Рішення № 25348483, 17.07.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2012 р. Справа №5024/833/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Горголь О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, с. Любимівка Нововоронцовського району Херсонської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Югтранзитсервіс-Агропродукт",

м. Берислав Херсонської області

про стягнення 26495 грн. 18 коп.

за участі представників:

позивача - ОСОБА_2., представник, дов. № 2 від 01.06.2012р.

від відповідача - Змієвська В. О., юрисконсульт, дов. № б/н від 04.02.2012р.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 2293 грн. 81 коп. інфляційних втрат, 4512 грн. 55 коп. 3% річних та 19688 грн. 82 коп. пені за неналежне виконання грошових зобов'язань по оплаті наданих транспортних послуг.

Заявою від 09 липня 2012 року позивачем зменшено позовні вимоги. Відповідно до вказаної заяви позивач просить стягнути 2285 грн. 71 коп. інфляційних втрат, 4419 грн. 33 коп. 3% річних та 19413 грн. 16 коп. пені.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 5000 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Відповідач позовні вимоги визнає частково в сумі 1196 грн. 08 коп. інфляційних втрат, 4414 грн. 98 коп. 3% річних та 11738 грн. 17 коп. пені, посилаючись на те, що при здійснені розрахунків позивачем не вірно застосовано періоди прострочення оплати транспортних послуг. Заперечує проти стягнення з нього витрат на послуги адвоката, зазначаючи, що позивачем не надано даків понесення таких витрат.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

На підставі укладеного сторонами договору про надання транспортних послуг №54-11 від 11.04.2011 року з додатковими угодами №1 від 25.06.2011 р., №2 від 23.08.2011 р., №3 від 26.09.2011 р., №4 від 04.10.2011 р. (далі - договір) позивач надавав транспортні послуги відповідачу у період з 15 липня 2011 року по 18 жовтня 2011 року , що підтверджується актами про надані послуги від 15.07.2011 р., від 22.07.2011 р., від 01.09.2011 р. та від 18.10.2011 р. (а.с.) та не заперечується сторонами.

Так, відповідно до актів наданих послуг від 15.07.2011 року позивачем надані відповідачу транспортні послуги загальною вартістю 54913,90 грн., відповідно до актів від 22.07.2011 р. - вартістю 55302,15 грн., відповідно до актів від 01.09.2011 р. - вартістю 80960,80 грн., відповідно до актів від 18.10.2011 р. - вартістю 187405,30 грн.

Відповідно до вимог п. 4.3. договору оплата проводиться за фактично виконаний об'єм роботи згідно акту про надані послуги впродовж 3 банківських днів з дня підписання акту.

Таким чином, послуги надані за актами від 15.07.2011 р. мали бути оплачені до 20.07.2012 р., за актами від 22.07.2011 р. - до 28.07.2011 р., за актами від 01.09.2011 р. - до 07.09.2011 р., за актами від 18.10.2011 р. - до 21.10.2011 р.

Відповідач в рахунок оплати наданих позивачем послуг передав дизельне паливо 26 липня 2011 року на суму 22231,44 грн., 31 серпня 2011 року на суму 19669,19 грн., 27 вересня 2011 року на суму 16163,40 грн., 30 вересня 2011 року на суму 7015,20 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними №ЮАЮТ0000173, №ЮАЮТ0000393, №ЮАЮТ0000473, №ЮАЮТ0000517 (а.с. 34-37).

Крім того, відповідачем були здійснені оплати вартості наданих послуг: 30.08.2011 р. у сумі 28086,81 грн., 05.09.2011 р. у сумі 21282,31 грн., 07.10.2011 р. у сумі 6420,94 грн., 19.10.2011 р. у сумі 12525,36 грн., 04.11.2011 р. у сумі 14000 грн., 07.02.2012 р. у сумі 10000 грн., 07.05.2012 р. у сумі 206433,75 грн., про що свідчать банківські виписки з рахунку позивача (а.с. 21-24).

З викладеного слідує, що відповідачем надані позивачем послуги оплачувались несвоєчасно. Факт несвоєчасної оплати послуг визнається і відповідачем.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 5.4. договору сторона, що прострочила виконання зобов'язання за цим договором, сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день такого прострочення від вартості невиконаного зобов'язання.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі -Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вищезгаданого Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічна норма міститься в п. 2 ст. 343 ГК України.

Розрахунок пені, втрат від інфляції та 3% річних, що доданий до заяви про зменшення позовних вимог від 09.07.2012 року, виконано вірно, судом перевірений.

Враховуючи викладене позовні вимоги підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача має бути стягнуто 2285 грн. 71 коп. інфляційних втрат, 4419 грн. 33 коп. 3% річних та 19413 грн. 16 коп. пені.

Заперечення відповідача проти позову не приймаються з огляду на вищевикладене.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Щодо витрат на послуги адвоката, які позивач також просить стягнути з відповідача в розмірі 5000 грн., суд зазначає, що відшкодування цих витрат здійснюється за наявності документального підтвердження витрат, як от угоди про надання послуг щодо ведення справи у судді та/або належно оформленої довіреності і платіжного доручення або іншого документу, який підтверджує сплату цих послуг (п. 10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 " Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України" (в редакції роз'яснення президії ВГСУ від 31.05.2002р. № 04-5/609).

З наданої до матеріалів справи довіреності від 11.07.2012 року представників позивача ОСОБА_1. та ОСОБА_2. не вбачається, що вказані особи є адвокатами. Не надано позивачем і доказів сплати 5000 грн. за послуги адвоката. Отже, вказані сума до стягнення з відповідача не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Югтранзитсервіс-Агропродукт" (ід. код 33731096, вул. Шевченка, буд. 20, м. Берислав Херсонської області, р/р 26005011050301 в ПАТ "Альфа-Банк" м. Київ, МФО 300346) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (вул. АДРЕСА_1 ід. код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в АТ "РБ Аваль", м. Київ, МФО 380805) - 2285 грн. 71 коп. інфляційних втрат, 4419 грн. 33 коп. 3% річних, 19413 грн. 16 коп. пені. та 1609 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20.07.2012 р.

Суддя Л.І. Александрова