Постанова № 25345586, 23.07.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2012 р. Справа № 2а/0470/5683/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Власенка Д.О. при секретаріПащенко В.І. за участю: представника позивача Костєва К.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до Державної податкової інспекції в Бородянському районі про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «ПриватБанк» 23 травня 2012 року звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Бородянському районі та просило визнати протиправною та скасувати податкову вимогу № 113 від 02 квітня 2012 року. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржувана податкова вимога №113 від 02 квітня 2012 року була надіслана без попереднього надсилання податкового повідомлення-рішення. Державна податкова інспекція у Бородянському районі вважає, що податкові зобов'язання по платі за землю були узгоджені ПАТ КБ «ПриватБанк» 01 лютого 2012 року - від дня подання податкової декларації з плати за землю. Однак після відправки декларації банком було встановлено помилку у розрахунку, а саме у відправленому звіті річне податкове зобов'язання становить 2972793,00 грн., але фактично повинно бути 29727,93 грн. Аналогічну меншу суму було задекларовано і сплачено протягом 2011 року. Тому 13 лютого 2012 року банком було подано нову звітну декларацію з плати за землю, про що зазначено в коді типу декларації 02 «Нова звітна». За таких умов узгодженою слід вважати суму податкового зобов'язання 29727,93 грн., а сума щомісячного податку, що підлягає сплаті протягом 2012 року, становить 2477,33грн. (крім грудня 2012 року - 2447,30 грн.).

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, на їх задоволенні наполягав, посилаючись на обставини, які викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням, яке наявне в матеріалах справи.

У своїх запереченнях представник Державної податкової інспекції в Бородянському районі посилається на те, що 01 лютого 2012 року ПАТ КБ «ПриватБанк» подано до ДПІ у Бородянському районі звітну податкову декларацію з плати за землю (вх. № 9002989319), в якій позивачем самостійно визначено суму зобов'язання з орендної плати на 2012 рік за користування земельною ділянкою площею 828,0000 га. Згідно зазначеної декларації річний розмір орендної плати склав 2972793,00 грн., розмір щомісячного платежу складає 247732,75 грн. та 29 лютого 2012 року, згідно меморіального ордеру №С0229UOIQS, сплачено орендну плату за січень місяць 2012 року в розмірі 2477,33 грн.

13 лютого 2012 року ПАТ КБ «ПриватБанк» подано до ДПІ у Бородянському районі уточнюючу декларацію (вх.9002989387) із зазначенням періоду, за який подавалась декларація «за січень 2012 року». що підтверджується квитанцією №2, чим порушено вимоги ст.288-7 Податкового Кодексу України. Працівником ДПІ у Бородянському районі уточнюючу декларацію (вх.9002989387) не визнано як податкова звітність та присвоєно статус «до відома». 12 березня 2012 року позивачем з порушенням законодавчо встановлених строків (ст.286-2 ПКУ) подано уточнюючу декларацію №9010890471 від 12 березня 2012 року.

Таким чином, зазначає відповідач, 01 березня 2012 року позивачу по декларації №9002989387 від 01 лютого 2012 року нараховано 247732,75грн. 12 березня 2012 року на підставі декларації №9010890471 від 12 березня 2012 року зменшено суму податкового зобов'язання на 245255,42 грн. та в цей день в обліковій картці платника нараховано пеню на суму боргу в розмірі 623,19 грн. При сплаті позивачем орендної плати за січень 2012 року в розмірі 2477,33 грн. податковим органом в порядку ст.87-9 ПКУ здійснено розподіл вказаної суми, з якої 623,19 грн. направлено на погашення пені, в результаті чого у позивача утворися податковий борг по сплаті орендної плати за землю в розмірі 623,19грн., про що виставлено податкову вимогу №113 від 02.04.2012.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) 19 березня 1992 року зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради у якості юридичної особи, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 № 054809 /а.с. 34-35/.

ПАТ КБ «ПриватБанк» 01 лютого 2012 року, що не спростовується жодною із сторін, подало до Державної податкової інспекції в Бородянському районі звітну податкову декларацію з плати за землю за 2012 рік, у якій визначило річне податкове зобов'язання у сумі 2972793,00 грн., а сума щомісячного податку, що підлягає сплаті протягом 2012 року становить 247732,75 грн. /а.с. 12-16/.

