Постанова № 25345593, 24.07.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2012 р. Справа № 2а/0470/4931/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Наталії Василієвни при секретаріЛуговій В.О. за участю: представника позивача Гармаша Я.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська фірма «Агростар» до Відділу Держкомзему у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська фірма «Агростар» звернулось до суду з адміністративним позовом до Відділу Держкомзему у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області, в якому просить визнати протиправною бездіяльність Відділу Держкомзему у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області у нездійсненні державної реєстрації 338 (триста тридцяти восьми) договорів оренди земельної ділянки за актом приймання-передачі від 28.03.2012 року №1 та зобов'язати Відділ Держкомзему у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області здійснити державну реєстрацію 338 (триста тридцяти восьми) договорів оренди земельної ділянки Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська фірма «Агростар» за актом приймання-передачі від 28.03.2012 року №1.

В обґрунтуванні позову зазначено, що 28.03.2011 року позивач звернувся до відповідача із заявою про реєстрацію 338 договорів оренди земельних ділянок, укладених між власниками земельних ділянок та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська фірма «Агростар», проте відповідач державну реєстрацію вищевказаних договорів оренди земельних ділянок не здійснив, відмову у такій реєстрації позивачу не надав.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав викладенних в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином, відповідно до вимог ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується матеріалами справи. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. Згідно частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Між позивачем та 338 громадянами України укладені договори оренди земельних ділянок. Позивач 29 березня 2012 року звернувся до відповідача із заявою про реєстрацію таких 338 договорів оренди земельних ділянок (оригінал заяви було оглянуто в судовому засіданні).

Згідно зі статтею 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Спеціальним законом, що регулює у сфері оренди землі є Закон України «Про оренду землі» від 06.10.1998 №161-XIV.

Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до приписів ст. 20 Закону України «Про оренду землі», укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1021 від 09.09.2009 року «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (набрала чинності 01.01.2011 року) передбачено, що повноваження з державної реєстрації договору оренди землі передаються місцевим відділенням Держкомзему, яким є Відділ Держкомзему у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області.

Згідно вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України № 1021 від 09.09.2009 року державна реєстрація документа про зміни, внесені до договору оренди земельної ділянки, договору суборенди земельної ділянки (її частини) та відомостей про дострокове припинення їх дії здійснюється після державної реєстрації договору, до якого вносяться зміни або який достроково припиняється. Державна реєстрація здійснюється шляхом внесення відповідних відомостей до Книги записів.

П. 16.2 постанови Кабінету Міністрів України № 1021 від 09.09.2009 року встановлено, що для державної реєстрації договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності, договору суборенди земельної ділянки (її частини) власник чи набувач права або уповноважена ними особа подають до відповідного територіального органу Держземагентства заяву і такі документи:1) копія документа, що посвідчує особу набувача права на земельну ділянку або її власника, а у разі подання заяви уповноваженою ними особою - також копія документа, що підтверджує його повноваження діяти від імені таких осіб; 2) документація із землеустрою, яка включає план земельної ділянки і містить відомості про координати поворотних точок меж частини земельної ділянки та обмінний файл - у разі державної реєстрації договору суборенди частини земельної ділянки; 3) договір оренди земельної ділянки із земель приватної власності, договір суборенди земельної ділянки (її частини) (кількість примірників договору повинна бути на один примірник більша, ніж кількість сторін договору); 4) копія реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів - для фізичної особи, крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття номера та повідомили про це відповідному органу державної податкової служби, ідентифікаційного коду згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податкового номера - для юридичної особи; 5) документи про внесення плати за надання послуг із: здійснення державної реєстрації договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності, договору суборенди частини земельної ділянки; перевірки обмінного файла - у разі державної реєстрації договору суборенди частини земельної ділянки. Під час подання заяви фізична особа пред'являє паспорт або інший документ, що посвідчує особу, а у разі подання заяви уповноваженою особою - також документ, що підтверджує її повноваження діяти від імені такої особи. Документ, що підтверджує повноваження діяти від імені іноземної особи повинен бути легалізований в установленому законодавством порядку. Забороняється вимагати подання документів та відомостей, не передбачених цим пунктом.

Судом встановлено, що позивач додав до заяви про реєстрацію 338 договорів оренди земельних ділянок всі необхідні документи передбачені п.16.2 постанови Кабінету Міністрів України № 1021 від 09.09.2009 року, що також підтверджується актом приймання-передачі №1 від 28.03.2012 року, оригінал якого оглянуто в судовому засіданні.

У відповідності до п. 16.4 постанови Кабінету Міністрів України № 1021 від 09.09.2009 року державна реєстрація договору оренди земельної ділянки, договору суборенди земельної ділянки (її частини) здійснюється протягом 14 календарних днів з дня подання документів.

Територіальний орган Держземагентства відмовляє у державній реєстрації договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності, договору суборенди земельної ділянки (її частини), якщо: 1) документи подані не в повному обсязі; 2) подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Порядком. У разі відмови у державній реєстрації за результатами перевірки поданих документів територіальний орган Держземагентства протягом трьох робочих днів готує висновок про відмову в такій реєстрації та повертає подані документи сторонам або уповноваженим ними особам для доопрацювання за актом приймання-передачі.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений законодавством строк, тобто протягом 14 календарних днів, не здійснив державну реєстрацію 338 договорів оренди земельних ділянок, укладених позивачем з громадянами України, а також не прийняв рішення про відмову у здійсненні такої реєстрації, що є порушенням норм постанови Кабінету Міністрів України № 1021 від 09.09.2009 року та протиправною бездіяльністю відповідача.

Щодо зобов'язання відповідача вчинити певні дії, суд зазначає наступне.

У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Суд зазначає, що спосіб захисту порушеного права позивача шляхом зобов'язання провести державну реєстрацію договорів оренди земельної ділянки відповідає ч. 4 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України та повноваженням адміністративного суду при вирішенні справи вказаним у п.2 ч.2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України. Аналогічну позицію займає Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 31.03.2011 року по справі № К-49417/09 (номер у ЄРСР 14630942).

Частина 2 ст. 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав, правомірність своїх дій або бездіяльності суду не довів.

Суд, згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахування викладеного вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, що є підставою для задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. У зв'язку з цим суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та більш конкретніше сформулювати резолютивну частину постанови з метою повного захисту прав та інтересів позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Виходячи з цього, суд також вважає за необхідне присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська фірма «Агростар» (код ЄДРПОУ 33983588) судові витрати у розмірі 65 (шістдесят п'ять) гривень 00 копійок.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська фірма «Агростар» до Відділу Держкомзему у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Відділу Держкомзему у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області щодо нездійснення державної реєстрації 338 (триста тридцяти восьми) договорів оренди земельної ділянки за актом приймання-передачі від 28.03.2012 р. №1 та ненаданні висновку про відмову в такій реєстрації.

Зобов'язати Відділ Держкомзему у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області здійснити реєстрацію 338 (триста тридцяти восьми) договорів оренди земельної ділянки товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська фірма «Агростар» за актом приймання-передачі від 28.03.2012 р. №1

Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська фірма «Агростар» (код ЄДРПОУ 33983588) судові витрати у розмірі 65 (шістдесят п'ять) гривень 00 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 24.07.2012р.

Суддя Н.В. Боженко