Постанова № 25298039, 21.06.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 червня 2012 року 11:53 № 2а-17855/11/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В. за участю секретаря судового засідання Криворучко Л.В. та представників сторін:

від позивача: Сайко Ю.В.,

від відповідача: Єненко М.С.,

від третьої особи: Мазніченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Національний кредит" до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платникаів податків Державної податкової служби, третя особа: Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 03 червня 2011 року № 0000654310, скасування повідомлення про нарахування пені від 03 червня 2011 року № 15745/10/43-148, - ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Банк Національний кредит" (далі -позивач, ПАТ "Банк Національний кредит") звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платникаів податків Державної податкової служби (далі -відповідач), третя особа: Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - третя особа, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) про скасування податкового повідомлення-рішення від 03 червня 2011 року № 0000654310, скасування повідомлення про нарахування пені від 03 червня 2011 року № 15745/10/43-148.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно застосовано штрафні санкції та нараховано пеню, оскільки порушення строків зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) за платіжними дорученнями клієнтів банку в період дії в банку мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації не вважається порушенням з вини банку, внаслідок чого штрафні санкції, передбачені пп. 16.5.1. п. 16.5. ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що відповідають п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України не застосовуються.

Крім того, позивач зазначав, що оскільки порушення вчинено 26.11.2008 р., то застосування штрафних санкцій можливе лише до 19.12.2008 р., тобто до моменту введення Постановою НБУ № 432 від 19.12.2008 р. у ПАТ "Банк Національний кредит" мораторію та з 19.06.2009 р. по 04.08.2009 р., тобто з моменту закінченн дії мораторію, введеного Постановою № 432 від 19.12.2008 р. до продовження його дії, введеного Постановою НБУ № 451 від 05.08.2009 р..

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача та третьої особипроти позову заперечували та просили відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що проведеною перевіркою було встановлено, що в порушення п. 8.1. ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»з урахуванням п.п. 16.5.1. п. 16.5. ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що відповідає п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України, позивачем порушено строк виконання платіжного доручення філії «Бердянськзв'язок сервіс»ПАТ "Запоріжзв'язок" на перерахування до бюджету податку на додану вартість за жовтень 2008 року. Крім того, платіжне доручення було подано позивачу філією «Бердянськзв'язок сервіс» ПАТ "Запоріжзв'язок" до настання строку дії мораторію.

З огляду на вищевикладене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 15 серпня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків, правонаступником якої є Окружна державна податкова служба - Центральний офіс з обслуговування великих платникаів податків Державної податкової служби, було проведено невиїзну документальну перевірку ПАТ "Банк Національний кредит" з питань своєчасності виконання платіжного доручення філії "Бердянськзв'язок сервіс" ПАТ "Запоріжзв'язок" на перерахування до бюджету податку на додану вартість за жовтень 2008 року, за результатами якої складено акт перевірки № 295/43-10/20057663 від 26.05.2011 року (далі по тексту - Акт перевірки, Акт).

Вказаним Актом встановлено порушення позивачем п. 8.1. ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» в частині того, що банк зобов'язаний був виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження, з урахуванням п.п. 16.5.1. п. 16.5. ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що відповідає п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України в частині порушення строків виконання платіжного доручення філії "Бердянськзв'язок сервіс" ПАТ "Запоріжзв'язок" (затримка -393 дні) на перерахування до бюджету податку на додану вартість за жовтень 2008 року.

03 червня 2011 року СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000654310, яким, на підставі вказаного Акту перевірки, зобов'язано ПАТ "Банк Національний кредит" сплатити штрафні санкції у розмірі 5529,50 та Повідомлення про нарахування пені № 15745/10/43-148, яким нараховано пеню у розмірі 4286,66 грн.

За результатами оскарження вказаного рішення в адміністративному порядку, Державною податковою службою України, рішенням № 4317/6/10-2215 від 26.10.2011 року, в задоволенні повторних скарг позивача відмовлено.

Зміст порушення, що призвело до застосування вказаних вище сум штрафних санкцій та пені, викладено у розділі 2 Акту перевірки та полягає в тому, що ПАТ "Банк Національний кредит", несвоєчасно виконано платіжне доручення філії "Бердянськзв'язок сервіс" ПАТ "Запоріжзв'язок" від 26 листопада 2008 року № 1 на суму 27647,50 грн. з призначенням платежу "ПДВ за жовтень 2008 р.", що в подальшому призвело до виникнення податкового боргу по податковому зобов'язанню у філії "Бердянськзв'язок сервіс" ПАТ "Запоріжзв'язок".

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Згідно преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III (у редакції станом на 26.11.2008 р.) (далі - Закон № 2181-III) цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до пп. 16.5.1. п. 16.5. ст. 16 Закону № 2181-III за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

З 01.01.2011 р. вступив в силу Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 129.6. ст. 129 Податкового кодексу України (в редакції чинній на день прийняття оскаржуваних рішень), за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Визначальним у змісті даних норми є те, з чиєї вини відбулося не внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. Отже, якщо неперерахування податку, збору не є наслідком винних дій платника податку, то до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або пред'явлена вимога про повне перерахування податкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що порушення порядку зарахування до бюджету та державних цільових фондів податків і зборів при пред'явленні платником податків до установи банку платіжних доручень у встановлений строк є виною банку, крім випадку, передбаченого пп. 16.5.3. п. 16.5. Закону № 2181 - III та п. 129.7 ст. 129 Податкового кодексу України, яким встановлено, що не вважається порушенням строків зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) з вини банку, якщо таке порушення стало наслідком регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до браку вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку для здійснення зарахування; якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) розпочинається з моменту такого відновлення. Тобто відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) після відновлення платоспроможності банку розпочинається також саме для банку, а не для платника податків.

Відповідно до п. 8.2. ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05 квітня 2001 року № 2346-III (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 2346-ІІІ) банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку.

Згідно ч. 2 вказаного пункту банки та їх клієнти мають право обумовлювати в договорах інші, ніж встановлені в цьому пункті, строки переказу готівки.

Як встановлено матеріалами справи та не заперечується представниками сторін, філія "Бердянськзв'язок сервіс" ПАТ "Запоріжзв'язок" подала до ПАТ "Банк Національний кредит" платіжне доручення № 1 від 26.11.2008 року на суму 27647,50 грн., дане платіжне доручення прийнято банком 26.11.2008 року, однак виконано було лише 24.12.2009 р., тобто протягом операційного часу в день надходження до бюджету кошти перераховані не були.

Постановою правління Національного банку України № 439 від 19.12.2008 р. у ПАТ "Банк Національний кредит" було введено Тимчасову адміністрацію, призначено тимчасового адміністратора та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців - з 19.12.2008 р. по 18.06.2009 р.

Постановою правління Національного Банку України № 451 від 05.08.2009 р. продовжено мораторій на задоволення вимог кредиторівз 05.08.2009 р. до 18.12.2009 року.

Відповідно до положень Закон України «Про банки і банківську діяльність»від 07 грудня 2000 року № 2121 - III (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Закон - № 2121-ІІІ) економічні нормативи -це показники, що встановлюються Національним банком України і дотримання яких є обов'язковим для банків; тимчасова адміністрація -це процедура, що застосовується Національним банком України при здійсненні банківського нагляду за обставин, передбачених цим Законом.

Згідно із ст. 85 вказаного Закону з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно - правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.

Суд, не заперечуючи факту введення тимчасової адміністрації у позивача та наявність заборони у нього здійснювати певні дії, звертає увагу на те, що платіжне доручення від філії "Бердянськзв'язок сервіс" ПАТ "Запоріжзв'язок" ним було отримано 26.11.2008 р., тобто до введення тимчасової адміністрації та призначення тимчасового адміністратора, а тому мало бути виконати протягом операційного часу в цей же день або не пізніше наступного у разі отримання платіжного доручення після закінчення операційного часу. ПАТ "Банк Національний кредит" не надано належних доказів в підтвердження укладеного між банком та клієнтом договору, або інших доказів, які б свідчили про наявність між ними домовленості щодо інших строків перерахунку коштів.

Таким чином, в порушення вимог чинного законодавства Банком не було своєчасно виконано доручення клієнта, яке містилося в документі на переказ готівки, і таке порушення мало місце до дня введення мораторію, тобто до 19.12.2008 року.

Тому податковий орган вірно дійшов висновку про наявність підстав для застосування штрафних (фінансових) за порушення строків сплати податкового зобов'язання.

В той же час, відповідачем було невірно визначено розмір штрафних санкцій, що підлягають застосуванню до позивача.

Так, відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пп. 129.1.1. п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом;

А згідно п. 129.4. ст. 129 Податкового кодексу України, пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Разом з тим, пунктом 2 частини 3 статті 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (у редакції чинній на день приййняття оскаржуваних рішень) встановлено, що протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

А відповідно до п. 129.3.3. ст. 129 Податкового кодексу України нарахування пені закінчується у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України);

Отже, в період дії в банку мораторію на задоволення вимог кредиторів штраф та нарахування пені за порушення строків зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) за платіжними дорученнями клієнтів банку не застосовуються.

В даному випадку, як вбачається з Акту перевірки до позивача були застосовані штрафні санкції за затримку тривалістю 393 днів -тобто за весь період затримки, включаючи період, протягом якого в банку тривав мораторій (з 19.12.2008 р. по 18.12.2009р. та з 05.08.2009 р. по день перерахування банком коштів до бюджету 24.12.2009 р.).

В той же час, згідно наданого відповідачем розрахунку період прострочки поза межами дії мораторію становить 29 днів.

Таким чином суд приходить до висновку, що відповідач, всупереч вимогам чинного законодавства, фактично керувався не строками прострочки виконання платежів, допущеними банком поза межами строку дії мораторію, а фактичними строками невиконання Банком платіжного доручення клієнту банку, в тому числі і під час дії мораторію, нараховуючи таким чином штрафні (фінансові) санкції під час дії мораторію.

Оскільки позивач не допустив поза межами дії мораторію прострочки виконання платіжного доручення більше ніж на 30 днів, за порушення якого розмір штрафу складає 20% від суми несвоєчасно виконаного платежу, суд приходить до висновку, що відповідачем завищено суму штрафу, а правомірно нарахованим є штраф у розмірі 10%, тобто 2764,75 грн. (27647,50 грн.* 10%) та, відповідно, пені у розмірі 316,32 грн.

Суд зазначає, що нарахування відповідачем штрафних санкцій та пені у період дії мораторію суперечить меті введення мораторію - відновлення фінансового стану банку та не відповідає положеннямп. 129.3.3. ст. 129 Податкового кодексу України.

За таких обставин підлягає скасуванню податкове повідомлення - рішення щодо нарахування штрафу за прострочку платежу у сумі, що перевищує вищенаведений розмір, а саме: в частині нарахування штрафу у розмірі 2764,75 грн. (5529,50 грн. -2764,75 грн.) та повідомлення про нарахування пені у розмірі 3970,33 грн. (4286,65 грн. - 316,32 грн.).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 -2 ст. 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову

Враховуючи викладені обставини, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки орган державної податкової служби довів законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в частині нарахування штрафних санкцій та пені у період дії мораторію.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків від 03 червня 2011 року № 0000654310 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 764,75 гривень.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків у формі повідомлення від 03 червня 2011 року № 1574510/43-148 в частині застосування пені у розмірі 3 970,33 гривень.

Присудити з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит»судові витрати у розмірі 14,12 грн.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Окружної державної податкової служби -Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Патратій О.В.

Повний текст постанови складено та підписано: 27 червня 2012 року.