Ухвала суду № 25304834, 18.07.2012, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №1490/2933/12 18.07.2012 18.07.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц/1490/2019/2012 Головуючий у першій інстанції: Коваленко І.В.

Категорія 44 Доповідач апеляційного суду: Лівінський І.В.

У Х В А Л А

іменем України

18 липня 2012 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Галущенка О.І.,

суддів: Лівінського І.В.,

Крамаренко Т.В.,

при секретарі судового засідання Богуславській О.М.,

за участі: позивачки ОСОБА_4, її представника ОСОБА_5,

відповідачки ОСОБА_6, її представника ОСОБА_7,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_4

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25 травня 2012 року

за позовом

ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

та за зустрічним позовом

ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2011 року ОСОБА_4 звернулась з позовом до ОСОБА_6 про визнання особи такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1.

Позивачка зазначала, що вона являється основним квартиронаймачем вказаної квартири, в якій зареєстрована та проживає разом із своєю донькою. В цій квартирі також зареєстрована відповідачка, однак з 1996 року ОСОБА_6 по даному адресу не проживає. Разом з тим, відповідачка залишається зареєстрованою в цій квартирі та добровільно виписатися не бажає.

Посилаючись на викладене, позивачка просила суд визнати ОСОБА_6 такою, що втратила право користування зазначеною квартирою за правилами ст. 71 ЖК України.

В квітні 2012 року ОСОБА_6 звернулася із зустрічним позовом, в якому просила суд зобов'язати ОСОБА_4 усунути перешкоди у користуванні вказаною квартирою шляхом вселення, зобов'язати ОСОБА_4 передати їй дублікат ключів та забезпечити вільний доступ та перебування в квартирі, посилаючись на те, що ОСОБА_4 перешкоджає їй користуватись цим приміщенням.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25 травня 2012 року в задоволені первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено в повному обсязі. Постановлено усунути перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом вселення ОСОБА_6 до вказаної квартири, зобов'язано ОСОБА_4 надати ОСОБА_6 дублікат ключів від цієї квартири та забезпечити вільний доступ і перебування в квартирі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на незаконність рішення суду, просила його скасувати та ухвалити нове рішення, яким визнати ОСОБА_6 такою, що втратила право користування спірною квартирою.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із змісту ст.ст. 71, 72 ЖК України вбачається, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, можливе внаслідок відсутності цієї особи в цьому приміщені понад шість місяців без поважних причин.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 та постійно проживала в ній як член сім'ї наймача до 1997 року. Іншого житла вона не має.

В зв'язку з тим, що батько сторін після смерті матері одружився на іншій жінці та почав зловживати спиртними напоями, ОСОБА_6 залишила квартиру, однак не втрачала зв'язок з квартирою, постійно навідувалась та періодично надавала кошти батькові на утримання цього житла.

Після смерті батька за згодою ОСОБА_6 особовий рахунок був переоформлений в грудні 2010 році на її сестру - ОСОБА_4

В подальшому, в жовтні та 9 листопада 2011 року ОСОБА_6 намагалась вселитись в спірну квартиру, однак сестра перешкоджала їй в цьому.

Зазначене підтверджується постановами про відмову в порушенні кримінальної справи (а.с. 24, 31), та поясненнями свідків ОСОБА_8, яка є сестрою сторін, а також сусідів ОСОБА_11 та ОСОБА_10

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_6, яка набула право користування спірною квартирою на підставі ст. 64 ЖК України, інтерес до цієї квартири не втрачала, а її тимчасова відсутність була обумовлена поважними причинами, оскільки ОСОБА_4 створила їй перешкоди в користуванні квартирою.

Посилання апелянта на те, що ОСОБА_6 була відсутня в квартирі без поважних причин з 1996 року, не заслуговують на увагу, оскільки в грудні 2010 року ОСОБА_4 погоджувала зі ОСОБА_6 можливість оформлення на її ім'я особового рахунку на квартиру. Отже, ОСОБА_4 визнавала право ОСОБА_6 на користування відповідачкою спірною квартирою, що перериває строк її відсутності.

Доводи апелянта про те, що вона не перешкоджала ОСОБА_6 проживати в спірному приміщенні, є необґрунтованими з наведених вище підстав.

Інших доводів, які б спростовували висновки суду чи доводили б порушення ним норм цивільного законодавства, апеляційна скарга не містить. Тому підстав для скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25 травня 2012 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Судді: