Рішення № 25336595, 11.07.2012, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/1190/1771/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Старенченко О.В.

Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу Доповідач Белінська І. М.

РІШЕННЯ

Іменем України

11.07.2012 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

Белінської І.М. -головуючої,

Савченко С.О.,

Франко В.А.,

при секретареві -Ткаченко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кіровограді апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»( далі -ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 19 березня 2012 року в цивільній справі за його позовом до ОСОБА_5 про стягнення боргу за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2012 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»звернувся до ОСОБА_5 про стягнення боргу за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, 15 липня 2005 року відповідачка отримала кредит у розмірі 4 797 гривень на умовах договору № KGNUR000481454 від 15.07.2005 року з кінцевим терміном повернення 14.07.2008 року, проте свої обов»язки за договором не виконала, внаслідок чого, станом на 14.12.2011 року, заборгувала Банку 44 676 грн.45 коп., у тому числі: 4 797 гривень -кредиту, 17 485 грн.76 коп. -процентів за користування кредитом, 22 393 грн.69 коп. пені за порушення строків виконання зобов»язання.

Рішенням Новоукраїнського районного суду від 19 березня 2012 року у задоволенні позову відмовлено. Суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_5 дійсно має кредитну заборгованість у зазначеному позивачем у позовній заяві розмірі, проте позов не підлягає задоволенню у зв»язку із пропуском ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»загального строку позовної давності та наявністю рішення суду, яке набрало законної сили, про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»просить скасувати рішення суду першої інстанції через неповне з»ясування обставин, які мають значення для справи, недоведеність обставин справи, які суд вважав встановленими, неправильне застосування норм матеріального права і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Зазначає, що суд не взяв до уваги той факт, що судовий наказ від 25.08.2008 року, на виконання якого Новоукраїнським районним судом було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_5 заборгованості за кредитним договором, та 22.05.2009 року відкрито виконавче провадження відділом Державної виконавчої служби Новоукраїнського районного управління юстиції -було скасовано, а виконавче провадження закрито 29.05.2009 року. За таких обставин, позовна давність була перервана поданням ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»заяви до суду про видачу судового наказу і її строк почався заново після закриття виконавчого провадження.

Заслухавши пояснення представника ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»Лазіс М.В., яка підтримала апеляційну скаргу, заперечення проти скарги ОСОБА_5, дослідивши докази, колегія суддів вирішила, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Новоукраїнського районного суду від 19 березня 2012 року -скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач подав до суду цей позов з пропуском позовної давності, а спір між сторонами щодо цивільної відповідальності ОСОБА_5 за порушення умов кредитного договору від 15.07.2005 року вже вирішено судом і є таке, що набрало законної сили судове рішення.

Проте, з таким рішенням не можна погодитись, оскільки суд першої інстанції неповно з»ясував обставини, які мають значення для справи, безпідставно вважав доведеними обставини справи, які насправді є недоведеними, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Так, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_5 дійсно порушила умови кредитного договору від 15.07.2005 року, внаслідок чого її загальна заборгованість на 14.12.2011 року становить 44 676 грн.45 коп. Такий висновок відповідає матеріалам справи: кредитному договору (а.с.59), розрахунку заборгованості (а.с.3). Відповідачкою рішення суду в цій частині в апеляційному порядку не оскаржене.

Відповідно до ч.5ст.261 ЦК України за зобов»язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно із п.1.1, п.п. 2.2.7, 2.2.9 кредитного договору Банк надав ОСОБА_5 кредитні кошти шляхом перерахування на відкритий у КРУ ПриватБанк рахунок № НОМЕР_1 ПП ОСОБА_7 на строк по 14.07.2008 року, а ОСОБА_5 зобов»язалась повністю повернути кредит до цієї дати; погасити заборгованість по кредиту в повній сумі, сплатити нараховані за весь період користування кредитом відсотки, комісії та неустойку (штраф, пеню) не пізніше дати,зазначеної у повідомленні Банку, передбаченого п.п.2.3.1, 2.3.2 договору.

Як видно з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, відповідачка не виконала свої зобов»язання за договором до 14.07.2008 року.

Таким чином, відповідно до ст..253 ЦК України перебіг строку позовної давності для стягнення заборгованості за кредитним договором, що утворилася станом на дату повернення кредиту ( 14.07.2008 року) розпочався 15.07.2008 року і закінчився 15.07.2011 року. Згідно із розрахунком (а.с.3-4) заборгованість відповідачки по поверненню кредиту за договором на 15.07.2008 року становила 18 184 гривні 35 коп., у тому числі: 4797 грн. -прострочене «тіло»кредиту, 7925 грн.98коп. -проценти за користування кредитом, 5461 грн.37коп. пені.

Проте, суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що розмір позовних вимог визначений позивачем у цій справі станом на 14.12.2011 року і складає 44 676 гривень 45 коп., у тому числі: 4797 грн. - по «тілу»кредиту, 17 485 грн.11коп. по процентах, 22 393 грн.69коп. -по пені. Отже, позикодавець -Банк продовжує нарахування позичальнику процентів за користування кредитними коштами та пені за прострочення виконання зобов»язання по їх поверненню і після визначеної сторонами договору дати повернення кредиту, що випливає із п.5.4, 3.4, 4.1 кредитного договору та не суперечить ч.1ст.598, ст..599,ч.1ст.1048 ЦК України.

Із цим позовом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»звернувся до суду 8.02.2012 року. Отже, за вимогами про стягнення «тіла»кредиту і процентів, які були нараховані до 8.02.2009 року, у загальному випадку позовна давність для позикодавця закінчилась би на дату подання позову. За таких обставин, висновок суду про сплив позовної давності щодо всієї суми позову є помилковим.

Окрім цього, таким, що не відповідає обставинам справи, є висновок суду про те, що є таке, що набрало законної сили судове рішення по спору між тими самими сторонами сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, оскільки судовий наказ, виданий Новоукраїнським районним судом від 29.07.2008 року, про стягнення з ОСОБА_5 17 323 грн.10 коп. заборгованості по кредиту за цим же кредитним договором, скасований тим же судом 22.08.2008 року, а виконавче провадження по виконанню судового наказу від 29.07.2008 року -закрите на підставі постанови державного виконавця ВДВС Новоукраїнського районного управління юстиції від 29.05.2009 року.

З оглянутої апеляційним судом цивільної справи № 2н-244/2008 вбачається, що позивач звернувся до Новоукраїнського суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_5 17 323 грн.10 коп. боргу за кредитним договором, що утворився станом на 18.06.2008 року, - 10.07.2008 року, тобто до закінчення строку повернення кредиту. Із тексту заяви витікає, що ПриватБанк фактично заявив вимоги про дострокове повернення всієї суми кредиту.

За таких обставин, враховуючи, що на час подачі ПриватБанком заяви про видачу судового наказу строк виконання позичальником зобов»язання ще не настав, а було порушено лише порядок (графік) його виконання, доводи апеляційної скарги позивача про те, що перебіг позовної давності за вимогами про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором було перервано подачею до суду вказаної заяви є такими, що не відповідають закону та дійсним обставинам справи.

Разом з тим, позивач стверджує, що про скасування судового наказу йому стало відомо у травні 2009 року після отримання постанови державного виконавця відділу ДВС Новоукраїнського районного управління юстиції від 29.05.2009 року про закриття виконавчого провадження (а.с. 35).

Оскільки питання скасування судового наказу від 29.07.2008 року було вирішене судом з порушенням встановленого ст..105-1 ЦПК України порядку ( ухвала про прийняття заяви про скасування судового наказу до розгляду судом не постановлялася, її копія стягувачеві не направлялася, розгляд заяви було проведено без виклику стягувача і боржника), а належне підтвердження факту направлення судом стягувачеві копії цієї ухвали відповідно до ч.3ст.222 ЦПК України в матеріалах цивільної справ №2н-244/2008 відсутнє, доводи позивача про те, що його порушені права підлягають захисту є обґрунтованими. З огляду на викладене, відповідно до ч.5ст.267 ЦК України, причини пропущення позивачем позовної давності в частині вимог про стягнення кредитної заборгованості, що утворилась до 9.02.2009 року, є поважними.

Таким чином, відповідно до ст..1054, ч.1ст.1048 ЦК України, позовні вимоги про стягнення з відповідачки «тіла»кредиту та процентів за користування кредитом підлягають задоволенню у повному обсязі - у сумі 22 282 грн.86коп., у тому числі: 4947 грн. заборгованості за кредитом, 17 485 грн.76коп. заборгованості по процентах за користування кредитом (на 14.02.2011 року).

Заперечуючи проти позову та апеляційної скарги, ОСОБА_5 зазначала, що вона не отримувала кредит взагалі, що не може бути взято судом до уваги, оскільки такі твердження суперечать змісту та умовам кредитного договору, який вона підписала, та меморіальному ордеру від 15.07.2005 року про перерахування Банком на банківський рахунок ПП ОСОБА_7 4797 грн. за кредитним договором від 15.07.2005 року. Крім того, відповідачка посилалась на тяжке матеріальне становище.

Позивачем були заявлені також вимоги про стягнення неустойки (пені) в сумі 22 393 грн.69коп. (станом на 14.12.2011 року) На підставі ч.3ст.551 ЦК України, апеляційний суд вважає за можливе зменшити розмір неустойки до 2 500 гривень, оскільки її розмір значно перевищує розмір збитків. Крім того, до вимог про стягнення неустойки застосовується спеціальна позовна давність в один рік (п.1ч.2ст.258 ЦК України). Позивач не навів розрахунку пені в межах позовної давності.

Згідно із ч.1ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Наведене свідчить про те, що суд першої інстанції неповно з»ясував обставини, які мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до висновків, які не відповідають обставинам справи, що відповідно до ст..309 ЦПК України є підставою для скасування рішення Новоукраїнського районного суду від 19.03.2012 року і ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог з підстав, які зазначені вище.

Відповідно до ч.5ст.88 ЦПК України, з ОСОБА_5 на користь позивача слід стягнути також 248 гривень у відшкодування судових витрат (судового збору).

На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 303, 304, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»задовольнити.

Рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 19 березня 2012 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК»( код ЄДРПОУ 14360570, рах.№ 29 092829003111, МФО № 305299)) 24 782 (двадцять чотири тисячі сімсот вісімдесят дві гривні) 86 коп. заборгованості за кредитним договором № KGNUR000481454 від 15.07.2005 року та 248 (двісті сорок вісім) гривень у відшкодування судових витрат ( на рахунок № 64993919400001).

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі 20 днів з дня набрання ним законної сили.

ГОЛОВУЮЧА: /підпис/

СУДДІ: /підписи/

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду

Кіровоградської області І.М. Белінська