Виявивши неточності у сумі податкових зобов'язань ПАТ КБ «ПриватБанк» 13 лютого 2012 року було подано нову звітну декларацію з плати за землю, про що зазначено в коді типу декларації 02 «Нова звітна» та визначило суму податкового зобов'язання у розмірі 29727,93 грн., а суму щомісячного податку, що підлягає сплаті протягом 2012 року - 2477,33грн. (крім грудня 2012 року - 2447,30 грн.) /а.с. 19-23/.

Судом встановлено, що дійсно в уточнюючій декларацій з плати за землю, яка було подана 13 лютого 2012 року визначено період, за який подавалась декларація «за січень 2012 року».

В судовому засіданні представник позивача не заперечував факт того, що представник Державної податкової інспекції в Бородянському районі повідомив ПАТ КБ «ПриватБанк» про факт порушення вимог ст.288-7 Податкового Кодексу України та присвоєння уточнюючій декларації статусу «до відома».

Після отримання вищевказаної інформації ПАТ КБ «ПриватБанк» 12 березня 2012 року подало до Державної податкової інспекції в Бородянському районі нову уточнюючу декларацію з плати за землю, визначило суму податкового зобов'язання у розмірі 29727,93 грн., а суму щомісячного податку, що підлягає сплаті протягом 2012 року - 2477,33грн. (крім грудня 2012 року - 2447,30 грн.) та вказало період, за який подавалась декларація «за 2012 рік» /а.с. 27-31/.

ПАТ КБ «ПриватБанк» 29 лютого 2012 року сплатило суму податкового зобов'язання за січень 2012 року у сумі 2477,33 грн., що підтверджується меморіальним ордером № С0229UOIQS /а.с. 26/.

Державна податкова інспекція в Бородянському районі 02 квітня 2012 року винесла відносно ПАТ КБ «ПриватБанк» податкову вимогу № 113 на суму 623,19 грн. (код бюджетної класифікації 13050212) /а.с. 9/.

Так, з 01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до вимог ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання. Згідно приписів ст.49 Податкового кодексу, податкова декларація подається за звітний період в установлені Податковим кодексом строки до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3 ст. 287 Податкового кодексу визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України визначено, що у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Якщо після подачі декларації за звітний період платник податку подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного терміну строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи до такого платника не застосовуються.

Відповідно до п. 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

А у статті 285 Податкового кодексу України встановлено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України визначено, що у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Проаналізувавши дану норму закону та обставини справи суд приходить до висновку, що дійсно податківцями не було письмово повідомлено позивача про факт неприйняття уточнюючої декларації, проте, з огляду на короткі строки, які залишались для подачі ще однієї уточнюючої декларації суд вважає, що повідомлення ПАТ КБ «ПриватБанк» про неприйняття уточнюючої декларації за допомогою телефонограми є доцільним та таким, що має місце бути, оскільки даний факт не заперечувався сторонами та дія податківців була спрямована на вчасне усунення позивачем порушень законодавства та уникнення штрафних санкцій щодо цього.

Пунктом 129.1 статті 129 Податкового кодексу України визначено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 59.4 та п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи спірні правовідносини суд приходить до висновку, що позивач дійсно подав до Державної податкової інспекції в Бородянському районі уточнюючу податкову декларацію з податку на землю, у якій виправив механічно допущені помилки при обрахуванні податкового зобов'язання на 2012 рік, проте, дана уточнююча декларація не відповідала вимогам п. 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України, оскільки у ній було невірно визначено звітний податковий період, у зв'язку з чим податківці прийняли її до відома, про що повідомили ПАТ КБ «ПриватБанк» за допомогою телефонограми (даний факт підтверджений представником позивача у судовому засіданні). Нову уточнюючу декларацію ПАТ КБ «ПриватБанк» подало 12 березня 2012 року, тобто вже після встановленого для цього законодавством строку, у зв'язку з чим на позивача були покладені зобов'язання по сплаті самостійного визначеної суми податку. В свою чергу позивач перерахував до бюджету суму, яка не була фактично задекларованою, у зв'язку з чим, податківцями було винесено податкову вимогу, чим дотримано норми податкового законодавства. За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати відносяться за рахунок позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 86, 94, 159-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до Державної податкової інспекції в Бородянському районі про визнання протиправною та скасування податкової вимоги - відмовити у повному обсязі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд та набирає законної сили у порядок і строки, передбачені ст.ст. 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 17.07.2012 року.

Суддя Д.О. Власенко