КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.07.2012 № 64/140
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів: Іоннікової І.А.
Синиці О.Ф.
при секретарі судового засідання - Кондратюк О.А.
за участю представників:
від позивача: Дейнека О.А. - представник за довіреністю № 597580 від 02.11.2011р.;
від відповідача: Вабіщевич Т.В. - представник за довіреністю №26/01 від 26.01.2012р.;
від третьої особи: Мужик Л.І. - представник за довіреністю № 03/2/907 від 25.11.2011р.;
розглянув апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Будшляхмаш» та Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» на рішення господарського суду міста Києва від 05.03.2012 р.
у справі № 64/140 (суддя Зеленіна Н.І.)
за позовом Компанії «АЙВЕКС ІНК»
до Публічного акціонерного товариства «Будшляхмаш»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк»
про звернення стягнення на майно.
В судовому засіданні 10.07.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Суть рішення і апеляційної скарги:
Компанія «АЙВЕКС ІНК» звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Будшляхмаш" про звернення стягнення на майно, що знаходиться за адресою: місто Київ вул. Дегтярівська, буд. 21 (на суму 11 352 528,60 грн.).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором № 263 від 27.12.2005р. позивачем, як майновим поручителем, було погашено кредитну заборгованість перед ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» в сумі 11 352 528,60 грн. За наведеного, позивач вважає, що до нього перейшли усі права кредитора. Крім того, позивач вказував на те, що оскільки у відповідача відсутні відповідні грошові кошти, виконання відповідачем даного зобов'язання можливо лише шляхом звернення стягнення на майно.
Рішенням господарського суду міста Києва від 05.03.2012 р. у справі №64/140 позов Компанії «АЙВЕКС ІНК» задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Будшляхмаш» на користь Компанії «АЙВЕКС ІНК» 11 350 678,72 грн. заборгованості Публічного акціонерного товариства «Будшляхмаш» перед Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» за кредитним договором № 263 від 27.12.2005 р. за рахунок майна ПАТ «Будшляхмаш», а саме: заготівельно-зварювальний комплекс № 3 механізованого складу заготівок, колишнього цеху рулонів (літера XVI (цифра)) загальною площею 12 363,50 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ вул. Дегтярівська, буд. 21; споруди ливарного цеху, побутових приміщень цеху № 1 (літера XIII (цифра)) загальною площею 4 001,90 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21; будівлі складу виробничо-диспетчерського відділу (літера XX (цифра)) загальною площею 488,00 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21; споруди УМС (літера XII (цифра)) загальною площею 1 324,20 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21; споруди складу виробничо-диспетчерського відділу (літера XXI (цифра)) загальною площею 319,30 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Будшляхмаш» на користь Компанії «АЙВЕКС ІНК» судові витрати. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем виконано зобов'язання відповідача за кредитним договором, до Компанії «АЙВЕКС ІНК» перейшли права кредитора, тобто виникло право регресної вимоги. Разом з цим, судом першої інстанції встановлено, що станом на 29.12.2010 року заборгованість ПАТ "Будшляхмаш" перед ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" складала: 6075170,70 грн. та 662660,69 доларів США (за курсом НБУ станом на 29.12.2010 року - 5 275 508,02 грн.), тобто всього в сумі 11 350 678,72 грн. У зв'язку з відсутністю у відповідача грошових коштів для стягнення наведеної суми судом звернуто стягнення за рахунок майна відповідача.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Будшляхмаш» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 05.03.2012 р. у справі №64/140 скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач, уклавши договір закладу з ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк", виступив майновим поручителем за грошовими зобов'язаннями відповідача, а тому він повинен був заявити до нього грошові, а не майнові вимоги.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2012р. апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Будшляхмаш» прийнята до провадження, провадження у справі зупинялось у відповідності до ч. 1 ст. 79 ГПК України.
Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання, в якому останній повідомив, що належним представником Компанії «АЙВЕКС ІНК» уповноважено Дейнеку О.А. (яка зареєстрована на території України), відповідно до довіреності від 02.11.2011 р. За наведеного, позивач просить суд всі процесуальні документи надсилати на адресу представника та призначити слухання справи на більш ранній строк.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.05.2012р. апеляційне провадження у даній справі поновлено, розгляд справи призначено на 12.06.2012р., залучено до участі у справу в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк".
ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" подано апеляційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 05.03.2012 р., в якій останній просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Апеляційна скарга третьої особи обґрунтована тим, що оскаржуване рішення є незаконним, оскільки судом першої інстанції було задоволено вимоги щодо погашення заборгованості, вираженої у грошових коштах, за рахунок нерухомого майна, тобто обраний позивачем спосіб захисту своїх прав (стягнення заборгованості за рахунок майна відповідача) суперечить приписам ст. 526, ст. 1054 ЦК України та положенням п. 3.2.4 кредитного договору. Крім того, апелянт зазначає, що рішенням господарського суду міста Києва від 01.02.2012р. у справі № 34/12 господарського суду міста Києва, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2012р., звернуто стягнення на майно, що належить відповідачу, шляхом надання Публічному акціонерному товариству "Всеукраїнський акціонерний банк" права на продаж від свого імені нежитлового приміщення (заготівельно-зварювальний корпус № 3, механізований склад заготівок, колишній цех рулонів (літ. ХVІ(цифра)), загальною площею 12 363, 50 кв. м.), що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" за кредитним договором № 116 від 29.06.2008 в сумі 56 099 249, 41 грн.
Київським апеляційним господарським судом ухвалою від 08.06.2012р. апеляційну скаргу третьої особи на рішення господарського суду міста Києва від 05.03.2012р. прийнято до спільного розгляду з апеляційною скаргою ПАТ "Будшляхмаш", розгляд апеляційної скарги призначено на 12.06.2012р.
Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу та доповнення до відзиву, в якому сторона просить змінити рішення господарського суду міста Києва від 05.03.2012 р., а саме стягнути на користь позивача грошові кошти в розмірі 1 426 000 дол. США, що еквівалентно 11 352 528,60 грн. Крім того, позивач зазначає, що в прохальній частині ним було помилково викладено вимогу про звернення стягнення на майно відповідача.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2012р. розгляд справи у відповідності до п. п. 1-3 ч. 1 ст. 77 ГПК України відкладався. На підставі ст. 69 ГПК України строк розгляду апеляційної скарги продовжувався на 15 днів.
Від третьої особи надійшли письмові пояснення до апеляційної скарги, в яких сторона зазначає, що судом першої інстанції прийнято рішення про права і обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, тобто щодо майнових прав ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», який є іпотекодержателем частини спірного майна, що є безумовною підставою для скасування такого рішення.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2012 р., у зв'язку з перебуванням судді Кондес Л.О. у відпустці, змінено склад судової колегії: головуючий суддя - Коротун О.М., судді Синиця О.Ф., Іоннікова І.А. Вказаний склад колегії спочатку розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу на ухвалу у даній справі та ухвалив постанову.
Представники відповідача та третьої особи в судовому засіданні вимоги своїх апеляційних скарг підтримали та просили їх задовольнити.
Представник позивача заперечив проти доводів апелянтів та просив рішення змінити з підстав, викладених у відзиві.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційних скарг та заперечень на них, оглянувши оригінали документів, заслухавши пояснення представників учасників апеляційного провадження, Київський апеляційний господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Як правильно з'ясовано місцевим господарським судом, 12.08.2010 року з метою забезпечення виконання грошових зобов'язань ВАТ "Будшляхмаш" за кредитним договором № 263 від 27.12.2005 року Компанія "АЙВЕКС ІНК" (ІVЕХ INC.) (за договором - заставодавець) уклала із ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" (за договором - заставодержатель) договір закладу цінних паперів (далі - договір).
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом - у володіння третій особі (ч. 2 ст. 575 ЦК України).
Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Предметом застави, у відповідності до ч. 1 ст. 576 ЦК України, може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.
Сторонами в п. 1.1 договору встановлено, що в забезпечення виконання грошових зобов'язань ВАТ "Будшляхмаш" за кредитним договором № 263 від 27.12.2005р. з додатками заставодавець передає в заклад заставодержателю цінні папери, зокрема, облігацій на пред'явника, процентні, у бездокументарній формі, загальною номінальною вартістю 1426000,00 доларів США.
В п. 1.2. договору сторони оцінили її предмет в 1 426 000,00 доларів США, що по курсу НБУ на день укладення договору складало 11 251 140,00 грн.
Згідно із п. 1.5. договору відповідальність заставодавця обмежується вартістю цінних паперів у відповідності із п. 1.2. договору.
Відповідно до п. 3.1. договору заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави у випадку порушення боржником умов кредитного договору (в т.ч., але не обмежуючись, зобов'язань щодо повернення тіла кредиту та/або процентів за його користування) або заставодавцем умов договору застави.
Згідно із п. 3.2.1. договору звернення стягнення на предмет застави можливе в позасудовому порядку шляхом вступу в силу умов договору про задоволення вимог кредитора (із відкладальною умовою) від 12.08.2010 року. Відкладною умово є порушення боржником умов повернення грошових коштів за кредитним договором.
12.08.2010 року між Компанією "АЙВЕКС ІНК" (за договором -заставодавець) та ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» (за договором -заставодержатель) був укладений договір про задоволення вимог кредитора (з відкладальною умовою), згідно якого сторони домовились, що у випадку настання відкладальної умови, зазначеної в п. 4 договору, задоволення вимог кредитора, що виникли на підставі кредитного договору № 263 від 27.12.2005 року з усіма змінами та доповненнями, і полягають у праві вимагати повернення наданого боржнику (ПАТ "Будшляхмаш") кредиту в сумі 5000000,00 грн. та 1500000,00 доларів США та усіх нарахованих згідно умов кредитного договору процентів, здійснюється шляхом передачі заставодавцем у власність кредитора закладених цінних паперів. Цінні папери приймаються заставодавцем у власність, виходячи з їх оціночної вартості, що становить 1 426 000,00 доларів США (п. 1 договору).
Згідно із п. 4 договору про задоволення вимог кредитора (з відкладальною умовою) відкладальною умовою для даного договору є:
- невиконання чи неналежне виконання боржником умов повернення грошових коштів по кредитному договору, в тому числі порушення умов повернення процентів по кредитному договору, а також тіла кредиту у встановлені договором строки та/або будь-яких інших умов кредитного договору та/або договору закладу;
- відправка заставодержателем письмового повідомлення заставодавцю про звернення стягнення на предмет закладу та вступ в силу даного договору.
Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Згідно зі ст. 19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, 15.11.2010 року у зв'язку з неналежним виконанням ТОВ "Будшляхмаш" умов кредитного договору ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" направив Компанії "АЙВЕКС ІНК." (IVEX INC.) вимогу про негайне погашення заборгованості.
29.12.2010 року, на виконання вимог п. 4 договору про задоволення вимог кредитора (з відкладальною умовою) від 12.08.2010 року та договору закладу від 12.08.2010 року, ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" направив ПАТ "Будшляхмаш" та Компанії "АЙВЕКС ІНК" лист-повідомлення про звернення стягнення на предмет закладу шляхом прийняття у власність цінних паперів.
Листом від 29.12.2010 року б/н, ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" повідомив ПАТ "Будшляхмаш" та Компанію "АЙВЕКС ІНК." про те, що за рахунок звернення стягнення на цінні папери були погашені наступні види заборгованості відповідача за кредитним договором № 263 від 27.12.2005 року: прострочене до повернення тіло кредиту - 5 000 000,00 грн. та 403 000,00 доларів США; прострочені до повернення проценти за користування кредитними коштами - 1 075 170,70 грн. та 259 660,69 доларів США.
Вказані обставини не заперечуються учасниками судового процесу та не спростовуються доводами апеляційних скарг на підставі встановленого.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).
17.01.2011 року Компанія "АЙВЕКС ІНК." звернулась до ПАТ "Будшляхмаш" із листом, в якому просила погасити існуючу заборгованість за кредитним договором № 263 від 27.12.2005 року.
24.01.2011 року ПАТ "Будшляхмаш" листом № 11-03/-1 повідомило позивач у справі про те, що у зв'язку із скрутним фінансовим становищем існуюча заборгованість може бути погашена лише за рахунок наявного у боржника майна, оскільки грошові кошти у останнього відсутні.
За наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що Компанія "АЙВЕКС ІНК." виконала зобов'язання ПАТ "Будшляхмаш" за кредитним договором № 263 від 27.12.2005 року в повному обсязі, а тому, з огляду на приписи п. 3 ч. 1 ст. 512 ЦК України, до позивача перейшли права ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" за кредитним договором № 263 від 27.12.2005р. в частині виконаного.
Таким чином, у Компанії "АЙВЕКС ІНК." виникло право звернення з вимогою про стягнення сплачених ним грошових коштів, а у ПАТ "Будшляхмаш" - обов'язок їх повернути.
Разом з цим, Компанією "АЙВЕКС ІНК." подано позов про звернення стягнення за рахунок майна ВАТ "Будшляхмаш" на суму 11 352 528,60 грн., а саме заготівельно-зварювальний комплекс № 3 механізованого складу заготівок, колишнього цеху рулонів (літера XVI (цифра)) загальною площею 12 363,50 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ вул. Дегтярівська, буд. 21; споруди ливарного цеху, побутових приміщень цеху № 1 (літера XIII (цифра)) загальною площею 4 001,90 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21; будівлі складу виробничо-диспетчерського відділу (літера XX (цифра)) загальною площею 488,00 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21; споруди УМС (літера XII (цифра)) загальною площею 1 324,20 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21; споруди складу виробничо-диспетчерського відділу (літера XXI (цифра)) загальною площею 319,30 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Отже, предметом позову у даній справі є вимога сторони про звернення стягнення на майно відповідача.
Позивачем в суді апеляційної інстанції подано відзив на апеляційну скаргу, в якому Компанія "АЙВЕКС ІНК." просить змінити рішення та стягнути 11 352 528,60 грн. Крім того, в доповненнях до відзиву вих.№09 від 09.07.2012р. позивач зазначає про помилковість відображення в прохальній частині позову вимоги щодо звернення стягнення на майно відповідача, а тому просить стягнути з відповідача грошові кошти. Тоді як, виходячи з предмету спору (звернення стягнення на майно відповідача) стороною в суді першої інстанції заявлялась заява про накладення арешту саме на майно відповідача. Умовою застосування даного заходу до забезпечення позову у відповідності до норм процесуального закону є безпосередня пов'язаність з предметом спору.
Таким чином, виходити з ретельного дослідження змісту поданих в апеляційній інстанції вищенаведених письмових документів та співвідношення такого змісту з раніше заявленими позовними вимогами, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позивач здійснює заміну предмету позовних вимог, зокрема, вимогу про звернення стягнення на майно (на суму 11 352 528,60 грн.), змінює вимогою про стягнення грошових коштів.
За приписами ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач до початку розгляду господарським судом справи по суті має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу.
Приписи частини четвертої статті 22 ГПК України не застосовуються під час розгляду справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій (аналогічна правова позиція викладена в п. 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011р., № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Відповідно до ч. 3 ст. 101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Заважаючи на вищевикладене, у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави здійснювати розгляд змінених позовних вимог (про стягнення грошових коштів), а тому даний спір підлягає вирішенню з урахуванням вимоги, що була предметом розгляду у першій інстанції, тобто про звернення стягнення на майно відповідача.
Як вже вищезазначалось, у зв'язку з виконанням позивачем кредитних зобов'язань відповідача, у останнього виник перед Компанією "АЙВЕКС ІНК." обов'язок повернути у межах виконаного майновим поручителем грошові кошти.
За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику - грошові кошти.
Грошове зобов'язання, у відповідності до ч. 1 ст. 533 ЦК України, має бути виконане у гривнях.
Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виходячи із предмету позовних вимог, позивач в суді першої інстанції просив звернути стягнення на нерухоме майно. При цьому, у відповідності до норм чинного законодавства звернення стягнення на майно здійснюється на підставі закону та/або договору.
На підставі ст. 101 ГПК України за результатами перегляду в апеляційному порядку рішення господарського суду міста Києва у даній справі, Київським апеляційним господарським судом, укладеного між сторонами правочину, яким будо б врегульовано питання звернення стягнення на майно відповідача, відсутній. Нормою закону можливості безпосереднього звернення стягнення на майно відповідача у зв'язку з неповерненням сплачених майновим поручителем грошових коштів не передбачено.
За наведеного, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком господарського суду міста Києва про часткове задоволення позовних вимог.
Крім того, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що ухвалюючи оскаржуване рішення, місцевим господарським судом неповно було встановлено всі обставини справи, що, зокрема, є окремою підставою для його скасування. Так, поза увагою господарського суду міста Києва залишено питання належності спірного майна відповідачу на праві власності. Також судом не було встановлено того, що частина майна, за рахунок якого позивач просив задовольнити виконане ним кредитне зобов'язання відповідача, перебуває в іпотеці у третьої особи.
Зокрема, 29.12.2005р. між ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" та ВАТ "Будшляхмаш" укладено іпотечний договір, за умовами якого в забезпечення виконання кредитного договору № 263 від 27.12.2005р. відповідач передав в іпотеку третій особі споруди ливарного цеху, побутових приміщень цеху № 1 (літера XIII (цифра)) загальною площею 4 001,90 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21.
Крім того, рішенням господарського суду м. Києва від 01.02.12р. у справі № 34/12, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.12р., задоволено позов ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» до ПАТ «Будшляхмаш», третя особа ТОВ «Джеррад Україна» про звернення стягнення на майно, що належить ПАТ «Будшляхмаш», шляхом надання права на продаж ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» від свого імені нежитлового приміщення (заготівельно-зварювальний корпус №3, механізований склад заготівок, колишній цех рулонів (літ. ХУІ(цифра)), загальною площею 12 363,50 кв.м.), що розташоване за адресою м. Київ, вул. Дегтярівська, 21 позов задоволено. Вказане майно, у відповідності до іпотечного договору від 30.06.2006р. передано в іпотеку третій особі з метою забезпечення кредитних зобов'язань за кредитним договором № 116 від 29.06.2006р.
Таким чином, задовольняючи позов про звернення стягнення на майно відповідача, яке частково перебуває в іпотеці третьої особи, місцевим господарським судом було вирішено питання щодо майнових прав ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», тобто щодо особи, яка не була залучена до участі у справі.
Вказане порушення норм процесуального права в силу п. 3 ч. 3 ст. 104 ГПК України є в будь-якому випадку підставою для скасування оскаржуваного рішення. Тобто, ще одною окремою підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Разом з цим, судова колегія апеляційної інстанції звертає увагу позивача на те, що скасування даного рішення та відмова в задоволенні позову про звернення стягнення на майно відповідача не позбавляє Компанію "АЙВЕКС ІНК." можливості звернення з іншим позовом про стягнення грошових коштів (інший предмет спору) в загальному порядку, встановленому ст. 1 ГПК України.
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Будшляхмаш» та Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» підлягають задоволенню, оскільки рішення суду першої інстанції ухвалене за неправильного застосування норм матеріального і процесуального права та неповного з'ясування всіх обставин справи, що призвело до прийняття неправильного рішення (п. п. 1, 4 ч. 1; п. 3 ч. 3 ст. 104 ГПК України), що є підставою для скасування такого рішення з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції покладаються на позивача відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
Витрати за розгляд апеляційних скарг в суді апеляційної інстанції покладаються на відповідача відповідно до приписів ч. 2 ст. 49 ГПК України, оскільки саме через його дії, зокрема, неповернення боргу; повідомлення позивача про можливість задоволення його вимог лише шляхом звернення стягнення на майно відповідача, тоді як останній не міг не знати про перебування частини його майна в іпотеці у третьої особи; замовчування та ненадання відповідної інформації під час розгляду даної справи в суді першої інстанції про перебування частини його майна в іпотеці, наявності іншого спору щодо звернення стягнення на це майно та наявності відповідного судового рішення, зумовили виникнення спору у даній справі.
Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Будшляхмаш» та Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» на рішення господарського суду міста Києва від 05.03.2012 р. у справі № 64/140 задовольнити.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 05.03.2012 року у справі № 64/140 скасувати з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову повністю.
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Будшляхмаш» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, код ЄДРПОУ 14310164) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 5, код ЄДРПОУ 19017842) 32 190,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.
4. Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.
5. Матеріали справи № 64/140 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Повний текс складено 11.07.2012р.
Головуючий суддя Коротун О.М.
Судді Іоннікова І.А.
Синиця О.Ф.
Судове рішення № 25315778, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 10.07.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 64/140. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: