Постанова № 25348873, 24.07.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2012 № 5011-65/918-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Разіної Т.І.

Дзюбка П.О.

за участю секретаря Волошиній З.В.,

представників:

від позивача - Парапан Л.П. (дов. від 21.12.2011),

від відповідача - не з'явився,

розглянувши

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2012 року

у справі № 5011-65/918-2012 (суддя Головіна К.І.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"

про стягнення 64 833,49 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.03.2012 року у справі № 5011-65/918-2012 позов задоволено частково. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" страхове відшкодування в сумі 24 990 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 620,46 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2012 повністю, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2012 прийнято до провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування".

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду № 01-22/3/3 від 26.06.2012 змінено склад колегії суддів, доручено здійснити розгляд апеляційної скарги у наступному складі: головуючий суддя - Сотніков С.В., судді: Дзюбко П.О., Доманська М.Л.

Ухвалою від 26.06.2012 зобов'язано позивача надати суду у строк до 09.07.2012 докази на підтвердження згоди вигодонабувача про виплату страхового відшкодування страхувальнику, також зобов'язано відповідача надати апеляційному господарському суду у строк до 09.07.2012 оригінал для огляду в судовому засіданні та належним чином засвідчену копію Договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів від 23.09.2008, укладеного із ОСОБА_3, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено до 10.07.2012 відповідно до ст. 77 ГПК України.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду № 01-22/3/4 від 10.07.2012 змінено склад колегії суддів, доручено здійснити розгляд апеляційної скарги у наступному складі: головуючий суддя - Сотніков С.В., судді: Дзюбко П.О., Разіна Т.І.

Ухвалою від 10.07.2012 розгляд справи було відкладено у зв'язку з неявкою представника та невиконанням відповідачем вимог ухвали від 26.06.2012 та повторно зобов'язано відповідача надати суду для огляду в судовому засіданні та належним чином засвідчену копію Договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів від 23.09.2008, укладеного із ОСОБА_3

У судове засідання представник відповідача не з'явився, вимоги ухвал від 26.06.2012 та від 10.07.2012 не виконав, причини невиконання суду не повідомив.

Відповідно до п. 5 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

Враховуючи, що відповідач не виконав вимог апеляційного господарського суду, поважність причин не повідомив.

Таким чином, на думку колегії суддів, відповідач умисно ухиляється від виконання покладеного на нього судом обов'язку щодо подання витребуваних доказів та вважає за необхідне стягнути з нього в доход Державного бюджету України штраф в розмірі 1700,00 грн.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2009 р. на автодорозі Київ - Ковель сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Сузукі, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, що належить ОСОБА_5 та автомобіля Фольксваген, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Сузукі, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Відповідно до договору добровільного страхування № ИБ 2162496 від 22.05.2009 р. укладеного між Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Україна", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" та ОСОБА_5, застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією неземного транспортного засобу, а саме автомобіля марки Сузукі, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Відповідно до висновку спеціаліста № 462 від 16.09.2009 р., розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Сузукі, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті ДТП склав 143 713,20 грн.

На підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування від 02.09.2009 р., розрахунку страхового відшкодування б/н від 05.10.2009 р., сформованого страхового акту № 11178/09/05/11 від 06.11.2009 р., листа-розпорядження вигодонабувача АКІБ "УкрСиббанк" від 03.11.2009 р., Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" перерахувало на користь страхувальника суму страхового відшкодування у розмірі 65 343,49 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 19461 від 09.11.2009 р.

Згідно з ч.1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, у зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування".

Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 14.10.2009 р. у справі № 3-3344/2009р. ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 340,00 грн.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, винного у вчиненні ДТП, застрахована у Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/8445191.

Згідно ч. 9.2 ст. 9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та умов Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/8445191 обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25 500,00 грн. на одного потерпілого, а за мінусом франшизи 510,00 грн., становить 24 990,00 грн.

18.03.2010 р. позивач звернувся до відповідача, як страховика винної особи в ДТП, що сталась 01.09.2009 р. із вимогою за вих. № 1761/18ЦВ від 18.03.2010 р. про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в порядку регресу на суму 65 343,49 грн. Вказана заява була залишена відповідачем без відповіді.

Статтею 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Отже, вірним є висновок місцевого господарського суду про те, що позивач відповідно до вищенаведених положень законодавства має право зворотної вимоги до відповідача, як страховика ОСОБА_3, який винний у заподіянні шкоди застрахованому транспортному засобу.

Разом з тим, колегією суддів не беруться до уваги доводи скаржника про обов'язок відповідача відшкодувати майнову шкоду на підставі Договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів від 23.09.2008, укладеного ВАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" та ОСОБА_3, в межах ліміту зобов'язань (50000,00 грн.), оскільки як було зазначено вище, відповідачем не надано оригінал та належним чином засвідчену копію вказаного договору, а із залучених до матеріалів справи копій, не можна дійти однозначного та беззаперечного висновку щодо його умов, в т.ч. назви забезпеченого транспортного засобу, умов здійснення виплати страхового відшкодування, тощо.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При цьому, статтею 36 ГПК України визначено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог в розмірі 24 990,00 грн. на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/8445191.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Апелянтом не надано беззаперечних доказів на підтвердження тих доводів, на які він посилається в апеляційній скарзі.

Згідно ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2012 у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 83, 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" залишити без задоволення

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2012р. у справі № 5011-65/918-2012 залишити без змін.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код 00034186) в доход Державного бюджету України 1700 (одна тисяча сімсот) грн.

4. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду міста Києва.

5. Копію постанови надіслати сторонам та Державній податковій інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби.

6. Матеріали справи № 5011-65/918-2012 повернути Господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя Сотніков С.В.

Судді Разіна Т.І.

Дзюбко П.О.