Рішення № 25332409, 17.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-33/8634-2012 17.07.12

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом приватного акціонерного товариства «Просто-страхування»

до відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія .

"Оранта"

про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 11 497,91 грн.

Представники:

від позивача: Крашеніннікова М.І.- представник за довіреністю № 1034/2012 від 01.01.11р.;

від відповідача: не з'явився.

встановив :

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Просто-страхування»до відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 11 497,91 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 08.09.2010 року приватне акціонерне товариство „Просто-страхування" та ОСОБА_2 уклали договір страхування № АТК 203747 майнових інтересів власника автомобіля «Honda Accord»державний номер НОМЕР_1.

27.12.2010 року в м. Дніпропетровськ на просп. Карла Маркса відбулась дорожньо-транспортна пригода. Учасниками даної пригоди були: автомобіль «Mazda E2200»державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3 та застрахований автомобіль «Honda Accord»державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2.

У результаті цієї пригоди був пошкоджений автомобіль страхувальника. Відповідно до звіту № 9 про оцінку транспортного засобу від 20.01.2011 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Honda Accord»державний номер НОМЕР_1, становить 13 082,91 грн.,

Згідно страхового акту та розрахунку № 151 страхове відшкодування складає 12 007,91 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 2600 від 15.02.2011 року позивачем було виплачено страхове відшкодування за ремонт автомобіля «Honda Accord»державний номер НОМЕР_1 в розмірі 12 007,91 грн.

Відповідно до полісу ВЕ/1352459 цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 на момент дорожньо-транспортної пригода була застрахована відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта». Згідно з даним Полісом ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 25 500,00 грн., при цьому франшиза складає 510,00 грн.

Таким чином, відповідно до вищевикладеного, приватне акціонерне товариство «Просто-страхування»звернулось до суду з вимогою про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 11 497,91 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.07.2012 року порушено провадження у справі № 5011-33/8634-2012, розгляд справи призначено на 17.07.2012 року.

В судове засідання 17.07.2012 року з'явився представник позивача та надав пояснення по суті справи, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 11 497,91 грн. в порядку регресу та судовий збір в розмірі 1 609,50 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги суду не виконав, про поважні причини неявки повноважного представника відповідача суд не повідомлений, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належний чином.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно постанови Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 03.02.2011 року по справі № 3-68/2011 встановлено, що ОСОБА_3, 27.12.2010 року о 15.15 год., керував транспортним засобом марки «Mazda E2200»державний номер НОМЕР_2, по проспекту Карла Маркса у м. Дніпропетровську, в районі с/о 70 при зміні напрямку руху праворуч не обрав безпечний боковий інтервал, не переконався, що маневр буде безпечним і не створить небезпеку інших учасників руху та скоїв наїзд на стоячий біля правого краю проїзної частини автомобіль марки «Honda Accord»державний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2, в попутному з ним напрямку. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди.

Вищевказаною постановою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП і застосоване до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 340,00 грн.

Відповідно до договору добровільного страхування транспортного засобу № 203747 серії АТК від 08.09.2010 року, укладеного між приватним акціонерним товариством «Просто-страхування»та ОСОБА_2, застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Honda Accord»державний номер НОМЕР_1.

Відповідно до звіту № 9 від 20.01.2011 року про оцінку автотранспортного засобу марки «Honda Accord»державний номер НОМЕР_1, матеріальний збиток, завданий власнику транспортного засобу марки «Honda Accord»державний номер НОМЕР_1 без урахування фізичного зносу, складає 13 082,91 грн.

Згідно страхового акту від 10.02.2011 року та розрахунку страхового відшкодування № 151 до нього, розмір страхового відшкодування складає 12 007,91 грн.

На підставі заяви від 01.02.2011 року, страхувальнику виплачено страхове відшкодування в розмірі 12 007,91 грн., що підтверджується розпорядженням № 000658 від 14.02.2011 року та платіжним дорученням № 2600 від 15.02.2011 року.

Згідно з ч.1 статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Mazda E2200»державний номер НОМЕР_2, застрахована відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/1352459 третього типу.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" № 86/96-ВР від 07.03.1996 року, до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Mazda E2200»державний номер НОМЕР_2, була застрахована відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/1352459, то відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП вищевказаним водієм власнику автотранспортного засобу покладається на відповідача.

12.03.2012 року позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою на суму 12 007,91 грн., проте зазначена вимога відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Статтею 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/1352459 розмір франшизи складає 510,00 грн., а ліміт відповідальності відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" за шкоду заподіяну майну встановлено в розмірі 25 500,00 грн.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 11 497,91 грн. (12 007,91 грн. (загальний розмір страхового відшкодування виплаченого позивачем на користь страхувальника) -510,00 грн. франшизи) в порядку регресу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код 00034186) на користь приватного акціонерного товариства «Просто-страхування»(04050, м. Київ, вул. Герцена, буд. 10, ідентифікаційний код 24745673) страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 11 497 (одинадцять тисяч чотириста дев'яносто сім) грн. 91 коп. та судовий збір в розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 20.07.2012 року

Суддя С.М.Мудрий