Ухвала суду № 25311123, 16.05.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2012 р.Справа № 2011/2а-4248/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

представника відповідача Мартиненко Н.В.

представника відповідача Колісник Г.М.

представника позивача ОСОБА_3

позивача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.06.2011р. по справі № 2011/2а-4248/11

за позовом ОСОБА_4

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , Головного управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Харківській області

про визнання неправомірними дій щодо відмови в перерахунку пенсії,

ВСТАНОВИЛА:

16.03.2011р. ОСОБА_4 (надалі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (надалі по тексту - перший відповідач), Головного управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Харківській області (надалі по тексту - другий відповідач), в якому просив суд:

- визнати дії відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області незаконними та неправомірними;

- зобов'язати відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії відповідно до нового розміру пенсії, за наданими розрахунками і діючим законодавством;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області не сплачену пенсію за період з 23 грудня 2001 року 01 лютого 2011 року у сумі 883145, 26 гривень ( вісімсот вісімдесят три тисячі сто сорок п'ять гривень 26 коп.).

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.06.2011р. в задоволенні зазначеного позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992р., ст.ст. 10, 52 КАС України, просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.

Колегія суддів заслухавши доповідь обставин справи, пояснення сторін та їх представників, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.195 Кодексу адміністративного судочинства суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції не врахував приписів ст.ст. 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства, що призвело до частково неправильного вирішення справи, виходячи з наступного.

Так, згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

З матеріалів справи таких підстав не вбачається. Доказів поважності пропуску строку на звернення до суду з позовом позивачем не надано.

Таким чином, враховуючи, що позивач звернувся до суду з позовом 16.03.2011р., колегія суддів вважає, що позов ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Харківській області про визнання неправомірними дій щодо відмови в перерахунку пенсії за період з 23.12.2002р. по 16.09.2010р., у зв'язку з пропуском шестимісячного строку звернення до суду з позовом, підлягає залишенню без розгляду.

Отже, постанова суду першої інстанції у зв'язку з порушенням норм процесуального права підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_4 щодо визнання незаконними та неправомірними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, покладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області обов'язку здійснити перерахунок пенсії та її виплату за період з 23.12.2002р. по 16.09.2010р., з прийняттям ухвали про залишення цієї частини позовних вимог без розгляду.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що при нарахуванні та виплаті пенсії позивачу порушень чинного законодавства не допущено, виходячи з наступного.

Так, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 проходив службу в органах внутрішніх справ України з 1984 року по 2002 рік на різних посадах. Наказом Управління МВС України в Харківській області від 23.12.2002р. № 181 о/с звільнений з посади старшого оперуповноваженого групи "А" відділу КМСН УМВС України в Харківській області згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України, в запас Збройних Сил за ст.64 п.б (через хворобу).

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначені та закріплені в Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до ч. 3 ст. 43 зазначеного Закону, (в редакції яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), пенсії особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.

Згідно п.6 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" пенсії, які призначаються особам рядового і начальницького органів внутрішніх справ обчислюються із суми грошового забезпечення, що виплачується цим особам на день звільнення зі служби.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу були встановлені та виплачувались такі види грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військове звання, 30 % надбавка за вислугу років, 15% за роботу з таємними документами, 50% надбавка за особливі умови служби, 100% надбавка.

Пенсія була нарахована позивачу виходячи з вищезазначеного грошового забезпечення.

Отримання інших виплат, які складали грошове забезпечення позивачем не доведено.

Таким чином, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області пенсія обґрунтовано обчислювалась позивачу з розміру грошового забезпечення, що виплачувалась йому на день звільнення зі служби, відповідно до грошового атестату.

Враховуючи викладене, переглянувши постанову суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова через порушення норм процесуального права підлягає частковому скасуванню з прийняттям ухвали про залишення частини позовних вимог без розгляду, в іншій частині - залишенню без змін.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.06.2011р. по справі № 2011/2а-4248/11 скасувати в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_4 щодо визнання незаконними та неправомірними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, покладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області обов'язку здійснити перерахунок пенсії та її виплату за період з 23.12.2002р. по 16.09.2010р., прийняти ухвалу, якою зазначену частину позовних вимог ОСОБА_4 залишити без розгляду.

В іншій частині постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.06.2011р. № 2011/2а-4248/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Шевцова Н.В.Судді Мінаєва О.М. Присяжнюк О.В.

Повний текст ухвали виготовлений 21.05.2012р.