Вирок № 25305817, 19.07.2012, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 1-165/12

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2012 року

Коростенський міськрайонний суд

Житомирської області

в складі:головуючої-судді Куліченко М.В.

при секретарі Мишко В.В.

за участю прокурора Кордиш І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Коростень справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Боровиця Коростенського р-ну Житомирської обл., громадянина України, освіта середня, не працюючого , не одруженого, утриманців не має , раніше не судимого, зареєстрований та проживаючий в АДРЕСА_1, у вчиненні злочинів, передбачених ст. 304 ч.1, 185 ч.2 КК України

та

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Ушомир Коростенського р-ну Житомирської обл., громадянина України, освіта середня, не працюючого , не одруженого, утриманців не має , раніше судимого: Коростенським судом 12.7.2011 року за ст. 185 ч.3,75 КК України до 3 років п/в, іспитовим строком на 1 рік, зареєстрований та проживаючий в АДРЕСА_2, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України

В С Т А Н О В И В

6 березня 2012 року, близько 22-ї години ОСОБА_2, знаходячись в приміщенні будинку № 28, розташованому по вул. Центральна с. Боровиця Коростенського району, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, являється неповнолітнім, шляхом психічного впливу - переконання, запропонував йому вчинити таємне викрадення чужого майна з подвір'я АДРЕСА_3, на що неповнолітній ОСОБА_3 погодився, тобто ОСОБА_2 втягнув неповнолітнього ОСОБА_3 в злочинну діяльність і 06 березня 2012 року, близько 22-ї години підсудні за попередньою змовою , спрямовано на таємне викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_4, прийшли до АДРЕСА_3 та належить гр. ОСОБА_4, де через дерев'яний паркан проникли на подвір'я вказаного домоволодіння, звідки шляхом вільного доступу таємно викрали чуже майно, яке належить ОСОБА_4, а саме електричний кабель довжиною 18 метрів, на загальну суму 350 гривень, та з викраденим з місця події зникли, чим заподіяли потерпілій ОСОБА_4 матеріальної шкоди на вказану суму.

Допитані в суді підсудні винними себе визнали повністю, в скоєному розкаялись і пояснили:

ОСОБА_2 про те, що всі викладені в справі події мали місце та є правильними. Йому було відомо про вік ОСОБА_3, бо живуть вони в одному селі,він запропонував останньому викрасти кабель з господарства ОСОБА_4 ,яка живе в АДРЕСА_3. 6.3.2012 року, вночі вони проникли до помешкання потерпілої, він ножем відрізав цей кабель від установки, кабеля було біля 18 м. , вони разом опалили його на вогнищі і здали в пункт прийому Яхьяєву Намігу в с. Поліське, бо мали потребу в грошах, отримали за зданий метал по 75 грн. кожен. Заявлений потерпілою цивільний позов визнає і просив його суворо не карати.

Аналогічні покази дав суду підсудний ОСОБА_3,заявлений по справі цивільний позов він визнав і просив його суворо не карати.

Враховуючи повне визнання підсудними своєї вини,відсутність сумнівів в добровільності та істинності їх позиції та правильне розуміння змісту ст. 299 КПК України,суд, керуючись вказаним Законом інші докази не досліджує.

Потерпілою по справі заявлено цивільний позов до підсудних про відшкодування збитків в сумі 350 грн., вартості викраденого кабеля та 4 тис. грн. спричиненої моральної шкоди,який вона прросить задоволити.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вина обох підсудних в інкримінованому їм злочині доведена повністю і кваліфікує їх дії :

ОСОБА_2 за ст. 185 ч.2 КК України, як таких, що виразилися в таємному викраденні чужого майна, вчинених за попередньою змовою групи осіб та за ст. 304 ч.1 КК України: як втягнення неповнолітнього ОСОБА_3 в злочинну діяльність.

Дії підсудного ОСОБА_3 суд кваліфікує за ст. 185 ч.2 КК України як таких, що виразилися в таємному викраденні чужого майна, вчинених повторно, за попередньою змовою групи осіб.

Обираючи вид та розмір покарання підсудним , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого, ступінь здійснення злочинних намірів та причини, внаслідок яких вчинено злочин, особу підсудних та їх ставлення до вчиненого ,всі обтяжуючі та пом"ягшуючі обставини справи. Як особа, обидва підсудні характеризуються посередньо, не працюють, ОСОБА_3 є неповнолітнім, виховується в неповній сім»ї , раніше притягувався до кримінальної відповідальності. Як пом»ягшуючу обставину вини обох підсудних суд визнає їх щире каяття у вчиненному та сприяння в розкритті даного злочину. Обтяжуючі обставини вини підсудних - відсутні. Враховуючи наведене суд вважає,що підсудним слід обрати покарання ,яке необхідне й достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів.

Цивільний позов потерпілої по справі суд задовольняє,як обгрунтований.

Керуючись ст.ст.321, 323, 324, 328 -339 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати виним у вчиненні злочинів, передбачених ст.185 ч.2,304 ч.1 КК України і призначити йому покарання : за ст. 185 ч.2 КК України - у виді 3 років позбавлення волі, за ст. 304 ч.1 КК України - у виді 3 років 1 міс. позбавлення волі.

Згідно ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити до відбуття 3 роки 1 міс. позбавлення волі.

За правилами ст.75 КК України звільнити засудженого від призначеного покарання,визначивши іспитовий строк на 2 роки .

Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого обов»язок періодично з»являтись для реєстрації в відділ КВІ, повідомляти КВІ про зміну місця проживання.

ОСОБА_3 визнати виним у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України і призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.

Відповідно до ст.71 КК України частково приєднати до визначеного покарання, покарання невідбуте засудженим за вирокм Коростенського суду від 12.7.2011 року і остаточно, за скупністю вироків призначити до відбуття 3 роки 1 міс. позбавлення волі в спеціальній виховній установі.

Вид запобіжного заходу обом засудженим, до набрання вироком чинності лишити попередню - підписку про невиїзд.

Міру покарання вираховувати обом засудженим з дня звернення вироку до виконання.

Речові докази по справі: сокиру,що передана на зберігання ОСОБА_5 , передати їй же - за належністю. Велосипед, що переданий на зберігання ОСОБА_2, передати йому ж - за належністю.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_4 по 175 грн. з кожного в відшкодування спричиненої матеріальної шкоди та по 2000 грн. ,з кожного - в відшкодування спричиненої моральної шкоди.

Стягнути з кожного з засуджених на користь держави по 117,60 грн. судових витрат ( р/р 31258272211843, код 25574601, МФО 811039, отримувач НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській обл., банк УДК В Житомирській обл.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя: