Ухвала суду № 25304837, 18.07.2012, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №1490/3059/12 18.07.2012 18.07.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22 Ц 1490 /2090/ 2012 р. Головуючий першої інстанції: Батченко О.В.

Категорія-57 Доповідач апеляційного суду: Галущенко О.І

У Х В А Л А

Іменем України

18 липня 2012 р. м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого: Галущенка О.І.

суддів: Крамаренко Т.В.

Лівінського І.В.

із секретарем

судового засідання: Богуславською О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за

апеляційною скаргою

командира військової частини А 1080 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 28.03..2012р. у справі за

позовом

ОСОБА_4 до військової частини А 1080 Міністерства оборони України ( далі - в/ч А 1080) про відшкодування витрат на найом житла,

встановила:

07.10.2010 р. ОСОБА_4 звернувся з позовом до в/ч - А 1080 про відшкодування витрат на найом житла,

Позивач зазначав, що він є військовослужбовцем та проходить службу у в/ч А 1080.

Ні Міністерство оборони України ні військва частина не забезпечили його відповідним житлом, а тому він уклав 15.02.2009 р. з ОСОБА_5 договір найму житлового приміщення.

Плата за оренду житла за договором складає 1200 грн. на місяць.

На час звернення з позовом його витрати на оренду житла склали 21600 грн.

Всупереч вимогам ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також положень постанови Кабінету Міністрів України № 175 від 14.03.1995 р. Про грошову компенсацію військовослужбовцям за піднайом житла», військова частина ухиляється від надання йому орендованого житла, або компенсації його витрат на піднайом житла.

Посилаючись на ці обставини, позивач просив провідшкодування його витрат у розмірі 21600 грн.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від28.03..2012р. ухвалено про задоволення позову та стягнення з відповідача 21600 грн.

Цим же рішенням вирішено питання про розподіл судових витрат.

Апелянт ставить питання про скасування рішення, як незаконного і просить постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі, вважаючи необгрунтованими висновки суду стосовно наявності підстав для стягнення компенсації витрат на піднайом житла та щодо визначення розміру компенсації.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно з приписами ст. 15 ЦПК України станом на час звернення з позовом ( в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних з соціальними виплатами від 18.02.2010 р., зазначені положення втратили чинність з 09.09.2010 р. на підставі рішення КС України № 19 рп/2010), компетенція судів цивільної юрисдикції поширюється на спори, які виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них, а також з інших відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до визначення, передбаченого п.1 ч. 1 ст. 3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін являється орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Юрисдикція адміністративних судів, згідно з приписами п.2 ч.1 ст. 17 КАС України, поширюється зокрема, на публічно - правові спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Публічною службою, згідно з визначенням п. 15 ч. 1 ст. 3 КАС, є військова служба.

Чинне законодавство про військову службу регламентує порядок прийняття на публічну службу, проходження військової служби, визначення статусу військовослужбовця, встановлення гарантій соціального і правового захисту військовослужбовців, звільнення з військової служби.

Однією з гарантій правового захисту військовослужбовців під час проходження військової служби є забезпечення військово службовців та їх сімей (за виключенням військових строкової служби) службовими жилими приміщеннями, які мають відповідати вимогам житлового законодавства.

Зазначена гарантія передбачена ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а порядок забезпечення таким житлом та умови і розміри виплати грошової компенсації за піднайом житла визначається Кабінетом Міністрів України.

Зокрема постановою Кабінету Міністрів України № 1081 від 03.08.2006 р. затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, а постановою №175 від 14.03.1995 р. встановлено розміри грошової компенсації за піднайом ними житла.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 проходить військову службу у військовій частині ЗС України за контрактом.

З 15.02.2009 р. він наймає житло, але відповідної компенсації військова частина йому не сплачує.

Витрати за піднайом житла складають 21600 грн.

З цих обставин справи, аналізу наведених норм адміністративного судочинства та законодавства про проходження військової служби вбачається, що спір військовослужбовця з військовою частиною, як суб'єктом владних повноважень з приводу компенсації витрат на наймання житла, стосується неправомірного невиконання цим суб'єктом вимог законодавства щодо її виплати, а тому є публічно-правовим спором, що має вирішуватися судом адміністративної юрисдикції.

Оскільки розгляд цієї справи, всупереч наведеним нормам КАС України здійснювався судом у порядку цивільного судочинства, то рішення у справі підлягає скасуванню, із закриттям провадження у справі, у відповідності до приписів ст. ст.310, 205 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 310, 314-315 України, судова колегія

ухвалила:

Апеляційну скаргу командира військової частини А 1080 - задовольнити частково.

Ріщення Центрального районного суду м. Миколаєва від 28.03..2012р. - скасувати, а провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до військової частини А 1080 Міністерства оборони України про відшкодування витрат за піднайом житла - закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий: О.І. Галущенко Судді: Т.В. Крамаренко

І.В. Лівінський