Рішення № 25338374, 16.07.2012, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 2025/2771/2012

Номер провадження 2/2025/855/2012

Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.07.2012 року місто Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі головуючого судовим засіданням: судді Жмуд Н.М., за участю секретаря судових засідань Торенко Ю.П., розглягнувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерної Компанії "Харківобленерго" в особі Куліша Володимира Івановича "про захист права власності",-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом посилаючись на те, що він зареєстрований та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1. У зв»язку із приватизацією житлового фонду власниками будинку АДРЕСА_1 і квартир, які знаходяться в цьому будинку -є мешканців цього будинку. Співвласником якого є Лозівська міська рада. З часу набуття чинності ЦК України від 16 січня 2003 року чітко визначено поняття квартири, як об»єкта права власності та захисту права власності. Так ст.328 ЦК України визначено, що квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного проживання в ньому. Власником квартири у дво-або багатоповерховому будинку належить право спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами квартири або в середині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у середині будинку. Це значить,що розподільчий щит електричної енергії як об»єкт електричного обладнання, який знаходиться за межами квартири у під»їзді багатоквартирного будинку НОМЕР_1 належить власникам квартир. Відповідач постійно, а саме з травня місяця 2010 року, намагається порушити право власності власників квартир. Ці порушення полягають у тому, що відповідач намагається відімкнути подачу електричної енергії шляхом псування електричного обладнання, яке знаходиться у розподільчому щитку, які є спільною сумісною власністю власників квартир. Ці порушення мають регулярний характер і виражаються у письмових попередження про відключення електроенергії а також реальними діями, які мали місце 17 травня 2010 року, коли для захисту своїх прав власності, власники квартир повинні були викликати наряд міліції, який вжив заходів для заборони порушення права власності. Причиною звернення до суду з даним позовом послужило повідомлення відповідача про відключення електричної енергії від 11 квітня 2012 року, яке він намагається здійснити після 11 травня 2012 року. Відповідно до ч.2 ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинити нею дій, які можуть порушити його право. Враховуючи вищенаведене, він позивач, як власник має всі підстави передбачати можливість порушення його права власності відповідачем. На підстав виплавленого позивач прохає суд звільнити його від сплати судового збору у зв»язку з його матеріальним станом та судовим рішенням заборонити відповідачу порушувати право власності, а саме відключати електроенергію у розподільчому щиту та іншому електричному обладнанні за межами квартири.

У судові засідання 04 липня 2012 року, 16 липня 2012 року, позивач не з»являвся, однак, через канцелярію Лозівського міськрайонного суду Харківської області подавав 26.06. 2012 року та 10.07.2012 року заяви про перенесення розгляду цивільної справи з призначення її до розгляду не раніше ніж 04 вересня 2012 року у зв»язку з його сімейними обставинами. З урахуванням поданих позивачем заяв, на підставі матеріалів цивільної справи, враховуючи думку представника відповідача, суд не знайшов підстав для задоволення вказаних заяв позивача, і продовжив розгляд справи по суті, оскільки відсутні з його боку будь-які обґрунтування по заявленим вимогам. Суд, приймаючи дане, виходив із положень ст. 157 ЦПК України, якою визначено, що суд розглядає цивільні справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках за клопотанням сторони з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може продовжити розгляд справи, але не більше ніж на 15 днів. Врахував суд також вимоги ч.3 ст.159 ЦПК України, в якій вказано, що у судовому засіданні можуть бути оголошені перерви, тривалість яких визначається відповідно д обставин розгляду справи, що їх викликали. Враховуючи те, що позивач, у останні судові засідання не з»являвся, однак, у судовому засіданні 07.06 2012 року, пояснив, що він повністю підтримує свій позов і наполягає на його задоволенні. При цьому позивач вказав, що підставою для подання ним даного позову до суду стали неправомірні дії з боку відповідача, який, постійно намагається відімкнути його квартиру від електричної енергії, оскільки є два рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області, за якими, з його дружини, ОСОБА_5, стягнуто заборгованість за електричну енергію. Позивач вказав, що між ним, його дружиною ОСОБА_5 та відповідачем, постійно розглядаються цивільні та адміністративні справи з приводу сплати за електричну енергію, адже, відповідач сам відмінив пільги, які було встановлено на батька ОСОБА_5 і нараховує вартість за використану електричну енергію по повній ціні-тарифу, тоді як це знаття є незаконним, і тарифи мають бути переглянуті, про що його дружина ОСОБА_5, писала неодноразово на ім.»я керівника відповідача. Позивач також зазначив, що вказані рішення суду його дружиною оскаржено до вищестоящих інстанцій, бо вважає, що вони є незаконними, і будуть скасовані. Тому, до прийняття остаточного рішення суду, їх квартира не може бути відімкнена від електричної енергії, бо це є порушенням права власності. Про те, що відповідач має намір відімкнути їх квартиру від системи електропостачання, свідчать попередження, які останній направляє на їх адресу на їм»я його дружини -ОСОБА_5 Позивач також зазначив, що оскільки він зареєстрований у вказаній квартирі, то вважає, що він є власником квартири, хоча договір про користування електричною енергію, відповідач укладав з його дружиною ОСОБА_5, про те, це на думку позивача, не впливає на його право що до подання даного позову до суду. Оскільки розподільчий електричний щиток, який обслуговує три квартири, у тому числі і їх з дружиною, це є власністю мешканців квартири, а відповідач не має нього ні якого права, і перед тим, я відімкнути його квартиру від системи електропостачання, відповідач повинен отримати його дозвіл, чого останній не робить, чим порушує закон. Тому на думку позивача, рішення суду про заборону відповідачу вчиняти такі дії, це буде єдиною гарантією, що останній не буде порушувати його права власності.

Інтереси відповідача, за довіреністю представляв Бобрицький С.П., який зазначив, що позовні вимоги позивача відповідач не визнає та прохає в їх задоволенні відмовити. З приводу позовних вимог, представник відповідача подав до суду свої письмові заперечення в яких вказав, що обставини викладені в даній позовній заяві не відповідають дійсності, а також недоведені докази про те, що об'єкт нерухомості (квартира) належить позивачу на правах власності, а також недоведені докази, які б вказували на вину енергопостачальника в порушенні його права власності за наступними обставинами. Адже, не можна погодитись з тим, що позивач є власником квартири та електричного щитка з електропроводкою в ньому, не надавши ніяких документів, які підтверджують його слова. Такі ствердження ОСОБА_2, є припущеннями не підкріпленими документально. Так, згідно з ч 1 ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, що згідно ст. 317 цього Кодексу. Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом. що згідно зі ст. 182 ЦК України. У відповідності зі статтями 4, 5, 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», фізична особа повинна мати свідоцтво про право власності на нерухоме майно (квартиру), що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно. Отже, позивач, разом з позовною заявою повинен був надати документ про право власності на об'єкт нерухомого майна, а не довідку про реєстрацію за місцем постійного проживання у відповідності зі ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». АК «Харківобленерго»не відомо про те, що позивач є власником житла за вказаною ним адресою. Між ОСОБА_2 і енергопостачальником ніколи не було договірних стосунків, як з власником об'єкту. 23. 11. 2000 р. між енергопостачальником АК «Харківобленерго»і споживачем ОСОБА_5 було укладено договір № 5160099 про користування електричною енергією, що у відповідності з пунктом 3 Правил користування електричною енергією для населення, які затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року. Взаємовідносини між споживачем електричної енергії і енергопостачальником регулюються Законом України «Про електроенергетику»від 16. 10. 1997 р. № 575, Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31. 07. 1996 р. № 28, а також вищевказаними ПКЕЕН та Договором про користування електричною енергією між споживачем ОСОБА_5 і енергопостачальником АК «Харківобленрго». Вказані нормативні акти, в яких визначені права, обов'язки та відповідальність сторін, обов'язкові, як для енергопостачальника, так і для споживача електроенергії. Відповідно до положень пункту 1.2 ПКЕЕ: основний споживач - споживач електричної енергії або власник електричних мереж, який передає частину електроенергії своїми технологічними електричними мережами субспоживачам; субспоживач - споживач, електроустановки якого приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача. Державні комунальні підприємства по обслуговуванню та ремонту житла зобов'язані здійснювати обслуговування та ремонт приватизованого житла, надавати мешканцям комунальні та інші послуги за державними розцінками і тарифами. Контроль за додержанням розцінок і тарифів здійснюють фінансові органи (частина 4 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»). Згідно з вищенаведеними визначеннями власник внутрішньобудинкових електричних мереж (балансоутримувач) є основним споживачем електричної енергії, а мешканці багатоквартирних житлових будинків (орендарі або власники окремих приміщень (квартир) будинку), електроустановки яких приєднані до внутрішньобудинкових електричних мереж, є субспоживачами електричної енергії. Згідно п. 2.4. ПКЕЕ, межа експлуатаційної відповідальності між споживачем - фізичною особою, об'єднанням співвласників (власником) багатоквартирних будинків та/або власником електричних мереж за технічний стан і обслуговування суміжних електроустановок установлюється: 1) для квартир багатоповерхових будинків на відхідних клемах розрахункових засобів обліку поверхових або квартирних електрощитків. Згідно п. 2.5. ПКЕЕ, може бути встановлена інша обґрунтована межа експлуатаційної відповідальності, яка обумовлена особливостями експлуатації електроустановок або пристроїв релейного захисту та автоматики (РЗА) і зв'язку. Отже, на думку представника відповідача, з вищевказаного стає зрозумілим те, що мережі, в яких працюють робітники Лозівського РВЕ по відключенню квартири за вищевказаною адресою не є власністю споживачів або не належить їм за ознаками балансової належності та експлуатаційної відповідальності, згідно з вимогами діючого законодавства. Згідно п. 48 ПКЕЕН, споживач несе відповідальність за: ...прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію; порушення правил користування електричною енергією; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку... Згідно з п. 27 ПКЕЕН, у разі не сплати за спожиту електричну енергію протягом 10 днів після терміну зазначеного в договорі чи платіжному документі, на 20-й день споживачу надсилається попередження про відключення. У разі несплати за спожиту електричну енергію на 30-й день після отримання споживачем попередження енергопостачальник має право відключити споживача від електричної мережі. Вперше споживача ОСОБА_5, було відключено 12. 05. 2010 року робітниками Лозівського РВЕ АК «Харківобленерго»за нарядом № 1147 на відключення абонентів, які мають заборгованість в зв'язку із існуючою заборгованістю за спожиту електричну енергію за адресою: АДРЕСА_1, яка складала 1523,45 грн. на дату виписування повідомлення про відключення, що вказана в наряді № 1147. Після цього подружжя ОСОБА_5 самовільно підключилися до електричної мережі. 17. 05. 2010 р. робітники Лозівського РВЕ за нарядом № 1156, при перевірці відключеного стану, виявили самовільне підключення вищевказаної квартири, але не змогли відключити їх повторно, оскільки (в тексті -подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_2, який є позивачем за даною цивільною справою, застосували фізичну протидію. В зв'язку з тим, що споживачі виконали самовільне підключення до електричної мережі, АК «Харківобленерго»було виконано повторне відключення 21. 06. 2010 р. Згідно з п. 35 ПКЕЕН, енергопостачальник має право відключити споживача у разі самовільного підключення до електричної мережі та порушення термінів сплати за спожиту електричну енергію у порядку, визначеному пунктом 27 цих Правил, або порушення умов договору про реструктуризацію заборгованості. 21. 06. 2010 року за нарядом № 1202 на відключення абонентів, які мають заборгованість, робітники Лозівського РВЕ АК «Харківобленерго»перевіряють відключений стан електроустановки вищевказаної квартири та виявляють, що квартира подружжя ОСОБА_2 є самовільно підключеною та знов відключають її. 24. 06. 2010 року, рейдовою бригадою Лозівського РВЕ разом з робітником міліції встановлено, що квартира подружжя ОСОБА_2 знов самовільно підключена до мережі споживання електричної енергії. В цей же день споживач ОСОБА_5 надає Лозівському РВЕ власну заяву, в якій вона просить не відключати її квартиру від електропостачання до закінчення вирішення питання в суді щодо заборгованості за спожиту електроенергію. На цю заяву Лозівське РВЕ повідомило споживача про те, що згідно пункту 36 ПКЕЕН, відновлення електропостачання споживача здійснюється протягом 3 днів у містах та 7 днів у сільській місцевості після усунення порушень і оплати споживачем заборгованості, витрат на повторне підключення та збитків, завданих енергопостачальнику. Інакше згідно п. 37 цих Правил, енергопостачальник має право тимчасово припиняти постачання електричної енергії або відключати споживача від мережі без його згоди у випадках, передбачених пунктом 35 цих Правил, тобто у випадку самовільного підключення до електричної мережі. Заочне рішення суду № 2-9/2010 від 21. 01. 2010 р. про стягнення заборгованості в сумі 1467 грн. 45 коп. за спожиту електроенергію та судових витрат в загальній сумі 278 грн. 94 коп. з ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на користь АК «Харківобленерго»було відмінено, але справа за цим позовом розглянута іншим складом суду суддею Лозівського міськрайонного суду Харабадзе К. Ш., яке потім було частково змінено рішенням від 20. 01. 2011 року Судової колегії судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області. Цим рішенням визнано заборгованість за спожиту електроенергію ОСОБА_5 перед АК «Харківобленерго»в сумі 1066 грн. 39 коп. Лозівське РВЕ ще надсилало подружжю ОСОБА_5 попередження вих. № 26-е/56 -2441 від 06. 07. 2011 р. про заборгованість, на що вони повідомили про те, що рішення суду нібито оскаржується в касаційній інстанції та в підтвердження цього, надали копію супроводжувального листа Верховного Суду України від 05. 07. 2011 р. за № 6-546 з 11. Листом -відповіддю № 26-е/56 -2713 від 10. 08. 2011 року Лозівське РВЕ погоджується деякий час не відключати подружжя ОСОБА_5 та знов зазначає про те, що в подальшому без попереджень буде припиняти постачання електричної енергії до вказаного об'єкту згідно з пунктом 35 ПКЕЕН. Рішенням від 19. 04. 2012 року у цивільній справі № 2025/1272/2012 Лозівського міськрайонного суду Харківської області на користь АК «Харківобленерго»вирішено стягнути з ОСОБА_5 ще заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 450 грн. 96 коп. Дане рішення суду, судовою колегією з цивільних справ Апеляційного суду Харківської області -залишено в силі. Отже відносно споживача існує два рішення про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію, але він не бажає їх виконувати добровільно. Лозівське РВЕ вкотре попереджає, надсилаючи заздалегідь споживачу попередження про відключення. Та згідно з нарядом № 2128 від 28. 05. 2012 року на відключення абонентів, які мають заборгованість, робітники Лозівського РВЕ АК «Харківобленерго»не можуть відключити електроустановку вищевказаної квартири, бо їм протидіє ОСОБА_2 Він їх не допускає до електрощитка. Згідно з нарядом № 2141 від 01. 06. 2012 року на відключення абонентів, які мають заборгованість, робітники Лозівського РВЕ АК «Харківобленерго»нарешті відключили зазначену квартиру від мережі електрозабезпечення. Цим безпідставним позовом, ОСОБА_2 затягує процес можливо для того, щоб як найбільше часу користуватися електроенергією, бо мешканці вказаного об'єкту відключені від системи газопостачання. Якщо у подружжя ОСОБА_2 не буде електроенергії, то вони не зможуть приготувати собі їжу, попрати свою білизну й одяг, а також ні на чому буде підігріти воду, бо газова труба до цього об'єкту відрізана й заглушена. До системи газопостачання подружжя ОСОБА_2 самовільно не підключитися, а тому вони намагаються попри все продовжити можливість користування електричної енергії, і для цього подружжя ОСОБА_2 використовують різноманітні засоби. Наприклад. Дозволяють собі познущатися з електриків -поштовхати їх, бранкою полаятись на них, а після того, як електрики виконають вкотре відключення об'єкту, подружжя ОСОБА_2 самовільно підключаються до загальної електромережі. При цьому розподільчий щит, подружжя ОСОБА_2 замикають на свій замок, щоб ні хто не мав доступу до електричних мереж, ні їхні сусіди, ні власники мереж, ні ті хто повинні обслуговувати ці мережі.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно до ксерокопії паспорту (а.с.№12), виданого на ім»я ОСОБА_2 вбачається, що останній зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

Із позовної заяви позивача та його пояснень у судовому засіданні випливає, що позов позивачем подано до суду у зв»язку з повідомленням про відключення від енергопостачання, яке направлено відповідачем на ім»я ОСОБА_5, яка є дружиною позивача.

З приводу зазначено, судом з»ясовано, що 23 листопада 2000 року, між енергопостачальником АК «Харківобленерго»і споживачем ОСОБА_5, яка зареєстрована за цією ж адресою: АДРЕСА_1, було укладено Договір № 5160099 про користування електричною енергією (а.с.№40-41). Тобто, уклавши відповідний Договір, сторони взяли на себе певні права та обов»язки. Згідно до Рішень Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 26.11.2010 року (а.с.№41) та 19.04.2012 року (а.с.№42), з ОСОБА_5 стягнуто заборгованість за електричну енергію. Апеляційним судом Харківської області, своїми рішеннями від 20.01.2011 року та 02.07.2012 року, вказані Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області щодо стягнення з ОСОБА_5 суми заборгованості за використану електричну енергію, залишено в силі. Отже, відповідно до положень ст.61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або іншій адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Із повідомлення про відключення (а.с.№3), вбачається, що його направлено дійсно саме на ім»я ОСОБА_5, тобто на ім»я особи, з якою АК «Харківобленерго», уклало вищевказаний Договір (а.с.№40-41). Крім того, судом було з»ясовано, що 12.05.2010 року (а.с.№44), від 17.05.2010 року (а.с.№45-46), від 21.06.2010 року (а.с.№47-48) відповідачем по справі було видано Наряди на відключення абонентів, які мають заборгованість за використану електричну енергію, які не сплатили акти за порушення ПКЕЕН та витрати на повторне підключення. В даних Нарядах, вказано також і прізвище, ім»я та по-батькові ОСОБА_5, на адресу: АДРЕСА_1

