Ухвала суду № 25313247, 10.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2012 року м. Київ К-19175/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02 червня 2009 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2010 року

у справі № 2а-2434/09/5/0170

за позовом Закритого акціонерного товариства «Торговий дім «Сільгоспдеталь»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02 червня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2010 року, позов Закритого акціонерного товариства «Торговий дім «Сільгоспдеталь»(далі -позивач) до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (далі -відповідач) задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0015942301/1 від 15 січня 2009 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ЗАТ «Торговий дім «Сільгоспдеталь»витрати із сплати судового збору в розмірі 3,40 грн.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з підстав порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02 червня 2009 року, ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2010 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено позапланову невиїзну перевірку ЗАТ «Торговий дім «Сільгоспдеталь»з питань взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Газметалпроект»за травень 2007 року та правомірності заявленого відшкодування податку на додану вартість за червень 2007 року, за результатами якої складено акт № 8900/23-4/32401898 від 02 грудня 2008 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0015942301/0 від 11 грудня 2008 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 70 220,66 грн.

За результатами адміністративного оскарження скаргу позивача залишено без задоволення, а також прийнято податкове повідомлення-рішення № 0015942301/1 від 15 січня 2009 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.7.10 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон № 168/97-ВР) у зв'язку з неправомірним включенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, непідтверджених податковими зобов'язаннями контрагента по ланцюгу постачання.

Зазначений висновок податковим органом зроблено з огляду на лист Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 10628/7/23-1210 від 20 травня 2008 року, в якому зазначено, що провести перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Манки»(контрагент позивача по третьому ланцюгу постачання) неможливо, у зв'язку з тим, що підприємство до податкового органу за місцем реєстрації не звітує, останній звіт подано за грудень 2007 року. Крім того, постановою Господарського суду м. Києва від 12 лютого 2008 року у справі № 23-47-б ТОВ «Манки»визнано банкрутом.

Також, судами встановлено, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газметалпроект» укладено договір купівлі-продажу № 11-2007 від 25 квітня 2007 року.

Факт поставки товару, визначеного в специфікації до договору, на адресу позивача підтверджується видатковою накладною № РН-0029/1 від 08 травня 2007 року.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР передбачено, що податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як встановлено судами попередніх інстанцій ЗАТ «Торговий дім «Сільгоспдеталь»включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми, сплачені в ціні придбаного у ТОВ «Газметалпроект»товару, на підставі належним чином оформленої податкової накладної.

Доводи касаційної скарги про те, що необхідною умовою бюджетного відшкодування є сплата сум податку на додану вартість до бюджету всіма контрагентами позивача, яку можливо встановити лише після проведення перевірок по ланцюгу постачання, колегія суддів відхиляє, оскільки, пункт 1.3 статті 1 Закону № 168/97-ВР, даючи визначення платника податку як особи, яка зобов'язана утримати та внести до бюджету податок, визначає при цьому, що податок сплачується покупцем або особою, яка імпортує товари на митну територію України.

В свою чергу, вимога пункту 1.8 статті 1 Закону № 168/97-ВР щодо надмірної сплати податку на додану вартість як необхідної умови бюджетного відшкодування стосується платника, який згідно з Законом № 168/97-ВР поніс фактичні витрати щодо сплати зазначеного податку.

Таким чином, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02 червня 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2010 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02 червня 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.