Ухвала суду № 25313150, 10.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2012 року м. Київ К-17166/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 лютого 2009 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2010 року

у справі № 6/57

за позовом Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Лота»

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 лютого 2009 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2010 року, позов Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Лота»(далі -позивач) до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва (далі -відповідач) задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000542311/0 від 05 лютого 2008 року, № 0000542311/1 від 18 березня 2008 року, № 0000542311/2 від 04 серпня 2008 року. Судові витрати в розмірі 3,40 грн. присуджено на користь НВ ТОВ «Лота»з Державного бюджету України.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з підстав порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 лютого 2009 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2010 року та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити в повному обсязі.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення -без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку НВ ТОВ «Лота»з питань правових відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Батекс»за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2007 року, за результатами якої складено акт № 1448/23-11-16289882 від 28 січня 2008 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000542311/0 від 05 лютого 2008 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 81 690,30 грн. (54 460,20 грн. -основний платіж, 27 230,10 грн. -штрафні (фінансові) санкції).

За результатами адміністративного оскарження скарги позивача залишено без задоволення, а також прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000542311/1 від 18 березня 2008 року та № 0000542311/2 від 04 серпня 2008 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон № 168/97-ВР) з огляду на неправомірне включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних на його адресу особою, Свідоцтво платника податку на додану вартість якої анульовано.

Зазначений висновок податковим органом зроблено у зв'язку з тим, що заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 16 лютого 2006 року у справі № 2-1557/10 визнано недійсними з моменту реєстрації Статут та Установчий договір ТОВ «Батекс», а також Свідоцтво № 37014223 про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Батекс».

Актом Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 6501 від 01 серпня 2007 року анульовано реєстрацію ТОВ «Батекс»в якості платника податку на додану вартість з 23 червня 2001 року.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з пунктом 9.8 статті 9 Закону № 168/97-ВР реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на момент виписки на адресу позивача податкових накладних (червень -жовтень 2005 року) ТОВ «Батекс»було зареєстроване як платник податку на додану вартість, про що мало відповідне Свідоцтво.

В свою чергу, визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання її Свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 лютого 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2010 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 лютого 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.