Рішення № 25324042, 03.07.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" липня 2012 р. Справа № 10/040-12

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Сай А.С.

розглянувши справу № 10/040-12

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,

м. Біла Церква

до управління освіти і науки Білоцерківської міської ради, м. Біла Церква

про стягнення 5500,00 грн.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 261 від 27.01.2009 р.;

від відповідача: Петрик А.Ю. - довіреність № 426 від 21.05.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до управління освіти і науки Білоцерківської міської ради (далі-відповідач) про стягнення 5500,00 грн. заборгованості, яка утворилась у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 36 від 01.02.2011 р. про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти, в частині своєчасної оплати отриманого товару.

Ухвалою суду від 22.05.2012 р. порушено провадження у справі № 10/040-12 та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 12.06.2012 р. розгляд справи відкладено, у зв'язку із неявкою в судове засідання позивача.

03.07.2012 р. через канцелярію суду від позивача надійшли витребувані судом документи та письмові пояснення, підтримані представником в судовому засіданні від 03.07.2012 р.

Присутнім в судовому засіданні від 03.07.2012 р. представником відповідача наданий суду відзив № 502 від 11.06.2012 р. на позовну заяву, в якому відповідач визнає суму боргу, проте зазначає, що за відсутністю бюджетного фінансування у поточному році останній не в змозі здійснити оплату заборгованості.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2011 р. між позивачем (учасник) та відповідачем (замовник) укладено Договір № 36 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти, відповідно до умов п. 1.1 якого учасник зобов'язується у лютому - грудні 2011 р. поставити замовнику товари, визначені у додатку № 1 до договору, а замовник взяв на себе обов'язок прийняти та оплатити такі товари.

Пунктом 3.1 договору визначено, що ціна договору, включаючи ПДВ, становить 418140,00 грн.

Умовами п. 4.1 договору передбачено, що оплата товару здійснюється за рахунок бюджетних асигнувань, затверджених кошторисом у суворій відповідності з вимогами Бюджетного кодексу України.

Між сторонами у справі підписаний додаток № 1 до договору, згідно з яким визначені найменування товару, який поставляється, його кількість та загальна вартість.

Так, на виконання умов договору та взятих на себе зобов'язань, позивачем передано, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 5500,00 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи копії видаткових накладних № 604 від 29.11.2011 р. на суму 1000,00 грн., № 605 від 29.11.2011 р. - 1000,00 грн., № 607 від 29.11.2011 р. - 500,00 грн., № 608 від 29.11.2011 р. - 500,00 грн., № 610 від 29.11.2011 р. - 1000,00 грн., № 614 від 29.11.2011 р. - 500,00 грн., № 615 від 29.11.2011 р. - 1000,00 грн.

Проте, в порушення умов договору та взятих на себе зобов'язань, вартість товару залишена відповідачем не сплаченою.

16.02.2012 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 12, в якій вимагає перерахувати суму заборгованості в розмірі 5500,00 грн.

У відповідь відповідачем було повідомлено, що за відсутності додаткового фінансування зі сторони управління соціального захисту населення, відповідач не може сплатити заборгованість плановим призначенням цього року.

Між позивачем та відповідачем підписаний акт звірки взаєморозрахунків, з якого вбачається, що сальдо на користь позивача, станом на 03.07.2012 р. становить 5500,00 грн.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини першої статті 96 ЦК юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 ЦК і статтею 193 ГК встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини другої статті 617 Цивільного кодексу України та частини другої статті 218 Господарського кодексу України, відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 р. у справі № 11/446.

Оскільки заборгованість відповідача по оплаті переданого позивачем на підставі Договору № 36 від 01.02.2011 р. товару на час прийняття рішення не сплачена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 5500,00 грн. визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи наведе вище, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, при повному задоволені позову покладаються на відповідача.

Проте, в судовому засіданні від 03.07.2012 р. представником позивача надано клопотання щодо покладення судового збору на позивача, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про віднесення сплаченої суми судового збору в розмірі 1609,50 грн. на позивача.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з управління освіти і науки Білоцерківської міської ради (09107, Київська область, м. Біла Церква, вул. Шевченка, 122, код 02143809) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (09115, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 5500,00 грн. заборгованості.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено - 06.07.2012 р.

Суддя А.І. Привалов