Рішення № 25304830, 18.07.2012, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 1490/2754/12 18.07.2012 < Дата розгляду справи > 18.07.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

< Текст >

Справа № 22ц-1490/1899/12 Головуючий у І інстанції Разумовська О.Г.

Категорія - 27 Доповідач апеляційної інстанції Самчишина Н.В.

Рішення

Іменем України

18 липня 2012 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої - Вовненко Г.Ю.,

суддів: Серебрякової Т.В., Самчишиної Н.В.,

із секретарем судового засідання - Дубовою К.В.,

з участю представника відповідачки ОСОБА_2,

переглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

представника ОСОБА_3 - ОСОБА_2

на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 03 травня 2012 року, ухваленого за позовом публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установила:

10 листопада 2010 року публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк») пред'явив до суду позов до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про дострокове стягнення кредитної заборгованості.

ПАТ «УкрСиббанк» зазначав, що 22 серпня 2006 року уклав з ОСОБА_3 договір про надання споживчого кредиту № 11031514000, за умовами якого остання отримала 20 000 доларів США на споживчі цілі під зворотнє зобов'язання повернути їх частинами, строком до 21 серпня 2017 року під 14 % річних, які зобов'язалася сплачувати з 01 по 10 число кожного місяця.

Поряд з цим, сторони передбачили, що порушення позичальницею виписаних умов, дає Банку право нараховувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу.

12 січня 2009 року з ОСОБА_3 укладена Додаткова угода, якою передбачено строк сплати процентів з 01 по 25 число (включно) кожного місяця.

На забезпечення його виконання в той же день укладений нотаріально іпотечний договір про передачу в іпотеку належної відповідачам квартири АДРЕСА_1 та договір поруки з ОСОБА_4.

У зв'язку з тим, що позичальниця неналежно виконувала умови кредитного договору, станом на 11 жовтня 2010 року, утворилося 17 465, 82 доларів США заборгованості, що в еквіваленті долара США до гривні складає 138 152 грн. 88 коп., із яких:

- 14 545, 64 доларів США, що в еквіваленті долара США до гривні складає 115 054 грн. 56 коп. простроченої основної заборгованості по кредиту,

- 2 554, 37 доларів США, що в еквіваленті долара США до гривні складає 20 204 грн. 81 коп. - простроченої заборгованості по процентам,

- 365, 81 доларів США, що в еквіваленті долара США до гривні складає 2 893, 51 грн. пені.

Посилаючись на умови укладених договорів та вимоги закону, позивач просив достроково стягнути з відповідачів в солідарному порядку на свою користь вказану заборгованість.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 березня 2012 року у справі замінено позивача ПАТ «УкрСиббанк» на АТ «Дельта Банк» (далі - Банк).

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 березня 2012 року від 03 травня 2012 року позов задоволено. Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 17 465, 82 доларів США, що еквівалентно 138 152 грн. 88 коп., а також судові витрати по 750 грн. 76 коп. з кожного.

В апеляційній скарзі представник відповідачки ОСОБА_3 - ОСОБА_2, посилаючись на припинення договору поруки та необґрунтоване стягнення з поручителя заборгованості, а також порушення позивачем договору щодо порядку підвищення процентної ставки за користування кредитом, невірний розмір заборгованості за договором, просила його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з доведеності права Банку на дострокове стягнення у солідарному порядку з відповідачів суми заборгованості за кредитним договором.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо наявності підстав стягнення у солідарному порядку з поручителя суми заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України та пункту 5.5, 9.2, 9.14 умов вказаного кредитного договору, позикодавець має право вимагати дострокового повернення усієї частини кредитних коштів, відсотків та інших платежів, що підлягають сплаті, що залишилися у разі прострочення позичальником повернення чергової частини позики, процентів та інших платежів за один календарний місяць.

Як вбачається із матеріалів справи, між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 22 серпня 2007 року укладено договір про надання споживчого кредиту № 11031514000, за умовами якого остання отримала 20 000 доларів США на споживчі цілі, окремими частинами до 21 серпня 2017 року під 14 % річних. Вона зобов'язався сплачувати проценти з 01 по 10 число (включно) кожного місяця (а.с.17-20).

Умовами кредитного договору сторони передбачили, що за порушення позичальницею прийнятих на себе зобов'язань вона сплачуватиме пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу (а.с.6-12).

На забезпечення виконання зобов'язань, в той же день між сторонами укладений нотаріально іпотечний договір про передачу в іпотеку належної відповідачам квартири АДРЕСА_1 та договір поруки з ОСОБА_4 (а.с. 13-17).

Додатковою угодою № 1 до кредитного договору від 12 січня 2009 року укладеною з ОСОБА_3 сторони передбачили, що строк сплати процентів становить з 01 по 25 число (включно) кожного місяця (а.с.18-19).

У випадку невиконання умов кредитного договору Банк попередив позичальницю, що з 12 березня 2008 року в односторонньому порядку збільшує вдвічі процентну ставку від діючої процентної ставки на прострочену суму основного боргу (а.с. 114).

Позичальниця неналежно виконувала умови договору, в зв'язку з чим станом на 01 квітня 2010 року виникла прострочена заборгованість 2 288, 94 долара США, з якої: 1 060,57 дол. США основного боргу та 1 228, 37 дол. США простроченої заборгованості по процентам з 01 серпня 2009 року по 28 лютого 2010 року. Вимоги Банку від 01 квітня 2010 року про погашення простроченої заборгованості залишена відповідачами без задоволення (а.с. 21-26).

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором, заборгованість станом на 11 жовтня 2010 року, яку позивач просив стягнути достроково, становила 17 465, 82 доларів США заборгованості, що еквівалентно 138 152 грн. 88 коп. (за курсом Національного Банку України станом на 11 жовтня 2010 року, 1 дол. США еквівалентний 7,9099 грн.), із яких:

- 14 545, 64 доларів США, що в еквіваленті долара США до гривні складає 115 054 грн. 56 коп. простроченої основної заборгованості по кредиту,

- 2 554, 37 доларів США, що в еквіваленті долара США до гривні складає 20 204 грн. 81 коп. - простроченої заборгованості по процентам,

- 365, 81 доларів США, що в еквіваленті долара США до гривні складає 2 893, 51 грн. пені (а.с.27-37).

08 грудня 2011 року між публічним акціонерним товариством ПАТ «УкрСиббанк» і публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» був укладений договір купівлі - продажу прав вимог за кредитами, відповідно до якого позивач отримав право вимоги до відповідачки щодо виконання нею умов вказаного кредитного договору.

За такого, висновок суду щодо стягнення достроково з позичальниці ОСОБА_3 на користь Банку вказаної суми заборгованості за кредитом, відсотками і пені за кредитним договором є вірним.

Доводи в апеляційній скарзі представника позивачки ОСОБА_3 - ОСОБА_2 про порушення Банком порядку підвищення процентної ставки за користування кредитом та невірний розмір заборгованості є необґрунтованими, оскільки право Банку щодо підвищення процентної ставки в односторонньому порядку передбачено умовами укладеного кредитного договору. Згідно наданого Банком розрахунку заборгованості підвищений вдвічі розмір відсоткової ставки запроваджений Банком 12 березня 2008 року фактично нараховувався позичальниці з часу прострочення нею чергових платежів (в січні, травні, вересні 2009 року) на прострочену суму основного боргу. Періоди нарахованих процентів відповідають умовам укладених між ними кредитного договору та додаткової угоди.

Необґрунтованими є доводи апелянта про недоведеність видачі ОСОБА_3 кредиту, оскільки позичальниця підтверджувала отримання нею кредиту, а також виконувала умови договору щодо його повернення.

Між тим, вирішуючи позовні вимоги щодо стягнення з поручителя розміру заборгованості по кредитному договору, то суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про наявність підстав покладення на нього такого солідарного обов'язку з позичальницею.

Згідно ст.ст. 553 - 554 ЦК України договір поруки укладається кредитором за зобов'язаннями, які забезпечуються порукою, і поручителем. У разі порушення боржником такого зобов'язання, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено іншого.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо іншого не встановлено договором поруки.

За правилами ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Право Банку на підвищення розміру процентної ставки в односторонньому порядку з дотриманням процедури повідомлення позичальниці передбачено п. 1.3.1, 1.3. 2, 9.2 кредитного договору.

За умовами п. 2.1. договору поруки сторони передбачили, що кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови кредитного договору з позичальником, унаслідок яких збільшується обсяг відповідальності поручителя.

Іншої відповідної умови в договорі не передбачено.

Позивач не надав суду доказів погодження з поручителем питання щодо збільшення ним процентної ставки за кредитним договором.

Отже, згода ОСОБА_4 на зміну процентної ставки отримана не була.

За такого, в порушення умов договору поруки збільшення процентної ставки за кредитним договором відбулося без згоди поручителя, внаслідок чого відбулося збільшення обсягу його відповідальності, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 559 ЦК України є підставою для припинення поруки.

Таким чином, відсутні підстави покладення на поручителя відповідальності за неналежне виконання позичальницею своїх зобов'язань перед банком.

Суд першої інстанції не звернув уваги на ці обставини і не врахував, що вони, згідно з законами, не є підставами для задоволення позову Банку до ОСОБА_4 в частині солідарного порядку стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно з приписами пунктів 3,4 ст. 309 ЦПК України, встановлене є підставою для скасування рішення суду в частині позову Банку до ОСОБА_4 та ухвалення нового рішення в цій частині про відмову у задоволені позову, а також для зміни рішення суду в частині розподілу судових витрат.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_3 на користь Банку підлягають стягненню 1 381 грн. 52 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 03 травня 2012 року в частині стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором скасувати, а в частині розподілу судових витрат змінити й ухвалити в цих частинах нове рішення.

Відмовити Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» у задоволені позову в частині стягнення з ОСОБА_4 у солідарному порядку заборгованості за кредитним договором у розмірі 17 465, 82 долара США, що еквівалентно 138 152 грн. 88 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» 1501, 52 грн. замість 750, 76 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча Судді: