Постанова № 25298166, 02.07.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 липня 2012 року № 2а-3274/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Віруцькій О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграф-експрес" до Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання дії протиправними,скасування податкових повідомлень-рішень

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач -товариство з обмеженою відповідальністю "Поліграф-експрес" - звернувся до суду з вимогою про скасування податкових повідомлень-рішень від 08.02.2012 №0000292350, №0000302350.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на відсутність порушення ним вимог законодавства за зазначає, що в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень покладено невірно встановлені факти, що призвело до невірного застосування норм закону.

Відповідач -Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби - заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи та зазначив, що позивачем порушено вимоги п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 353861,0 грн. та пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість в сумі 707551,0 грн.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, покази свідків, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграф-експрес»з питань правильності обчислення та повноти сплати до бюджету податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість по фінансово -господарським взаємовідносинам з підприємствами зазначеними в постанові слідчого СОГ -старшого слідчого СВ ПМ ДПА у м. Києві капітана податкової міліції Іщенко Є.М. від 01.12.2011 за весь період діяльності. За результатами якої складено Акт від 23.01.2012 №26/23-611/31281722 (далі -акт перевірки).

Як вбачається з акту перевірки відповідачем встановлено допущення позивачем порушень вимоги п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 353861,0 грн. та пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість в сумі 707551,0 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем 08.02.2012 прийнято:- податкове повідомлення-рішення №0000292350, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на загальну суму 733795, 00 грн. (за основним платежем 587036, за штрафними (фінансовими) санкціями 146759,0 грн.);

- податкове повідомлення-рішення №0000302350, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 258709,00 грн. (за основним платежем 206967,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 51742,0 грн.)

Як вбачається з матеріалів справи, позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграф-експрес»з питань правильності обчислення та повноти сплати до бюджету податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість по фінансово -господарським взаємовідносинам з підприємствами зазначеними в постанові слідчого СОГ -старшого слідчого СВ ПМ ДПА у м. Києві капітана податкової міліції Іщенко Є.М. від 01.12.2011 за весь період діяльності призначена постановою слідчого СОГ -старшого слідчого СВ ПМ ДПА у м. Києві капітана податкової міліції Іщенко Є.М. від 01.12.2011 в рамках кримінальної справи №73-207 за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення ряду підприємств (згідно з переліком)з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, відносно ОСОБА_2, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, відносно громадянина ОСОБА_3, за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України (т. 1 а.с. 54-55).

Відповідно до п. 86.9 ст. 89 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Крім того п. 58.4 статті 58 Податкового кодексу України встановлено, що у разі, коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим кодексом, при цьому забороняється складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення до набрання законної сили рішенням суду у справі або закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими обставинами.

З системного аналізу викладеного вбачається, що за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає до вирішення такої кримінальної справи.

Аналогічна правова позиція закріплена в оглядовому листі Державної податкової адміністрації від 25.01.2011 №1754/7/23-8017 «Щодо перевірок у рамках кримінальної справи».

Суд звертає увагу, що на момент прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у відповідача не було відомостей щодо прийняття судом рішення у зазначеній кримінальній справі, відомостей щодо прийняття судом такого рішення не встановлено і під час розгляду даної справи, а відтак оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято відповідачем в порушення вимог п. 86.9 ст. 89, п. 58.4 статті 58 Податкового кодексу України.

Як вбачається з Акту перевірки, порушення податкового законодавства з боку ТОВ «Поліграф-експрес»обґрунтовано нікчемністю господарських договорів, укладених з ТОВ «Трейд-Фокс», ТОВ «Тібурон», ТОВ «Корнест», ТОВ «Корн-Інвестгруп», ТОВ «Інвестком-Груп», ТОВ «ТС Альянс».

Судом встановлено, що 19.03.2010 року слідчим відділом податкововї міліції Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва на підставі постанови від 02 березня 2010 року у ТОВ "Поліграф-експрес" було здійснено виїмку первинних документів по фінансово-господарських взаємовідносинах ТОВ "Поліграф-експрес" з ТОВ "Корнест" (код ЄДРПОУ 33935843), ТОВ "Корон-Інвестгруп" (код ЄДРПОУ 36530699), ТОВ "Вестком-Груп" (код ЄДРПОУ 36186021), ТОВ "ТС Альянс" (код ЄДРПОУ 35429446), які до цього часу позивачу не повернуто.

Судом до СВ ПМ ДПІ у Подільському районі м. Києва було скеровано судовий запит про надання належним чином завірених копій документів з зазначеними контрагентами, проте копії документів суду надані не були.

Враховуючи вищевикладене, суд визнає причини не подачі документів поважними.

Крім того, в обґрунтування реальності виконання договорів із вказаними контрагентами позивачем надано та судом долучено ксерокопії:

- Договорів із вказаними контрагентами;

- Рахунків-фактур;

- Видаткових накладних;

- Податкових накладних;

- Банківські виписки за 2009 рік.

Судом встановлено, що податкові накладні за своєю формою та змістом відповідають ст. 7 Закону №168/97-ВР, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та Порядку №165, зокрема, містять такі обов'язкові реквізити як порядковий номер податкової накладної та дату її виписки, точне найменування юридичних осіб, їх індивідуальні податкові номери, назву товару, його ціну та вартість.

Відповідно до ст. 219, 221, 226, 224, 228 Цивільного кодексу України нікчемними, зокрема, є правочини, укладені з недодержанням вимог обов'язкової письмової форми, якщо його недійсність прямо передбачена законом, укладені з недодержанням вимоги закону про обов'язкову нотаріальну форму, вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без належного схвалення, укладені недієздатною фізичною особою, вчинені без дозволу органу опіки та піклування або, які порушують публічний порядок, тобто спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Аналіз вказаний статей Цивільного кодексу України свідчить про те, що недійсність правочину може наступати лише за умови наявності певних порушень закону, викладених вище.

Зміст договору, зокрема його предмет, прямо не спрямований на порушення публічного порядку, а саме не спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної чи юридичної особи, держави АР Крим, територіальної громади чи незаконне заволодіння ним. Сторонами додержано форму угоди, яка вчинена у межах дієздатності юридичної особи. Будь-яких законодавчих актів, які б прямо вказували на недійсність цього договору судом не встановлено.

Диспозиція зазначених норм Цивільного кодексу України, при визначенні питання про нікчемність правочину, не містить такої підстави як неможливість виконання умов договору контрагентом. При цьому визнання такого договору нікчемним можливо лише у судовому порядку. В судовому порядку він нікчемними не визнавався. Натомість, договір був фактично виконаний сторонами у повному обсязі, про що свідчать матеріали по справі. Враховуючи реальність настання наслідків за вказаним договором, ознак нікчемності правочинів не вбачається, отже висновок відповідача про нікчемність правочину та порушення у зв'язку з цим податкового законодавства позивачем не відповідає дійсності.

Під час розгляду справи не знайшов свого підтвердження висновок податкового органу, зроблений в акті перевірки щодо нікчемності господарських операцій позивача з його контрагентами, згідно ст.ст.215, 228 ЦК України. Зокрема, відповідачами не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Також, суд не приймає до уваги посилання податкового органу на докази, зібрані в межах розслідування кримінальної справи №73-207 за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення ряду підприємств (згідно з переліком)з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, відносно ОСОБА_2, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, відносно громадянина ОСОБА_3, за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, оскільки факти вчинення злочину, в тому числі у вигляді фіктивного підприємництва, можуть встановлюватись виключно відповідним рішенням суду.

Доказів існування вироку у кримінальній справі, який відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України був би обов'язковий для суду під час розгляду даної адміністративної справи, відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Як свідчать з матеріали справи (т. 1 а.с. 233-236), на момент підписання відповідних договорів, податкових та видаткових накладних, юридичні особи ТОВ «Тібурон»та ТОВ «Трейд-Фокс»не були припинені.

З огляду на викладені обставини, слід зауважити, що вчинення платником податків дій, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування податку на додану вартість тощо), саме по собі по собі не означає, що відповідні правочини були вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету або подання податкової звітності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку контрагентом чи неподання ним звітності (у тому числі внаслідок ухилення) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Оскільки наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, то факт виконання поставки товару входить до предмету доказування у справі. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31.03.2011 у справі №К-12509/08.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), які відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

З урахуванням всього вищенаведеного, формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі податкових накладних, за висновком суду, є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

Відтак з огляду на встановлені судом в ході розгляду спору обставини, викладений в акті перевірки висновок податкового органу про порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи, а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення №0000292350 від 08.02.2012 безпідставним та неправомірним.

За таких обставин, недоведеність відповідачем правомірності та законності підстав донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість за вищевказані правопорушення як наслідок прямо впливає та вказує на невірність висновку відповідача про порушення позивачем пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закон №334/94-ВР та про заниження позивачем податку на прибуток і визначення податковим органом податкового зобов'язання та штрафних санкцій позивачу по цьому податку, що є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення №0000302350 від 08.02.2012.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем доведено факт правомірності формування податкового кредиту та віднесення витрат на валові витрати по взаємовідносинам з ТОВ «Трейд-Фокс», ТОВ «Тібурон», ТОВ «Корнест», ТОВ «Корн-Інвестгруп», ТОВ «Інвестком-Груп», ТОВ «ТС Альянс», а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграф-експрес" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд вважає, що в судовому засіданні представником відповідача не доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

1 Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.02.2012 №0000292350.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.02.2012 №0000302350.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда

Повний текст постанови виготовлено 13.07.2012