Ухвала суду № 25322625, 04.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" липня 2012 р. м. Київ К/9991/83066/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Лосєв А.М.Судді: Бившева Л.І. Шипуліна Т.М., при секретарі Титенко М.П.за участю представників: позивача:не з'явився, відповідача:Ігнатенка І.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області

на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.12.2010 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2011 р.

у справі № 2а-6161/10/2570

за позовом Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Антонівське»

про стягнення заборгованості з податку доходів фізичних осіб,

В С Т А Н О В И В :

Варвинська міжрайонна державна податкова інспекція Чернігівської області (надалі -позивач, Варвинська МДПІ) звернулася до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Антонівське»(надалі -відповідач, СТОВ «Антонівське»), про стягнення заборгованості з податку з доходів фізичних осіб.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.12.2010 р. (суддя -Л.О.Житняк), залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2011 р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя -Я.М.Собків, судді: Є.О.Сорочко, В.Г.Усенко) у задоволенні позову відмовлено .

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати зазначені рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач надав письмові заперечення на касаційну скаргу позивача, за змістом яких проти вимог останньої заперечує з мотивів її необґрунтованості та просить вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.11.1992 р. СТОВ «Антонівське»зареєстровано як юридичну особу Варвинською районною державною адміністрацією Чернігівської області і взято на облік до Варвинської МДПІ як платник податків з 03.02.1993р.

Представниками податкового органу 10.06.2010 р. були проведені камеральні перевірки податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, про що складені відповідні довідки.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за 3 квартал 2007 р. СТОВ «Антонівське»нараховано до сплати податку з доходів фізичних осіб в сумі 1382,62 грн.; в 4 кварталі 2007 р. - 2969,51 грн.; в 1 кварталі 2008 р. - 602,48 грн.; в 2 кварталі 2008 р. - 100,00 грн.; в 3 кварталі 2008р. -720,00 грн.; в 4 кварталі 2008 р. - 1019,31 грн.; в 1 кварталі 2009 р. -501,60 грн.; в 2 кварталі 2009 р. - 733,50 грн.; в 3 кварталі 2009 р. - 360,00 грн.; в 4 кварталі 2009 р. - 00,00 грн.; в 1-3 кварталах 2010 р. 00,00 грн., на загальну суму 8389,02 грн. Сплачено за вказаний вище період 1065,00грн., не сплаченою залишається сума 7324,02 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Посилаючись на законодавство, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин, суди зазначили, що в силу пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України від 25.06.1991 №1251 «Про систему оподаткування»(зі змінами та доповненнями) платник податків зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.

При цьому пункт 4 частини 1 статті 14 Закону України «Про систему оподаткування»встановлено, що податок на доходи фізичних осіб належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно підпунктом 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону України від 22.05.2003 №889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб»визначено, що податок з доходів фізичних осіб підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що відповідно до розрахунку позивача відповідач має податковий борг з податку з доходів фізичних осіб станом на 30.06.2007 р. в розмірі 45811,65 грн. та станом на 30.09.2010 р. в розмірі 8389,02 грн. на загальну суму 53135,67 грн. Зазначена сума боргу підтверджується копією довідки від 09.08.2007 №22/17-024/03796229 про наслідки перевірки правильності справляння та своєчасності сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб та податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів СТОВ «Антонівське»за період з 01.10.2004р. по 31.03.2007р. та податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за Формою №1 ДФ.

Порядок стягнення зобов'язань юридичних та фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) регулюється нормами спеціального закону з питань оподаткування, яким є Закон України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(який був чинний на день виникнення спірних правовідносин). Як визначено підпунктом 3.2.1 пункту 3.2 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»- у будь-яких випадках, коли платник податків згідно з законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, яким оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, а також будь - які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків вважається бюджетним фондом, який належить державі. Зобов'язання по сплаті податку з доходів фізичних осіб відповідачем - платником податків узгоджується самостійно, шляхом подання до органів державної податкової служби податкової декларації, якою в даному випадку виступає звіт за Формою№1 ДФ.

Згідно підпункту15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону України від 21.12.2000 №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»строки давності та їх застосування за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, про те, що строк визначення суми податковим зобов'язанням платника податків щодо податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб станом на 30.06.2007 р. в розмірі 45811,65 грн. сплив.

Із системного аналізу зазначених норм законодавства, що регулюють податкові відносини, судами попередніх інстанцій встановлено, що станом на момент подачі позову СТОВ «Антонівське»несплаченою залишається сума податкового боргу у розмірі 7324,02 грн., щодо якого не проведено порядок досудового погашення податкового боргу шляхом надсилання боржнику податкових вимог.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 27.02.2010 р. учасники СТОВ «Антонівське»прийняли рішення про його ліквідацію. Даним рішенням було створено ліквідаційну комісію, на яку покладено завдання провести відповідну процедуру. Це рішення з відповідними документами було направлено державному реєстратору Варвинського району Чернігівської області, про що державним реєстратором було зроблено відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 01.03.2010 р. за №10431100005000139, що підтверджено матеріалами справи. На момент розгляду справи в суді першої інстанції та апеляційної інстанції СТОВ «Антонівське»із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців не виключено.

Про початок ліквідаційної процедури державним реєстратором було повідомлено державні установи в тому числі й Варвинську МДПІ, що встановлено судами попередніх інстанцій. Також було подано оголошення в друкованих засобах масової інформації як центральних так і місцевих про ліквідацію СТОВ «Антонівське», та вказано 2-х місячний строк звернення кредиторів зі своїми вимогами до ліквідаційної комісії.

Однак, Варвинська МДПІ, будучи належним чином повідомлена про початок ліквідаційної процедури, перевірки діяльності СТОВ «Антонівське»не здійснила та не направила до ліквідаційної комісії у встановлений термін заяви зі своїми вимогами, в зв'язку з чим і не була включена до складу кредиторів чиї вимоги підлягають задоволенню. Тобто відповідно до реєстру вимог кредиторів СТОВ «Антонівське», затвердженого рішенням ліквідаційної комісії від 20.07.2010 р. (протокол№2), Варвинська МДПІ не включена до вказаного реєстру.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що на момент формування реєстру вимог кредиторів СТОВ «Антонівське», Варвинська МДПІ не заявляла своїх вимог, а також не надала заяву про не включення до реєстру вимог кредиторів відповідно до статті 53 Закону України від 14.05.1992 №2343 «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Порядок досудового погашення податкового боргу шляхом надсилання боржнику податкових вимог не виконано.

Колегія суддів погоджується з позицією судів попередніх інстанцій, що позовні вимоги про стягнення податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб, як такі, що не заявлені у встановлений термін та не включені до реєстру вимог кредиторів СТОВ «Антонівське», затвердженого протоколом ліквідаційної комісії від 20.07.2010 р. №2, не підлягають задоволенню.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 210, 214, 215, 220, 223, 226, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області залишити без задоволення.

2. Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.12.2010 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2011 р. у справі № 2а-6161/10/2570 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 -238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:(підпис)Лосєв А.М. Судді(підпис)Бившева Л.І. (підпис)Шипуліна Т.М.

Суддя А.М. Лосєв