Рішення № 25332411, 03.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-69/3605-2012 03.07.12

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідний край" про стягнення 211 148,84 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Гаркавенко С.В. (дов. № 93/2012/02/13-9 від 13.02.2012 року)

від відповідача Шило Є.П. (дов. № 5/03-2012 від 03.04.2012 року)

Богдан М.М. (дов. (№ 5/03-2012 від 03.04.2012 року)

Дзера - Данькевич С.І. (дов. № 5/03-2012 від 03.04.2012 року)

Савченко І.Е. (дов. № 44 від 17.05.2012 року)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 03 липня 2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідний край" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 211 148,84 грн., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати вартості спожитих послуг за договором № 1541019 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 05.05.2008 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2012 року порушено провадження у справі № 5011-69/3605-2012, слухання справи призначено на 10.04.2012 року.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 22.03.2012 року від позивача надійшли додаткові документи по справі.

Через канцелярію суду 10.04.2012 року від відповідача надійшов відзив на позов та документи на виконання вимог ухвали суду.

У судовому засіданні 10.04.2012 року представник позивача надав документи, на виконання вимог ухвали суду для огляду, надав пояснення по суті спору, в яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення по суті спору.

Представники відповідача проти позову заперечили, та надали усні пояснення по суті спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2012 року розгляд справи було відкладено на 27.04.2012 року

У судовому засіданні 18.05.2012 року було оголошено перерву до 01.06.2012 року, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 01.06.2012 року справу № 5011-69/3605-2012 передано для розгляду судді Дідиченко М.А., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2012 року суддя Дідиченко М.А. прийняла справу № 5011-69/3605-2012 до свого провадження, розгляд справи призначено на 03.07.2012 року.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 05.06.2012 року справу № 5011-69/3605-2012 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з виходом його з лікарняного.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2012 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 5011-69/3605-2012 до свого провадження.

У судовому засіданні 03.07.2012 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні 03.07.2012 року надали усні пояснення по справі, в яких заперечили проти заявлених позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

05 травня 2008 року між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", правонаступником усіх прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (енергопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рідний край" (абонент) було укладено договір № 1541019 на постачання теплової енергії у гарячій воді (надалі по тексту - Договір), предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених Договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.01.2010 року, в ході перевірки теплопостачання вбудованих приміщень в житловому будинку по вул. Червонозоряний, 4 -А, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Рідний край" на праві приватної власності представниками Приватного акціонерного товариства "Київенерго" було виявлено самовільне включення системи центрального опалення, про було складено акт № 2020633.

На підставі пункту 23 Правил користування електричною енергією затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 року позивачем було проведено розрахунок обсягів спожитої без дозволу теплової енергії за період з 19.11.2009 року (з дати складання акту № 1101108920 про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи) по 25.01.2010 року включно на суму 202 633,40 грн.

Позивач, листом за вих. № 1541019 від 27.01.2010 року, повідомив відповідача, що з 27.01.2010 року буде проведено відключення Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідний край" від системи центрального опалення.

Окрім того, зважаючи на те, що самовільне споживання теплової енергії було виявлено 25.01.2010 року, а теплопостачання припинено 28.01.2010 року, за вказаний період позивач визначив кількість спожитої теплової енергії розрахунковим способом відповідно до пункту 5.5. Договору та пункту 4 Додатку № 4 до Договору, яка з урахуванням договірних навантажень для потреб опалення згідно Додатку № 1 до Договору складає 12,59 Гкал. на суму 8 515,44 грн.

18.03.2012 року позивач направив на адресу відповідача рахунок - фактуру на оплату 211 148,84 грн., акт виконаних робіт та акт звіряння розрахунків.

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 211 148,84 грн. боргу за спожиту теплову енергію.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, зазначаючи про те, що приміщення в житловому будинку по вул. Червонозоряний, 4 -А використовувалось відповідачем в особистих цілях, однак опалення їх площі здійснювалось власними силами відповідача за допомогою електричного нагрівального пристрою (електрокотла який використовував електроенергію для нагріву води в радіаторах).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відносини, пов'язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії між споживачами та постачальниками теплової енергії регулюються Законом України "Про теплопостачання" та Правилами користування електричною енергією (далі -ПКЕЕ) затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 року.

Згідно до положень 5.1. ПКЕЕ, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Статтею 27 Закону України "Про теплопостачання" встановлено відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику. Зокрема, правопорушеннями в електроенергетиці є: крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Відповідно до пункту 6.40 ПКЕЕ у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 року № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 року за № 782/12656.

Пунктом 10.2.11 ПКЕЕ встановлено, що споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечити безперешкодний доступ постачальника електричної енергії та/або електропередавальної організації до розрахункових засобів обліку електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживача для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів обліку.

Разом з тим, пунктом 6.41 ПКЕЕ передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недорахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

З матеріалів справи вбачається, що 25.01.2010 року року представниками постачальника електричної енергії в присутності представника абонента, виявлено самовільне, бездоговірне підключення до електромереж. Зазначений факт порушень відображено в Акті № 2020633 від 25.01.2010 року.

На підставі вищезазначеного акту було проведено розрахунок обсягів спожитої без дозволу теплової енергії за період з 19.11.2009 року (з дати складання акту № 1101108920 про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи) по 25.01.2010 року включно на суму 202 633,40 грн.

Разом з тим, зважаючи на те, що самовільне споживання теплової енергії було виявлено 25.01.2010 року, а теплопостачання припинено 28.01.2010 року, за вказаний період позивач визначив кількість спожитої теплової енергії розрахунковим способом відповідно до пункту 5.5. Договору та пункту 4 Додатку № 4 до Договору, яка з урахуванням договірних навантажень для потреб опалення згідно Додатку № 1 до Договору складає 12,59 Гкал. на суму 8 515,44 грн.

18.03.2012 року позивач направив на адресу відповідача рахунок - фактуру на оплату 211 148,84 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію.

Відповідно до пункту 6.43 ПКЕЕ кошти за недораховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Споживач має оплатити розрахункові документи за недораховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Проте, відповідач в порушення вищезазначених положень, кошти за недовраховану електричну енергію згідно виставленого позивачем рахунку в 30 денний термін не перерахував.

Таким чином, станом на день розгляду справи в суді, збитки завдані позивачу у вигляді вартості позаобліково спожитої електричної енергії згідно акту порушень складають 211 148,84 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

У відповідності до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 3 статті 147 Господарського кодексу України збитки, завдані суб'єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.

Обов'язок відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов'язання.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності, відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України.

Обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Підставою для притягнення до цивільно-правової відповідальності є склад цивільного правопорушення: протиправна поведінка (дії чи бездіяльність особи); шкода, завдана такою поведінкою; причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою; вина особи, яка заподіяла шкоду, у вигляді умислу або необережності.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (виключає його відповідальність).

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Отже, проаналізувавши вищезазначене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено безпосередній причинний зв'язок між понесеними збитками у вигляді дійсної вартості спожитої електроенергії та самовільним, бездоговірним споживанням електричної енергії.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача збитків у сумі 211 148,84 грн., нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідний край" (02090, м. Київ, вул. Бутлерова, буд. 1, код ЄДРПОУ 32378885) з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 211 148,84 (двісті двадцять одну тисячу сто сорок вісім) грн. 84 коп. основної заборгованості, 5 141 (п'ять тисяч сто сорок одну) грн. 62 коп. судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Стасюк С.В.

Дата підписання

повного тексту рішення 09.07.2012 року