Рішення № 25329340, 04.05.2012, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

2-541/11 2/0538/47/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2012 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді -Гноєвой С.С.,

при секретарі Ковальовій М.В.,

за участю представника позивача Шишелової Н.В.,

відповідача ОСОБА_2,

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про розірвання договору, внаслідок невиконання зобов'язань,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя з позовом до відповідача про стягнення суми боргу за кредитним договором, посилаючись на те, що між ЗАТ „КБ „Приват Банк" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № MRXRRXO1450052 від 31 січня 2007 року, згідно з яким відповідачці був наданий кредит в сумі 11880,00 грн. зі сплатою відсотків за його використання у розмірі 12,0 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та кінцевим терміном повернення кредиту 28 січня 2009 року. Однак умови кредитного договору відповідачкою не виконуються, що призвело до заборгованості перед позивачем станом на 01 вересня 2009 року у розмірі 57273,40 грн. До теперішнього часу суму боргу відповідачкою не сплачено. Просить стягнути з відповідачки на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 57273,40 грн. за кредитним договором та судові витрати понесені банком при зверненні до суду.

Відповідачка позовні вимоги не визнала, звернулась до суду із зустрічною позовною заявою до ПАТ КБ «ПриватБанк», ПП «Шостак» про розірвання договору, внаслідок невиконання зобов'язань. В обґрунтування позовних вимог вказувала, що вона працювала в ПП «Шостак», де у січні 2007 року до неї звернулася ОСОБА_7 з проханням отримати кредит у ПАТ КБ «ПриватБанк» нібито для купівлі у ПП «Шостак» меблів. Вона погодилась, оскільки на той час перебувала у трудових відносинах із ОСОБА_7 та остання завірила її що самостійно буде погашати кредит. Для отримання кредиту вона звернулася до ПАТ КБ «ПриватБанк» із проханням надати кредит у сумі 10880 гривень для купівлі меблів, на що банк погодився та уклав з позивачкою кредитну угоду 31 січня 2007 року та відповідно до п.п.2.1. договору перерахував гроші у сумі 11880 гривень на розрахунковий рахунок ПП «Шостак». Відповідно до умов договору, ОСОБА_7 не передала їй у власність комплект меблів, тому вона не виконувала умови договору щодо погашення кредиту. ОСОБА_7 свої обіцянки щодо погашення кредиту не здійснила, у зв'язку з чим виникла заборгованість по договору. З підстав наведеного просила розірвати договір купівлі-продажу від 31 січня 2007 року, укладений між нею та ПП «Шостак», внаслідок невиконання договірних зобов'язань та розірвати кредитну угоду від 31 січня 2007 року, укладеного нею із ПАТ КБ «ПриватБанк».

В подальшому ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 04 травня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ПП «Шостак» про розірвання договору купівлі-продажу від 31 січня 2007 року роз'єднані у самостійне провадження.

У судовому засіданні представник позивача Шишелова Н.А., яка діє на підставі довіреності, підтримала позовні вимоги у повному обсязі, дала пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві, просила стягнути на користь позивача з відповідачки всю суму заборгованості та судові витрати. Вимоги ОСОБА_2 за зустрічною позовною заявою не визнала, в обґрунтування своїх заперечень посилалась на те, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитну угоду на її звернення, відповідно до умов якого банк виконав всі взяті на себе зобов'язання те перерахував грошові кошти на зазначений відповідачкою рахунок. Відповідачка ж свої зобов'язання за договором не виконує. Вважає, що підставою для розірвання кредитної угоди не може бути факт невиконання своїх зобов'язань ПП «Шостак», оскільки ПП «Шостак» не є стороною кредитного договору. ОСОБА_2 у 2007 році звернулася до банку з проханням надати кредитні кошти, прийняла усі умови та після підписання договору сплатила два платежі. Також вважає, що до вимог відповідачки може бути застосовано строк позовної давності три роки. З підстав наведеного у задоволені зустрічної позовної заяви просила відмовити у повному обсязі.

Відповідачка у судовому засіданні позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» не визнала, просила задовольнити зустрічну позовну заяву та розірвати кредитну угоду із банком. Пояснила, що дійсно зверталася до банку с заявою щодо видачі кредитних коштів, однак гроші на руки не отримувала. Кредитні кошти вона фактично отримувала для ОСОБА_7. ПП «Шостак» їй не були передані меблі, при цьому з ПП «Шостак» жодних договорів вона не заключала, розписок не брала. Перші кілька платежів до банку сплатила ОСОБА_7, яка на цей час знаходиться у розшуку за шахрайські дії, справу порушено за заявою відповідачки.

Представник відповідачки ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримала заявлені зустрічні позовні вимоги до ПАТ КБ «ПриватБанк» та надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. Окрім того, просила поновити ОСОБА_2 строк звернення із зустрічним позовом до суду, оскільки про шахрайські дій ОСОБА_7 останній стало відомо тільки у 2009 році.

Представник відповідачки ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав доводи зустрічної позовної заяви та додаткового зазначив, що вважає що фактично відбулася заміна кредитора з ЗАТ КП «ПриватБанк» на ПАТ КБ «ПриватБанк», про що банк був зобов'язаний повідомити відповідачку та заключити із нею нову кредитну угоду. Вважає, що оскільки на меморіальному ордеру щодо перерахування грошових коштів зазначено не Закрите акціонерне товариство, а публічне, то на час укладення кредитної угоди його не існувало та кредитні кошті фактично не видавалися. У задоволені позову ПАТ КБ «ПриватБанк» просив відмовити у повному обсязі.

Вислухавши сторони, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «КБ « Приватбанку» підлягають задоволенню, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню за наступних підстав.

Згідно кредитного договору № MRXRRXO1450052 від 31 січня 2007 року Закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» надав ОСОБА_2 строковий кредит у розмірі 11880,0 грн. зі сплатою відсотків за його використання у розмірі 12,0 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та кінцевим терміном повернення кредиту 28 січня 2009 року.

Відповідно до умов зазначеного договору ОСОБА_2 доручила банку без додаткового узгодження, перерахувати кредитні кошти в день надання кредиту в сумі 9900 гривень на поточний рахунок № НОМЕР_1, в ПриватБанк, МФО 335429, ЗКПО 2467909287 з призначенням платежу «перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 674649 від 31 січня 2007 року; в сумі 1980 гривень на поточний рахунок № НОМЕР_2 в ПриватБанк, МФО 335429 ЗКПО 23116107 з призначенням платежу «Сплата єдино разової винагороди за надання фінансового інструменту за кредитним договором № MRXRRXO1450052 від 31 січня 2007 року».

Відповідно до меморіального ордеру від 31 січня 2007 року на підставі рахунку-фактури (квитанції) за № 674649 від 31 січня 2007 року наданої ПП «Шостак», ПАТ КБ «ПриватБанк» перераховані грошові кошти на рахунок, що вказаний у кредитній угоді, з зазначенням платника ОСОБА_2 на рахунок ОСОБА_7

Закрите акціонерне товариство «Комерційний Банк «ПриватБанк » було перейменовано в Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», що підтверджується статутом ПАО КБ «ПриватБанк», свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи.

Таким чином судом достовірно встановлено, що відповідачка зверталася до позивача с заявою про видачу кредитних коштів та відповідно до умов договору позивачем ПАТ КБ «ПриватБанк» були виконанні зі свого боку умови кредитної угоди у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит), позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду за вимогою однієї зі сторін при суттєвому порушені договору іншою стороною а також в інших випадках, встановлених договором або законом.

Оскільки судом встановлено факт виконання ПАТ КБ «ПриватБанк» взятих на себе зобов'язань у повному обсязі, не має жодних правових підстав для розірвання кредитної угоди.

Доводи відповідачки щодо введення її в оману зі сторони ОСОБА_7 не можуть бути підставою для розірвання кредитної угоди, оскільки ОСОБА_7 не була стороною кредитної угоди та ПАТ КБ «ПриватБанк» не брав відповідно до умов кредитного договору на себе зобов'язань щодо забезпечення виконання зобов'язань СПД ОСОБА_7

Станом на 01 вересня 2009 року заборгованість відповідачки за кредитним договором № MRXRRXO1450052 від 31 січня 2007 року становить перед позивачем 57273,40 грн., з яких 10836,34 грн. - заборгованість за кредитом, 23329,72 грн. - заборгованість за процентами, 5132,16 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом, 14771,68 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань, а також штрафи відповідно до пункту 5.3 у розмірі 500,00 грн. та 2703,50 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання повинне виконуватися належним чином, згідно умов договору й вимог чинного законодавства.

Згідно ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином судом встановлений факт наявності у відповідачки відповідальності перед позивачем за кредитним договором № MRXRRXO1450052 від 31 січня 2007 року , який був укладений позивачем із ОСОБА_2, та зобов'язання по погашенню сформованої заборгованості.

Крім того згідно ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповіда ча на користь позивача витрати по сплаті судового збору та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі ст.ст. 526, 527, 1048, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк „ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , яка мешкає в АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк „Приват Банк", юридична адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, Дніпропетровська область, вул. Набережна Перемоги 50, на р/р: 29092829003111, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором у розмірі 57273 (п'ятдесят сім тисяч двісті сімдесят три) грн. 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк „ПриватБанк" на р/р: 64993919400001 витрати по сплаті судового збору у розмірі 572,73 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,0 грн., а всього - 692,73 (шістсот дев'яносто дві) грн. 73 копійки.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про розірвання договору, внаслідок невиконання зобов'язань - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення а у разі неприсутності сторін під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Гноєвой С. С.