнення заборгованості на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з 25.12.2011 року по 25.03.2012 року в сумі 28175 грн. 92 коп.

Позовна заява обґрунтована тим, що громадяни (згідно із Списком № 1), працюючи на підприємстві відповідача, були зайняті на роботах, що давало право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та на підставі зазначеної норми Закону, таким особам призначені та виплачені відповідні пенсії.

Зазначає, що Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 (надалі Закон №158) встановлений обов'язок підприємств та організацій з коштів, призначених на оплату праці, вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.

В порушення зазначених норм Закону відповідачем не внесена до Пенсійного фонду плата, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій таким особам за період з 25.12.2011 року по 25.03.2012 року, в сумі 28175 грн. 92 коп.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 червня 2012 року позов УПФ України в Амвросіївському районі Донецької задоволений у повному обсязі.

Стягнуто з Дочірнього підприємства «Шахта Металіст» на користь Управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 25.12.2011 року по 25.03.2012 року в сумі 28175 грн. 92 коп. (а.с.119, 120-123)

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на необґрунтованість рішення суду першої інстанції, на допущені порушення норм матеріального та процесуального права, просив постанову скасувати, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позову. (арк. справи 126-136). Зазначив, про необхідність проведення економічної експертизи по даній справі, встановлюють, неправомірно призначені пенсії на підставі ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відсутність обов'язку по відшкодовувати суми виплачених пенсій таким особам, відсутність права позивача на звернення до суду з позовними заявами про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Представник відповідача, в судовому засіданні, підтримав доводи апеляційної скарги, та просив її задовольнити.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив постанову суд першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, осіб, яки приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, відповідач ДП шахта «Металіст» зареєстроване рішенням Амвросіївської районної державної адміністрації Донецької області за юридичною адресою: 87320, Донецька область, с. Степано-Кринка, перебуває на обліку в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ 13504015) (а.с. 6).

Органами Пенсійного фонду призначені та виплачені пенсії на пільгових умовах особам, які працювали на ДП шахта «Металіст» та які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20

Право на отримання пенсій на пільгових умовах зазначеними особами підтверджене довідками, наданими ДП шахта «Металіст», копії яких приєднані до матеріалів справи.

УПФУ в Амвросіївському районі Донецької області надіслало на адресу ДП шахта «Металіст» розрахунки сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а. с. 8-32).

На момент звернення до суду ДП шахта «Металіст» заборгованість по оплаті фактичних витрат на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, на користь УПФУ в Амвросіївському районі Донецької області за період з 25.12.2011 року по 25.03.2012 року в сумі 28175 грн. 92 коп., яке відповідачем не відшкодовано.

Як встановлено судом першої інстанції, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07.12.2011 року у справі № 2а/0570/18610/2011, яка ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.12.2012 року залишена без змін, задоволена позовна заява Управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області до Дочірнього підприємства «Шахта Металіст» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій особам, які зазначені у справі, що розглядається, але за інший період.

Як встановлено судом під час розгляду вказаної справи, згідно довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пільгової пенсії, які видані ДП шахта «Металіст» особам, яким призначені пільгові пенсії: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, зазначені особи були зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затверджених Кабінетом Міністрів України, але серед них відсутні особи, яким призначені пенсії на підставі ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с. 44 - 49).

Суд першої інстанції, з урахуванням положень ч.2 ст.255, ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України прийшов до правильного висновку щодо обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі матеріалів справи, що не спростовано відповідачем, працівникам правомірно призначені та виплачені пенсії на підставі ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З огляду на зазначене колегія суддів спростовує доводи апелянта щодо відсутності будь-яких правових підстав для відшкодування заявлених сум.

Колегія суддів зазначає, що, обов'язок відшкодування заявлених до стягнення сум встановлено для платників Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-4, пунктом 6.1. розділу 6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19 грудня 2003 року №21-1 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року), є нормативно-правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України, підлягає застосуванню за правилами КАС України (надалі Інструкція № 21-1).

Щодо правомірності заявлених вимог, колегія суддів зазначає наступне, що Законом №1058 регулюються принципи, засади, механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, питання призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 зазначеного пункту підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону № 1788-XII, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок ПФУ та Державного бюджету України відповідно.

Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Так, зі змісту статті 14 Закону № 1788-XII вбачається, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Положення пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV у контексті статті 14 Закону № 1788-XII дає підстави для висновку про те, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Закону № 1788-XII.

Таким чином, висновок суду першої інстанції у справі, що розглядається, про обов'язок ДП «Шахта Металіст» відшкодувати управлінню ПФУ витрати на виплату та доставку пенсій, які згідно з розрахунком, складеним останнім відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати, страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою ПФУ від 19 грудня 2003 року № 21-1, призначені працівникам відповідача відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта щодо наявної різниці між наявними протоколами про призначення пенсії в частині їх розмірів та відповідних розрахунків щодо фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Колегія суддів зазначає, що «надбавки та підвищення», які встановлюються та виплачуються відповідно до положень Закону № 1788-XII відрізняються від поняття «збільшення розміру пенсії внаслідок її перерахунку», визначеного Законом № 1058-IV, оскільки законодавством передбачено не тільки різні підстави для таких змін розмірів пенсій (під час встановлення та виплати додаткових доплат, надбавок, підвищень застосовуються норми Закону № 1788-XII, під час здійснення перерахунку та виплати пенсії з урахуванням збільшення, яке відбулось внаслідок її перерахунку, - Закон № 1058-IV), а й правові наслідки - додаткові доплати, надбавки, підвищення мають окремий статус та обліковуються окремими рядками, а збільшення розміру пенсії внаслідок її перерахунку за нормами Закону №1058-IV становить її основний розмір.

Крім цього, територіальні управління ПФУ надсилає розрахунки боржникам по пільгових пенсіях, що свідчить про обов'язок підприємств відшкодовувати основний розмір пенсій в повному обсязі, в тому числі перераховані пенсії, а не відповідно до протоколів про призначення пенсії, адже згідно із пунктом 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів ПФУ щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го числа поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Виходячи зі змісту абзацу другого пункту 6.8 Інструкції у разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування, органи ПФУ повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Так, у справі, що розглядається, встановлено, що управління ПФУ направляло Відповідачу розрахунки фактичних витрат на доставку та виплату пільгових пенсій, де містилася вся необхідна щодо пенсійних виплат.

Як вбачається з матеріалів справи відповідні розрахунки скеровані управлінням підприємству, як платнику внесків. Сплата наведених ними сум не здійснена.

Крім того, 26 березня 2012 року стороною Позивача складений Акт №15 звірення нарахованих сум по відшкодуванню пільгових пенсій до бюджету ПФУ, на підставі головної книги платника, аналітичних даних по субрахунках, картки особового рахунку. Відповідно до акту, нараховане відшкодування пільгових пенсій складає 28175,92 грн. Зазначений акт був скерований до відповідача для звірення відповідних сум.

Надані позивачем розрахунки, акт утримують в собі відповідно до встановлених додатками до Інструкції № 6 та № 7 вимоги, та відповідно до частини 4 статті 70 КАС України доводять обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування та не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Долучені до матеріалів справи розрахунки та акт є належними доказами, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Крім того, колегія судів звертає увагу, що жодний з надісланих відповідачу розрахунків у разі не згоди з фактичними нарахуваннями не був оскаржений.

Щодо доводів апелянта стосовно відсутності права пенсійного фонду на звернення до суду з позовними вимогами, такі доводи колегія суддів не приймає до уваги. Внаслідок невиконання свого обов'язку з боку Відповідача щодо не відшкодування здійснених фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, у пенсійного фонду, як у особи, яка здійснила відповідні витрати, виникає законне право на його відшкодування застосовуючи відповідний механізм, як шляхом звернення до суду. Наявність не належного виконання свого обов'язку, породжує право на звернення до суду за захистом своїх законних прав, свобод та інтересів.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Будь-які доводи відповідача-апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Шахта Металіст» - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 червня 2012 року по адміністративній справі № 2а/0570/4085/2012 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 16 липня 2012 року. Ухвала виготовлена у повному обсязі 18 липня 2012 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді Р.Ф.Ханова

А.В.Гайдар