Ухвала суду № 25313668, 10.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" липня 2012 р. м. Київ К/9991/32651/11

К/9991/33064/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

при секретарі судового засідання: Шкляр А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Прокуратури Тернопільської області та Державної податкової інспекції у Гусятинському районі Тернопільської області

на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2010 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2011 року

у справі № 2-а-3644/10/1970

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хоростківський цукровий завод»

до Державної податкової інспекції у Гусятинському районі Тернопільської області,

за участю Прокуратури Тернопільської області

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2011 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Хоростківський цукровий завод» (далі -позивач) до Державної податкової інспекції у Гусятинському районі Тернопільської області (далі -відповідач) задоволено. Визнано протиправними дії ДПІ у Гусятинському районі Тернопільської області, які полягають у зменшенні відповідно до акту планової виїзної перевірки № 452/23-35218790 від 15 жовтня 2010 року на 376 670,00 грн. задекларованого ТОВ «Хоростківський цукровий завод»у 2009 році від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток та у зменшенні на 4 252 764,00 грн. задекларованого ТОВ «Хоростківський цукровий завод»у 2009 році від'ємного значення між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість. Зобов'язано ДПІ у Гусятинському районі Тернопільської області враховувати при визначенні податкового зобов'язання з податку на прибуток ТОВ «Хоростківський цукровий завод»за 2009 рік від'ємне значення об'єкту оподаткування цього податку в розмірі 20 237 790,00 грн. та враховувати при визначенні податкового зобов'язання з податку на додану вартість ТОВ «Хоростківський цукровий завод»за 2009 рік від'ємне значення між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту в розмірі 4 693 593,00 грн. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000252300/0 від 21 жовтня 2010 року. Повернуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Хоростківський цукровий завод»3,40 грн. судових витрат

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, прокуратура та відповідач оскаржили їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданих касаційних скаргах, Прокуратура Тернопільської області та ДПІ у Гусятинському районі Тернопільської області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просять скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2010 року, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2011 року та прийняти нове рішення - про відмову в задоволенні адміністративного позову.

В запереченнях на касаційні скарги позивач просить залишити їх без задоволення, а постановлені у справі судові рішення -без змін.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Хоростківський цукровий завод»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, за результатами якої складено акт № 452/23-35218790 від 15 жовтня 2010 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 1.4 статті 1, підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон № 168/97-ВР) у зв'язку з неправомірним включенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних, які надійшли на адресу ТОВ «Хоростківський цукровий завод»із запізненням, а також сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного у контрагентів товару, відповідно до договорів, які, на думку податкового органу, з огляду на відсутність транспортної документації та технічної можливості контрагентів є нікчемними.

Вказані порушення положень Закону № 168/97-ВР призвели до завищення позивачем від'ємного значення між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму в розмірі 4 252 764,00 грн. та заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на суму в розмірі 1 548 116,00 грн.

Крім того, перевіркою встановлено порушення ТОВ «Хоростківський цукровий завод»пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, пункту 5.9 статті 5, статті 8 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) що, в свою чергу, призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за четвертий квартал 2009 року на суму в розмірі 376 670,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000252300/0 від 21 жовтня 2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2 322 174,00 грн. ( 1 548 116,00 грн. -основний платіж, 774 058, 00 грн. -штрафні (фінансові) санкції).

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пункту 9.2 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 червня 2005 року № 244 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), отримані податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників (додаток 2 до податкової накладної), вантажні митні декларації, а також інші подібні документи (згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР) відображаються у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за датою отримання зазначених документів.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку, що у разі отримання податкових накладних, які виписані в різних податкових періодах, а надійшли із запізненням в одному періоді (за наявності документального підтвердження такого запізнення), платник податку -покупець товарів (робіт, послуг) повинен на дату отримання зазначених документів відобразити їх у графі 2 реєстру отриманих та виданих податкових накладних, а також, за умови виконання вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР, має право відобразити суму податкового кредиту на підставі таких податкових накладних в декларації з податку на додану вартість у поточному періоді.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних позивачем відображено отримання податкових накладних, що виписані в різних податкових періодах, а надійшли із запізненням в одному періоді. Крім того, даними журналу реєстрації вхідної кореспонденції за 2009 рік підтверджується факт надходження на адресу позивача протягом січня -грудня 2009 року податкових накладних, виписаних в період з липня по грудень 2008 року.

При цьому, є правомірними доводи судів попередніх інстанцій про те, що чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство не зобов'язує направляти податкові накладні листами з оголошеною цінністю або рекомендованими листами з повідомленням про вручення.

Що стосується висновків податкового органу про нікчемність ряду догорів постачання з огляду на непідтвердження їх товарного характеру, то колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про їх необґрунтованість.

Адже, як встановлено судами, умови спірних правочинів свідчать про відсутність обов'язку з боку позивача складати транспортну документацію.

Слід також зазначити, що за наявності документів, які підтверджують фактичне отримання позивачем товару та його використання у власній господарській діяльності, ненадання транспортної документації не може бути беззаперечною підставою для висновку про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, оскільки, відповідною транспортною документацією обов'язково має бути підтверджено здійснення послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару.

Крім того, чинне на час виникнення спірних правовідносин податкове законодавство не ставить в залежність право платника податку на включення сум до складу валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість від господарських, технічних та виробничих можливостей своїх постачальників.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку, що доводи податкового органу про завищення позивачем валового доходу на суму в розмірі 3 711 364,00 грн. та завищення податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму в розмірі 742 271,00 грн., а також завищення валових витрат на суму в розмірі 4 035 586,00 грн. та завищення податкового кредиту на суму в розмірі 2 168 450,00 грн. є безпідставними.

При цьому, колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що обраний ТОВ «Хоростківський цукровий завод»спосіб захисту права шляхом оскарження дій ДПІ у Гусятинському районі Тернопільської області щодо зменшення задекларованого позивачем у 2009 році від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та від'ємного значення між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з податку на додану вартість відповідає його змісту та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2010 року та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2011 року.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Прокуратури Тернопільської області та Державної податкової інспекції у Гусятинському районі Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.

Суддя А.О. Рибченко