Ухвала суду № 25336929, 12.07.2012, Апеляційний суд Закарпатської області

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

12.07.2012 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів Дідика В.М. (головуючий), Гошовського Г.М., Дацківа В.В., з участю прокурора Сирохман Л.І., розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією обвинувача - старшого помічника прокурора м. Мукачева на вирок Мукачівького міськрайонного суду Закарпатської області від 25.04.2012 року.

Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, уродженець с. Роствятниця Мукачівського району, мешканець АДРЕСА_2 з середньою освітою, неодружений, судимий 31.03.2009 року за ч. 1 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з 2 річним іспитовим строком; 29.10.2009 року за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу в розмірі 1 700 грн.; 12.04.2010 року за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 186 КК України із застосуванням ст. ст. 70, 71 КК України на 2 роки 3 місяці позбавлення волі, постановою суду від 12.10.2011 року на підставі ст. 81 КК України звільнений від відбування покарання умовно-достроково з невідбутим терміном 4 місяці 22 дні, засуджений за ч. 2 ст. 190 КК України до штрафу в розмірі 850 грн., з вказівкою про виконання вироку від 25.04.2012 року самостійно на підставі ч. 3 ст. 72 КК України.

Запобіжним заходом ухвалено залишити підписку про невиїзд.

ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що 20.11.2011 року близько 15 год. в стані алкогольного сп'яніння, умисно, повторно, по АДРЕСА_3, зловживаючи довірою ОСОБА_4, шляхом обману, заволодів її телефоном марки «Samsung», заподіявши потерпілій матеріальних збитків на 195 грн.

В апеляції порушується питання про скасування вироку внаслідок м'якості призначеного покарання та постановлення нового з призначенням покарання у вигляді позбавлення волі. Прокурор посилається на те, що судом при призначенні покарання не враховано, що ОСОБА_3 раніше притягувався до кримінальної відповідальності і цей злочин вчинив в період невідбутої частини покарання.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, промову прокурора, який апеляцію підтримав, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, апеляційний суд приходить до переконання, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, відповідають фактичним обставинам справи й обґрунтовані сукупністю досліджених у судовому засіданні і наведених у вироку доказів та в апеляції не оспорюються.

Відповідно до роз'яснень п. п. 25, 26 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, покарання призначається за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України. Призначаючи покарання за кількома вироками, суд повинен визначити вид і розмір основного й додаткового покарань за знову вчинений злочин (злочини), а потім повністю або частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком із посиланням на ст. 71 КК України, при цьому остаточне покарання повинно бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком. Також суди повинні точно встановлювати невідбуту частину основного й додаткового покарань і зазначити їх вид та розмір у новому вироку. А також, коли особа засуджена до позбавлення волі була звільнена умовно-достроково (ст. 81 КК України) і в період звільнення вчинила новий злочин, суд зобов'язаний визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі, зокрема й тоді, коли останнім за часом вироком призначаються більш м'які покарання.

Вказані вимоги закону судом першої інстанції не дотримані.

Як вбачається із матеріалів справи, постановою суду від 12.10.2011 року ОСОБА_3 було звільнено від відбування покарання умовно-достроково з невідбутою частиною покарання 4 місяці 22 дні за вироком від 12.04.2010 року. 20.11.2011 року ОСОБА_3 вчинив новий злочин, передбачений ч. 2 ст. 190 КК України, тобто під час умовно дострокового звільнення.

За таких обставин, суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_3 покарання на підставі ч. 3 ст. 72 КК України припустився помилки.

Керуючись ст. ст. 365,366 КПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

апеляцію обвинувача - старшого помічника прокурора м. Мукачева задовольнити частково, вирок Мукачівького міськрайонного суду Закарпатської області від 25.04.2012 року щодо ОСОБА_3 в частині визначення остаточної міри покарання змінити.

Замість рішення про самостійне виконання вироків щодо ОСОБА_3 від 12.04.2010 і 25.04.2012 років визначити йому остаточне покарання за сукупністю цих вироків на підставі ст. 71 КК України: до покарання, призначеного за вироком від 25.04.2012 року - штрафу в розмірі 850 грн. повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком від 12.04.2010 року, яка становить 4 місяці 22 дні і остаточно до відбуття ОСОБА_3 визначити 4 місяці 22 дні позбавлення волі і штраф у розмірі 850 грн.

Строк відбуття покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_3 обчислювати з моменту взяття його під варту.

Запобіжним заходом щодо ОСОБА_3 залишити підписку про невиїзд.

В решті цей вирок залишити без змін.

Судді: