Ухвала суду № 25304867, 18.07.2012, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №1490/3127/12 18.07.2012 18.07.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц/1490/2129/2012 Головуючий у першій інстанції: Тихонова Н.С.

Доповідач в апеляційній інстанції: Лівінський І.В.

У Х В А Л А

іменем України

18 липня 2012 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Галущенка О.І.,

суддів: Лівінського І.В.,

Крамаренко Т.В.,

при секретарі судового засідання Богуславській О.М.,

за участі боржників ОСОБА_4, ОСОБА_5, їх представника ОСОБА_6,

представників стягувача ОСОБА_7 та ОСОБА_8,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_4 та ОСОБА_5

на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 30 травня 2012 року, постановлену

за поданням

головного державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (далі - Ленінський ВДВС ММУЮ) про примусове проникнення до житла,

в с т а н о в и л а:

У травні 2012 року головний державний виконавець Ленінського ВДВС ММУЮ звернувся до суду із поданням про примусове проникнення до житла.

Заявник вказує, що на виконанні Ленінського ВДВС ММУЮ знаходяться три виконавчих провадження з примусового виконання рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 липня 2011 року по справі № 2-1331 про виселення ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з належних ОСОБА_9 64/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 та вселення ОСОБА_9 в належні йому 64/100 частини вказаного домоволодіння.

Державним виконавцем 6 жовтня 2011 року та 24 травня 2012 року за адресою АДРЕСА_1 здійснено виходи, за результатами яких було встановлено, що боржники у строки, які були встановлені державними виконавцями, рішення суду не виконали, про що були складені відповідні акти.

Посилаючись на те, що боржники добровільно виконати рішення суду відмовляються та чинять перешкоди в примусовому виконанні рішення суду, головний державний виконавець Ленінського ВДВС ММУЮ просив суд дозволити примусове проникнення до вказаного житлового приміщення для проведення виконавчих дій по виселенню боржників та вселення ОСОБА_9 в домоволодіння.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 30 травня 2012 року подання державного виконавця задоволено та дозволено примусове проникнення до спірного житлового приміщення.

В апеляційній скарзі боржники ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посилаючись на незаконність вказаної ухвали, просили її скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні подання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що на виконанні головного державного виконавця Ленінського ВДВС ММУЮ знаходяться три виконавчих листа Ленінського районного суду м. Миколаєва, виданих 15 серпня 2011 року, про виселення ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з належних ОСОБА_9 64/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 та вселення ОСОБА_9 в належні йому 64/100 частини вказаного домоволодіння.

30 серпня та 20 вересня 2011 року по даній справі відкрито три виконавчих провадження. Однак, при проведені виконавчих дій встановлено, що боржники відмовляються добровільно виселитися із вказаного домоволодіння та перешкоджають вселенню стягувача в спірні 64/100 частин вказаного домоволодіння.

За таких обставин, суд відповідно до ст.ст. 78, 79 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) та ч. 1 ст. 376 ЦПК України, обґрунтовано задовольнив заяву державного виконавця та дозволив примусове проникнення до 64/100 частин житлового приміщення за адресою АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_9

Доводи апелянтів про те, що вони не мають іншого житла, не можуть бути достатніми підставами для відмови у задоволенні подання про примусове проникнення до житла для здійснення виконавчих дій по виселенню без надання іншого житлового приміщення.

Також не може вважатись достатньою підставою для відмови у задоволенні вказаного подання, посилання апелянтів на розгляд іншої справи за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_9 про визнання недійсними договорів довічного утримання, дарування та заповіту, за якими стягувач отримав право власності на спірне домоволодіння.

Питання про зупинення виконавчого провадження з цих підстав боржники не ставили та судом таке питання не вирішувалось.

Доводи апеляційної скарги про те, що вказане подання суд неправомірно розглянув без участі боржників, є необґрунтованими.

Так, за ч. 2 ст. 376 ЦПК України суд розглядає подання про примусове проникнення до житла негайно без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Розгляд судом вказаного подання до вирішення клопотання боржників про відстрочку виконання рішення, не порушує порядок, передбачений для вирішення цього подання, а тому не може бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Таким чином, оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, а тому підлягає залишенню без змін на підставі п.1 ст. 312 ЦПК України.

Керуючись статтями 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відхилити, а ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 30 травня 2012 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді:

Справа № 22ц/1490/2129/2012 Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_11

Доповідач в апеляційній інстанції: Лівінський І.В.

У Х В А Л А

іменем України

18 липня 2012 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Галущенка О.І.,

суддів: Лівінського І.В.,

Крамаренко Т.В.,

при секретарі судового засідання Богуславській О.М.,

за участі боржників ОСОБА_4, ОСОБА_5, їх представника ОСОБА_6,

представників стягувача ОСОБА_7 та ОСОБА_8,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_4 та ОСОБА_5

на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 червня 2012 року, постановлену

за заявою

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відстрочку виконання рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19 травня 2011 року за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні власністю, вселення та виселення,

в с т а н о в и л а:

У червні 2012 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися із заявою про відстрочку виконання рішення суду.

Заявники зазначали, що рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19 травня 2011 року постановлено зобов'язати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не чинити перешкод в користуванні 64/100 частинами домоволодіння АДРЕСА_1, виселити їх з належних ОСОБА_9 64/100 частин вказаного домоволодіння та вселено ОСОБА_9 в належні йому 64/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1.

Просили відстрочити виконання цього рішення до ухвалення рішення по справі за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_9 про визнання недійсними договорів довічного утримання та дарування, а також заповіту, посилаючись на скрутне матеріальне становище, знаходження на утриманні у ОСОБА_4 малолітньої дитини, відсутністю доходу, який би дозволяв їм наймати інше житло.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 червня 2012 року в задоволені заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посилаючись на незаконність ухвали суду, просили її скасувати та постановити нову, якою задовольнити заяву.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 373 ЦПК України суд може відстрочити виконання рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо).

Судом встановлено, що на виконанні головного державного виконавця Ленінського ВДВС ММУЮ знаходяться три виконавчих листа Ленінського районного суду м. Миколаєва, виданих 15 серпня 2011 року, про виселення ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з належних ОСОБА_9 64/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 та вселення ОСОБА_9 в належні йому 64/100 частини вказаного домоволодіння, по яким 30 серпня та 20 вересня 2011 року відкрито три виконавчих провадження.

Боржники поставили питання про відстрочку виконання рішення суду до розгляду по суті справи за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_9 про визнання недійсними договорів довічного утримання, дарування та заповіту, посилаючись при цьому на скрутне матеріальне становище, знаходження на утриманні у ОСОБА_4 малолітньої дитини, а також на відсутність доходу, який би дозволяв їм наймати інше житло.

Разом з тим, зазначені обставини не можуть вважатись такими, що утруднюють виконання рішення суду в розумінні ст. 373 ЦПК України.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що боржниками не доведено наявність виняткових обставин, які б надали можливість відстрочити виконання рішення.

Доводи апелянтів про те, що вони не мають іншого житла, не можуть бути достатніми підставами для відстрочки виконання рішення про виселенню без надання іншого житлового приміщення.

Інших доводів, які б спростовували висновки суду чи доводили б порушення ним норм цивільного законодавства, апеляційна скарга не містить. Тому підстав для скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відхилити, а ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 червня 2012 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Судді: