Постанова № 25348673, 18.07.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

18.07.2012 р. справа №5009/1272/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Скакуна О.А.,суддівКолядко Т.М., Принцевської Н.М.за участю представників сторін: від позивача:Семеренко С.О. -за дов., від відповідача:ОСОБА_1. -за пасп.,розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Запоріжжяна рішення господарського судуЗапорізької області від18.04.2012 рокуу справі№5009/1272/12 (суддя Хуторной В.М.)за позовомКонцерну "Міські теплові мережі" м. Запоріжжядо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Запоріжжяпровиселення з орендованого приміщення (згідно остаточних вимог). Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.04.2012 року по справі №5009/1272/12 позов Концерну "Міські теплові мережі" м.Запоріжжя (далі - Концерн «МТМ») до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Запоріжжя (далі - ФОП ОСОБА_1.) задоволено.

Рішення суду мотивовано тим, що строк дії договору №1 оренди будівлі від 23.08.2006р. припинився у зв'язку із закінченням терміну його дії, тому вимоги про виселення підлягають задоволенню.

Відповідач з прийнятим рішенням суду першої інстанції не погодився і подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, як таке, що прийнято з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги те, що позивач не має повноважень щодо витребування майна з оренди, оскільки останні належать до функцій органів місцевого самоврядування.

Відповідач висловися в підтримку доводів, викладених в апеляційній скарзі, та послався на ст.764 ЦК України, а також зазначив про автоматичну пролонгацію договору №1 оренди будівлі від 23.08.2006р.

Позивач як у відзиві на апеляційну скаргу, так і під час судового засідання просив оскаржуване рішення залишити без змін як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу без задоволення як безпідставно заявлену.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 23.08.2006р. між Концерном "МТМ" (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_1. (Орендар) укладено договір №1 оренди будівлі (далі - договір), відповідно до п.1.1 якого Орендодавець, на підставі пунктів 1,2 рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради №153/4 від 19.04.2006 р. (а.с.25), передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлову окремо стоячу будівлю ЦТП, зазначену в плані літ.А, інвентарний № 38140, загальною площею 293,3 кв. м., матеріали стін цегла, що знаходяться за адресою; АДРЕСА_1, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 13932024, що належить до комунальної власності м. Запоріжжя і знаходиться у повному господарському віданні "Орендодавця" (п. 1.1 Договору оренди).

Будівля передається в оренду під виробництво будівельних матеріалів (п.1.2 Договору оренди).

Вартість нежитлового приміщення, згідно проведеної експертної оцінки станом на 30.04.2006р. складає 22873 грн. без ПДВ (п. 1.3 Договору оренди).

Рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 19.04.2006 року №153/4 є складовою частиною даного договору, і його умови є обов'язковими для сторін (п. 1.4 Договору оренди).

Відповідно до п. 2.1 Договору оренди, вступ Орендаря у користування будівлею настає одночасно з дати нотаріального посвідчення Договору та підписання Акту приймання -передавання зазначеної будівлі.

Згідно п.2.4 договору, після закінчення строку дії договору, якщо немає у встановленому порядку угоди сторін про його продовження на новий строк, або у випадку дострокового його розірвання орендар зобов'язаний у десятиденній строк здати орендодавцю будівлю за актом приймання-передання у належному стані, не гірше, ніж на час передачі в оренду.

Цей договір діє з дати нотаріального посвідчення у встановленому порядку протягом строку оренди, встановленому у рішенні виконавчого комітету Запорізької міської ради від 19.04.2006 р. №153/4, а саме до 23.08.2011 р. (п.11.1 договору).

Відповідно до п. 11.8 Договору оренди, дія договору оренди припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Зазначений договір нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу 23.08.2006 р. та зареєстровано в реєстрі №811. Також вказаний договір зареєстровано в Державному реєстрі правочинів, що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру правочинів №2805897 від 23.08.2006 р. (а.с.16).

Вищевказаний договір укладено з додатковими угодами (а.с.а.с.18-24).

Факт передання 23.08.2006 р. об'єкту в оренду підтверджується актом приймання -передачі (а.с.17).

До закінчення дії договору відповідачем на адресу позивача було направлено лист від 01.08.2011 р. з проханням продовжити дію Договору оренди на тих самих умовах та на той самий строк шляхом укладання додаткової угоди (а.с.26).

12.08.2011р. позивач листом №4258 повідомив відповідача про неможливість продовжити строк дії Договору оренди, у зв'язку з нагальною потребою його використання у власній господарській діяльності та просив об'єкт оренди підготувати до передачі в строк до 03.09.2011 р. (а.с.27).

В подальшому позивач неодноразово повідомляв відповідача про неможливість продовження дії договору оренди та необхідність повернення Орендарем об'єкту оренди ( листи №4865 від 13.09.2011 р., №5246 від 30.09.2011 р. №5609/20 від 14.10.2011 р. та №6898/20 від 13.12.2011 р.: а.с.а.с.28-31). В останнє, листом №1110/20 від 28.02.2012 р. позивач просив Орендаря повернути об'єкт оренди до 12.03.2012 р. (а.с.32).

У встановлений позивачем строк відповідач об'єкт оренди не повернув, що стало підставою для звернення з позовом до суду.

Отже, предметом даного спору є виселення відповідача з орендованого приміщення з підстав закінчення строку договору №1 оренди будівлі від 23.08.2006р. (згідно остаточних вимог: а.с.43).

Правовідносини, що стосуються оренди комунального майна, до якого відноситься об'єкт оренди за договором №1 оренди будівлі від 23.08.2006р., врегульовані Законом України „Про оренду державного та комунального майна", Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України.

Відповідно до пункту 6 статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Положенням ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України передбачено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Статтею 17 вказаного Закону унормовано, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди упродовж одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Дана норма кореспондує з приписами статті 764 Цивільного кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що 12.08.2011р. позивач в листі за №4258 (а.с.27 ) повідомив відповідача про неможливість продовження дії Договору оренди та необхідність повернення Орендарем об'єкту оренди, та в подальшому про це зазначав і в інших листах (а.с.а.с.28-32).

Направлення зазначеної кореспонденції підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема фіскальними чеками (а.с.87,92, 94).

За таких обставин, встановивши факт, що позивачем відповідно до умов договору оренди та вищенаведених вимог чинного законодавства було вчинено дії щодо своєчасного та належного повідомлення відповідача про припинення дії договору, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про факт припинення спірного договору у зв'язку з закінченням строку, на який його укладено.

Частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених в договорі оренди.

Пунктом 2.4 Договору оренди, сторони визначили, що після закінчення строку дії договору оренди, якщо немає у встановленому порядку угоди сторін про його продовження на новий строк, або у випадку дострокового його розірвання Орендар зобов'язаний у 10-ти денний термін здати Орендодавцю будівлю за актом приймання -передавання.

Будь -яких додаткових угод між сторонами в нотаріальній формі не укладалося.

Статтею 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно п. 5.12 Договору оренди, у разі припинення договору оренди, орендар зобов'язується повернути орендодавцеві орендоване приміщення в належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду з урахуванням фізичного зносу. Факт повернення орендованого нежитлового приміщення підтверджується актом прийому-передачі, підписаним Орендарем та Орендодавцем.

Відповідач свого обов'язку щодо повернення приміщення орендодавцеві не виконав.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог щодо виселення відповідача з орендованого приміщення, а тому правомірно задовольнив останні, з чим погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

Посилання скаржника щодо відсутності у позивача права на звернення до суду з даним позовом до уваги апеляційного суду не приймаються, оскільки орендодавцем, згідно преамбули договору №1 оренди будівлі від 23.08.2006р., визначено Концерн «Міські теплові мережі»та відповідно до п.п.2.4, 5.12 договору саме йому орендар повинен повернути майно з оренди.

Крім того, як вбачається з п.п.1.1, 11.1, 11.8 договору №1 оренди будівлі від 23.08.2006р. орендодавець (позивач у справі) діє на підставі пунктів 1,2 рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 19.04.2006 року №153/4. Після закінчення строку дії договору, якщо немає у встановленому порядку угоди сторін про його продовження на новий строк, або у випадку дострокового його розірвання орендар зобов'язаний у десятиденній строк здати орендодавцю будівлю за актом приймання-передання у належному стані, не гірше, ніж на час передачі в оренду. Дія договору оренди припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до п.1 рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 19.04.2006 року №153/4 позивачу необхідно було передати в оренду спірне приміщення відповідачу строком на 5 років.

Виходячи з вищенаведеного, судова колегія приходить до висновку, що позивач згідно вищевказаних документів мав право витребувати у відповідача повернути орендоване майно, оскільки це передбачено умовами договору.

Доводи відповідача щодо автоматичної пролонгації договору №1 оренди будівлі від 23.08.2006р. відповідно до ст.764 ЦК України також судовою колегією апеляційної інстанції не приймаються, оскільки спростовуються п.2.4 договору, яким передбачено можливість продовження дії договору на новий строк лише за наявності угоди сторін про це.

При перевірці оскарженого рішення апеляційним судом не було встановлено порушення або неправильного застосування судом першої інстанції норм як матеріального, так і процесуального права. Тому судова колегія приходить до висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 18.04.2012 року по справі №5009/1272/12 є законним, обґрунтованим, а тому скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Запорізької області від 18.04.2012 року по справі №5009/1272/12 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Запоріжжя - залишити без задоволення.

Головуючий О.А. Скакун

Судді: Т.М.Колядко

Н.М.Принцевська

Надруковано: 5 прим.

1. позивачу

2 відповідачу

3 у справу

4 ДАГС

5. ГСЗО