З»ясовуючи обставини по справі та наявність обгрунтованих підстав, щодо вимоги позивача про задоволення якої заявлено ним у позові, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа може звернутися до суду за захистом своїх невизнаних, порушених або оспорюваних прав.

Згідно із частинами 1 -4 ст. 13 Цивільного кодексу України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Як з»ясовано судом, між ОСОБА_2 і відповідачем відсутні договірні стосунки, як з власником об'єкту. 23. 11. 2000 р. між відповідачем АК «Харківобленерго»і споживачем ОСОБА_5 було укладено договір (а.с.№40-41). Згідно з пунктом 4 Договору, споживач зобов'язується дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та цього договору і забезпечувати доступ представникам електропостачальника, які пред'явили свої службові посвідчення, до квартири або іншого об'єкта для обстеження приладу обліку, електроустановок та електропроводки. Однак, із свідчень свідка Ноздріна С.М., (який займає посаду майстра виробничої дільниці АК «Харківобленерго»), допитаного у судовому засіданні 16 липня 2012 року (а.с.№120), та переглянутих відеозаписів, зроблених працівниками АК «Харківобленерго»під час проведення самовільних підключень позивача до системи енергопостачання від 01.06.2012 року та 26.06.2012 року, проведених за участі сусідів позивача - мешканців квартир74 та 75 будинку-28, мк-н-1, м. Лозова Харківської області, з»ясовано, що споживач за Договором ОСОБА_5, із своїм чоловіком - позивачем по справі ОСОБА_2, порушують вказані зобов'язання. Сусіди позивача зазначили, що сім»я ОСОБА_2 робить що за хоче і на них ні хто не може найти управи, оскільки останні, з усіма сваряться, мають великі борги по комунальним платежам; самі самовільно підключають свою квартиру до системи електропостачання, після того, як їх АК «Харківобленерго»офіційно їх відключить. Крім того, ОСОБА_2, самовільно, на електричний щит, який знаходиться на ліснічній площадці, та обслуговує електроенергією квартири 73, 74, 75, повісив металевий замок, щоб робітники АК «Харківобленерго»не змогли відімкнути їх квартиру - №73 від енергопостачання за борги. Ключ вони нікому із сусідів не дали, всі ключі в них. І не зрозуміло, що можна буде зробити, якщо виникне пожежа чи яке інше лихо, бо ОСОБА_5 ключі від замка нікому не дають.

Даючи оцінку свідченням свідка, суд не знаходить підстав ставити їх під сумнів чи не довіряти їм, оскільки вони відповідають матеріалам справи.

Відповідно до положень пункту 1.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31. 07. 1996 р. № 28, (далі за текстом ПКЕЕ), ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення). Норми розділів "Загальні положення", "Межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін" та "Особливості постачання електричної енергії для населених пунктів" поширюються на всіх споживачів без винятку. Основний споживач не має права відмовити електропередавальній організації, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, в укладенні (переукладенні) договору про спільне використання технологічних електричних мереж, а субспоживачу у разі дотримання ним вимог цих Правил в укладенні (переукладенні) договору про технічне забезпечення електропостачання споживача в передбачених цими Правилами випадках. Для забезпечення передачі електричної енергії електричними мережами, що не належать електропередавальній організації, між електропередавальною організацією та відповідним власником мереж, який не має ліцензії на здійснення діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, укладається договір щодо спільного використання електричних мереж. На підставі вищевказаних вимог ПКЕЕ, 21 листопада 2011 року укладено Договір про спільне використання технологічних електричних мереж № 0792 між Комунальним підприємством «Житлова управляюча компанія»Лозівської міської ради Харківської області, (далі Власник) мереж та АК «Харківобленерго», що здійснює діяльність на підставі ліцензії на передачу електричної енергії (далі Користувач) (а.с.№115-117). З додатку до Договору про спільне використання технологічних електричних мереж № 0792, за порядковим номером 24 вказаний будинок № 28 на мікрорайоні 1 в місті Лозова з числа об'єктів, що належать Власнику мереж. Предметом цього договору, є те, що Власник мереж зобов'язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точці приєднання електроустановок Користувача, а Користувач -своєчасно сплачувати вартість послуг Власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього договору. Згідно з пунктом 5.4. цього договору, Користувач має право на доступ до електроустановок, розрахункових засобів та систем обліку електричної енергії, що розташовані на об'єктах Власника мереж і враховують обсяг електричної енергії, для зняття показів. Перевіряти схеми приєднання струмоприймачів Власника мереж, які беруть участь у регулюванні навантаження в електромережі, а також перевіряти працездатність установлених у Власника мереж пристроїв протиаварійної автоматики та інших пристроїв, що забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі. Такі права надають робітникам АК «Харківобленерго»працювати в електричних мережах Власника, яким є КП «ЖУК»Лозівської міської ради Харківської області. Цей договір є чинним і пролонгованим згідно з пунктом 10.4. договору. Згідно з вищенаведеними визначеннями власник внутрішньобудинкових електричних мереж (балансоутримувач) є основним споживачем електричної енергії, а мешканці багатоквартирних житлових будинків (орендарі або власники окремих приміщень (квартир) будинку), електроустановки яких приєднані до внутрішньобудинкових електричних мереж, є субспоживачами електричної енергії. Відповідно до положень пункту 2.4. ПКЕЕ, межа експлуатаційної відповідальності між споживачем - фізичною особою, об'єднанням співвласників (власником) багатоквартирних будинків та/або власником електричних мереж за технічний стан і обслуговування суміжних електроустановок установлюється для квартир багатоповерхових будинків на відхідних клемах розрахункових засобів обліку поверхових або квартирних електрощитків. Згідно з ч 1 ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, що згідно ст. 317 цього Кодексу. Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом. що згідно зі ст. 182 ЦК України. У відповідності зі статтями 4, 5, 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», фізична особа повинна мати свідоцтво про право власності на нерухоме майно (квартиру), що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Розрахунковий засіб обліку (електролічильник) споживача -ОСОБА_5 знаходиться в середині їхньої квартири. Тобто, мережі, в яких працюють робітники відповідача -Лозівського РВЕ по відключенню квартири за вищевказаною адресою не є власністю подружжя ОСОБА_5 не є спільною сумісною власністю ОСОБА_2 і не належить їм/йому за ознаками балансової належності та експлуатаційної відповідальності, згідно з вимогами діючого законодавства. Державні комунальні підприємства по обслуговуванню та ремонту житла зобов'язані здійснювати обслуговування та ремонт приватизованого житла, надавати мешканцям комунальні та інші послуги за державними розцінками і тарифами. Контроль за додержанням розцінок і тарифів здійснюють фінансові органи (частина 4 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»). Компетенція Власника мереж у галузі використання і забезпечення схоронності житлового фонду ґрунтується на засадах ст. 15 Житлового кодексу Української РСР, який на сьогоднішній день є чинним. Отже, виконавчі комітети районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів у межах і в порядку, встановлених законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР, на території району, міста, району в місті:

2) керують житловим господарством, забезпечують належний технічний стан, капітальний і поточний ремонт житлового фонду, що є у віданні Ради;

3) здійснюють управління житловим фондом місцевих Рад (частина перша статті 18);

4) здійснюють контроль за станом та експлуатацією відомчого житлового фонду;

13) подають громадянам допомогу в проведенні ремонту жилих приміщень (стаття 178).

Згідно із ст. 18 ЖК Української РСР, управління житловим фондом здійснюється власником або уповноваженим ним органом у межах, визначених власником. Права і обов'язки балансоутримувача ґрунтуються на засадах ст. 24 Житлового кодексу України, а права і обов'язки управителя ґрунтуються на засадах ст. 25 Житлового кодексу України. Згідно із Законом України «Про житлово-комунальні послуги»учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Цей Закон визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником. Згідно зі частиною першою статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

- балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом;

- власник приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - власник) - фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку.

Тобто, ОСОБА_2 не є балансоутримувачем та власником багатоповерхового будинку № 28 на мікрорайоні 1 в місті Лозова, в якому знаходяться внутрішньобудинкові електричні мережі. ОСОБА_2, навіть не може бути тільки балансоутримувачем і власником електричних мереж, які живлять безпосередньо квартиру № 73, де він мешкає, бо не утримує на балансі відповідне майно, а також не веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, не здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також не забезпечує управління цим майном і не несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

На підставі викладеного, суд знаходить позовні вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно до п.6 ч.1 ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Позивачем у позові було заявлено про звільнення його від сплати судового збору у зв»язку із його матеріальним становищем. Ухвалою суду від 04.05.2012 року, позов позивача було залишено без руху і запропоновано останньому усунути недоліки позову в частині вирішення питання щодо судового збору. З боку позивача вказані недоліки позову не було усунено відповідно до ст.121 ЦПК України. Суд, з метою недопущення перешкод позивачу у доступі до правосуддя, відкрив провадження по справі і дане питання вирішувалося за участі позивача у попередньому судовому засіданні. У попередньому судовому засіданні позивач вказав, що в нього не має інших доказів в підтвердження заявлених ним вимог про звільнення його від сплати судового збору, окрім довідки про перерахунок пенсії, складену 13 травня 2009 року, яку він подав у ксерокопії і взяту з інтернетвидання. І якщо, на момент проведення попереднього судового засідання, дана довідка потрібна, то він може звернутися до Управління Пенсійного Фонду в Лозівському районі за їх отриманням, чого раніше він не робив, хоча і отримав ухвалу суду. Оскільки, станом на 07.06.2012 року, від позивача не подано доказів щодо його матеріального стану, що дало б можливість для суду вирішити заявлену вимогу позивача щодо сплати судового збору, Ухвалою суду від 07.06.2012 року (а.с.№63) судом було відстрочено сплату судового збору позивачем до ухвалення судового рішення по справі.

На підставі викладеного, суд вирішує питання щодо судового збору в порядку ст.88 ЦПК України.

Керуючись положенням ст.ст.10, 11, 44, 57, 60, 77, 79, 82, ч.1 ст.88, 169, ст.ст. 209, 212-214, 215, 217, 218, 223 ЦПК України; суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Акціонерної Компанії "Харківобленерго" в особі Куліша Володимира Івановича "про захист права власності",- відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця місто Лозова, Харківської області, зареєстрованого за адресою: Харківська область, місто Лозова, мк-н-1, буд.-28, кв.73 на користь держави судовий збір в розмірі 107 (сто сім) гривень 30 копійок, перерахувавши: (Одержувач коштів: Лозівське управління Державної казначейської служби України Харківської області, Код ЄДРПОУ 38053090, Банк отримувача: ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, р/р 31219206700015, код бюджетної класифікації 22030001).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий

у судовому засіданні

Суддя: Н.М. Жмуд