Ухвала суду № 25313582, 17.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2012 року м. Київ К-19585/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Євроцемент-Україна»

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2009 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2010 року

у справі № 2а-37709/09/2070

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Євроцемент-Україна»

до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області

про визнання незаконним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Євроцемент-Україна»(далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області (далі -відповідач) про визнання незаконним та скасування рішення № 0004312301 від 10 грудня 2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2010 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, позивач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, ВАТ «Євроцемент-Україна», посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2009 року, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2010 року та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В запереченні на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення -без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що працівниками Державної податкової адміністрації у Харківській області проведено перевірку офісу, що належить позивачу, щодо дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт № 10726/20/40/23/00293060 від 19 листопада 2008 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято рішення № 0004312301 від 10 грудня 2008 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 78 790,25 грн.

За результатами адміністративного оскарження скарги позивача залишено без задоволення.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 13 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон № 265/95-ВР) у зв'язку з невідповідністю суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, на суму в розмірі 15 758,05 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до абзацу 26 статті 2 Закону № 265/95-ВР місцем проведення розрахунків є місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Згідно з пунктом 4.5 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 року № 614, унесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через реєстратор розрахункових операцій з використанням операцій «службове внесення»та «службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій.

Пунктом 13 статті 3 Закону № 265/95-ВР передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки -загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до денного Х-звіту реєстратора розрахункових операцій в сейфі позивача знаходиться сума в розмірі 0,00 грн., проте відповідно до опису наявних купюр та монет в касі знаходиться сума в розмірі 15 758,05 грн.

При цьому, касиром ВАТ «Євроцемент-Україна»ОСОБА_1, допитаною в якості свідка, підтверджено отримання вказаних коштів за реалізовані підприємством товари та їх знаходження саме на місці проведення розрахунків.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2010 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Євроцемент-Україна»відхилити, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.