Ухвала суду № 25299364, 04.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" липня 2012 р. м. Київ К-6945/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим

на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 грудня 2007 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2008 року

у справі № 2-16/14875-2007А

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Полівтор»

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Відкрите акціонерне товаристве «Полівтор»(далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (далі -відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення Красноперекопської ОДПІ в АР Крим № 0000522301/0 від 25 червня 2007 року.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 грудня 2007 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Красноперекопської ОДПІ в АР Крим, винесене на підставі акту № 388/23-0/00426408 від 18 червня 2007 року, а саме: податкове повідомлення-рішення № 0000522301/0 від 25 червня 2007 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ «Полівтор»3,40 грн. державного мита.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2008 року постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 грудня 2007 року залишено без змін.

У касаційній скарзі Красноперекопська ОДПІ в АР Крим, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 грудня 2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2008 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Красноперекопська ОДПІ в АР Крим провела виїзну позапланову перевірку ВАТ «Полівтор» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2006 року по 31 березня 2007 року, за результатами якої був складений акт від 18 червня 2007 року № 388/23-0/00426408.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до донарахування податку на додану вартість в сумі 250800,00 грн., у тому числі: за листопад 2006 року -на суму 91000,00 грн., за грудень 2006 року -на суму 159800,00 грн.

25 червня 2007 року Красноперекопська ОДПІ в АР Крим на підставі акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000522301/0, яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила ВАТ «Полівтор»суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість в розмірі 376200,00 грн., у тому числі: за основним платежем -250800,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -125400,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що факт надання послуг за договорами, укладеними позивачем з ТОВ «Прайм-Інформ»та ТОВ «Стандарт Праймекс», підтверджені належним чином оформленими первинним бухгалтерськими документами, у зв'язку з чим позивач правомірно сформував податковий кредит за операціями по вказаним договорам, з урахуванням видів діяльності, які здійснює ВАТ «Полівтор».

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Як вбачається з пункту 3.2 статті 2 статуту ВАТ «Полівтор», предметом діяльності товариства є, зокрема, переробка первинної полімерної сировини.

Згідно довідки № 05.3-06-06/1674 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Головного управління статистки в Автономній Республіці Крим, видами діяльності ВАТ «Полівтор»за КВЕД є, зокрема: 24.16.0 -виробництво пластмас у первинних формах, 25.21.0 -виробництво пластин, труб та профілів з пластмаси.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для визначення позивачу податкових зобов'язань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість слугував висновок податкового органу про те, що позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у листопаді 2006 року у розмірі 91000,00 грн. згідно податкової накладної № 8.3011 від 30 листопада 2006 року, отриманої від ТОВ «Прайм-Інформ», та у грудні 2006 року у розмірі 159800,00 грн. згідно податкової накладної № 281216 від 28 грудня 2006 року, отриманої від ТОВ «Стандарт Праймекс», оскільки послуги, придбані позивачем у вказаних товариств, не призначаються для використання в господарській діяльності ВАТ «Полівтор».

Як вбачається з матеріалів справи, 10 листопада 2006 року між ВАТ «Полівтор»(замовник) та ТОВ «Прайм-Інформ»(виконавець) був укладений договір № 11-10/01, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по проведенню заходів, що спрямовані на виробництво та розповсюдження реклами фірмового найменування рекламодавця, а саме: розробка фірмового стиля фірми та розповсюдження листівок з рекламною інформацією про фірму.

Факт надання рекламних послуг та їх вартість підтверджуються актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 6-3011, підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим печатками підприємств.

25 вересня 2006 року між ВАТ «Полівтор»(принципал) та ТОВ «Стандарт Праймекс»(комерційний агент) був укладений агентський договір № 2510/1, відповідно до умов якого комерційний агент у порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним в Україні законодавством, за агентську винагороду зобов'язується надати принципалу послуги із сприяння у вивченні від імені та за рахунок принципала таких правочинів: пошук потенційних постачальників -імпортерів поліетилену.

Факт надання послуги та їх вартість підтверджуються актом наданих послуг від 28 грудня 2006 року, підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим печатками підприємств, та контрактом № YS/POL від 02 жовтня 2006 року, укладеним між позивачем (покупцем) та компанією «Orient China Resources Limited»(Китай) щодо придбання полімерної сировини.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку податкового кредиту, регулюються статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Пунктом 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що господарська діяльність -будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно пункту 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати»(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) до складу витрат віднесено, зокрема, комісійні винагороди продавцям, торговим агентам; витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг).

Аналіз договорів, укладених позивачем з його контрагентами, дає підстави вважати, що послуги, які надавили позивачу ТОВ «Прайм-Інформ»та ТОВ «Стандарт Праймекс», пов'язані з господарською діяльністю позивача та спрямовані на отримання доходу ВАТ «Полівтор».

Таким чином, позивач правомірно відніс суми податку на додану вартість, сплачені у складі вартості придбаних позивачем у ТОВ «Прайм-Інформ»та ТОВ «Стандарт Праймекс»послуг, до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що прийняте податковим органом оспорюване податкове повідомлення-рішення про визначення ВАТ «Полівтор»податкових зобов'язань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість є неправомірним.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Красноперекопська ОДПІ в АР Крим підлягає залишенню без задоволення, а постанова Господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 грудня 2007року та ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2008 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 грудня 2007року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна

Суддя Л.І. Бившева